WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Ринкове середовище господарств, підприємств та організацій - Реферат

Ринкове середовище господарств, підприємств та організацій - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Ринкове середовище господарств,
підприємств та організацій"
ПЛАН
1. Ринкове господарство як невід'ємний компонент товарного виробництва
2. Вільне підприємництво - важлива передумова ринкової економіки, суб'єкти ринкового господарства
3. Підприємство як економічний суб'єкт господарювання
Список використаної літератури
1. Ринкове господарство як невід'ємний компонент товарного виробництва
Ринок - досягнення всього людства на всіх етапах його розвитку до найвищих форм суспільного прогресу. Ринкове господарство є середовищем, "атмосферою", в рамках і з допомогою яких відтворюються і панують відносини і зв'язки товарного виробництва.
Саме вони і є тим "робочим одягом", в якому діють економічні
закони суспільного виробництва, тобто утверджується природний хід господарського життя суспільства.
З політикоекономічної точки зору ринкове господарство є обов'язковим, невід'ємним компонентом товарного виробництва. Отже, природа, економічний зміст, функції і структура ринкової господарської системи зумовлюються товарним виробництвом, його принципами та законами.
Ринкове господарство в країнах, в економіці яких панувала адміністративнокомандна система, практично не застосовувалось. Це призвело до некоректного заперечення товарного виробництва, а отже, і до відторгнення відпрацьованих віками регуляторів і структур господарського життя.
Аналіз відносин, що характеризуються категорією "ринкове господарство", слід здійснювати щонайменше в трьох аспектах: історикоцивілізаційному, об'єктносуб'єктному та за фазами суспільного виробництва. Існує розмежування поняття "ринкове господарство" також за політикоадміністративними ознаками, що мають похідний характер.
У сучасній науковій літературі, в політичних і законодавчих документах поняття "ринкове господарство" нерідко ототожнюють з такими поняттями, як "ринок", "ринкова економіка", "ринкова організація виробництва". Ці поняття в цілому можна використовувати як тотожні для економічних систем, господарська діяльність яких грунтується на конкуренції.
В економічній системі ринкове господарство, з одного боку, є сферою обміну, сукупністю купівліпродажу, які відбивають збалансування попиту і пропозиції, рівновагу вигоди для господарських суб'єктів; з другого воно генерує безперервність процесу відтворення, його цілісність. Виходячи з останнього, ринок є складовою частиною, компонентом ринкового господарства. Ринкова економіка це сфера прояву і відтворення відносин товарного виробництва. Ринок є механізмом, за допомогою якого товарногрошові відносини перманентне виявляються у господарському житті, формуючи конкурентне середовище, ринок є ефективним організатором товарного виробництва.
Ринкова економіка передбачає чіткі відповіді на такі запитання:
Що і в якому обсязі виробляти? Як виробляти товар (технологія, ресурси)? Які будуть витрати виробництва? Для кого призначена вироблювана продукція? Який життєвий цикл виробленого товару?
Суть кожного ринкового господарства додатковий продукт як конкретне вираження підтвердження суспільне корисної праці.
Ринкова економіка грунтується на могутньому фундаменті матеріальних інтересів. Вона не визнає стандартноусереднених ставок і тарифів, зрівнялівки в оплаті праці.
Конкурентноринкове середовище визначає найжиттєздатніші структури. Ринок спонукає до раціонального господарювання, вміння рахувати витрати й прибутки. В умовах ринкової економіки життєздатним зв'язком є еквівалентний обмін, оплачена послуга. Крім того, ринок стимулює диференціацію прибутків відповідно до кінцевих результатів господарської діяльності.
Концепції ринкового господарювання включають право господарюючого суб'єкта оперативно розробляти і здійснювати ефективні задуми за рахунок гнучкого управління економічними інтересами. Вони не відкидають прямого централізованого впливу, коли це необхідно. Небезпечна не централізація як така, а перевищення її міри, відрив вказівок і рекомендацій центральних структур управління економікою від економічних інтересів господарюючого суб'єкта.
Загальнолюдська практика господарювання виробила два фактори, що спонукають всіх учасників виробництва працювати сумлінно й високоефективно. Це, з одного боку, реальна можливість значного економічного зиску, відчутного виграшу на основі під
приємливих управлінських задумів та гнучких багатоваріантних маневрів, а з другого цілком реальна можливість провалу, тобто неминучої економічної відповідальності за рішення, що приймаються.
Можливість економічного провалу визначається реальними умовами господарської діяльності, рівнем наукової зваженості запрограмованих маневрів. Будьяка форма господарювання й підприємницької діяльності, що припускає підвищення витрат виробництва або відстає щодо оновлення продукції, призводить до втрати споживачів на користь конкурентів. Звідси неминуче падіння прибутків і, якщо не буде прийнято ефективних заходів, банкрутство.
2. Вільне підприємництво - важлива передумова ринкової економіки, суб'єкти ринкового господарства
Вільне підприємництво одна з передумов ринкової економіки.
Сутністю підприємництва є самостійне, ініціативне господарювання, а його метою діловий успіх у вигляді прибутку, особистий доход. Основними його рисами є постійний ризик, матеріальна відповідальність, організаційногосподарське новаторство, раціоналізм, ефективне використання ресурсів.
Підприємництво має такі форми: індивідуальноприватне, асоційоване, державне, індивідуальносімейне.
Необхідним інститутом ринкового господарства є гроші, їх конвертованість. Це кисень для ринкового організму. При наявності дієздатного грошового інструментарію в споживача з'являється реальний важіль впливу на виробництво, а у виробника реальний стимул інтенсивніше працювати, щоб багатіти, бо гроші це багатство, а багатство це гроші (А. Сміт).
Суб'єктами ринкової економіки можуть бути: практично кожний індивідуум як фізична особа, що не обмежена законом у правосуб'єктносгі та дієздатності; групи громадян (партнерів); трудові колективи;
юридичні особи всіх форм власності. Щодо останніх, то світова практика нагромадила значну кількість різних форм господарювання, які водночас є господарськими суб'єктами.
Зокрема, йдеться про такі організаційногосподарські форми, як індивідуальнотрудова діяльність;державні підприємства; кооперативи; орендні підприємства; фермерські господарства; колективні господарства; народні підприємства; акціонерні товариства; малі підприємства; корпорації, об'єднання, господарські товариства; асоціації, консорціуми; спільні (змішані) підприємства.
Найпоширенішими є три основні форми підприємництва (бізнесу): одноосібне володіння, товариства, корпорації. Узагальнюючим для всіх цих форм є поняття фірми, тобто всі вони є юридичними особами, суб'єктами ринкової економіки.
В останні десятиліття
Loading...

 
 

Цікаве