WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Ринкове середовище господарювання підприємств та організацій - Курсова робота

Ринкове середовище господарювання підприємств та організацій - Курсова робота

розмірах вартості внесених ними внесків. На відміну від них учасники товариства з додатковою відповідальністю несуть відповідальність усім своїм майном.
Найбільш розповсюдженими є акціонерні товариства. Їхня відмінність полягає в тому, що їм надане право залучати необхідні засоби шляхом випуску цінних паперів - акцій. При цьому учасники акціонерного товариства несуть відповідальність за результати його діяльності в розмірах вартості приналежних їм акцій.
Підприємство, створене групою осіб для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, називається кооперативним. Обов'язковим у кооперативі є особиста трудова й інша участь його членів у діяльності кооперативу, а також об'єднання майнових пайових внесків його учасників.
До основних організаційно-економічних форм підприємництва можна віднести концерни, асоціації, консорціуми, синдикати, картелі, фінансово-промислові групи.
Концерн - це багатогалузеве акціонерне товариство, що контролює підприємство через систему участі. Концерн здобуває контрольний пакет акцій різних компаній, що є стосовно них дочірніми. У свою чергу дочірні компанії теж можуть володіти контрольними пакетами акцій інших акціонерних компаній.
Асоціації - м'яка форма добровільного об'єднання економічно самостійних підприємств, організацій, що одночасно можуть входити в інші утворення. До складу асоціації, як правило, входять одне-спеціалізовані підприємства й організації, розташовані на визначеній території. Основна мета створення асоціації - спільне рішення науково-технічних, виробничих, економічних, соціальних і ін. задач.
Консорціум являє собою об'єднання підприємців з метою спільного проведення великої фінансової операції. Таке об'єднання підприємців має можливість укласти кошти у великий проект, при цьому значно зменшується ризик, що виникає при великих вкладеннях, тому що відповідальність розкладається на безліч учасників.
Синдикат - об'єднання збуту продукції підприємцями однієї галузі з метою усунення зайвої конкуренції між ними.
Картель означає угоду між підприємствами однієї галузі про ціни на продукцію, послуги, про розділ ринків збуту, частках у загальному обсязі виробництва й ін.
Новою организаційно-економичною формою підприємництва виступають фінансово-промислові групи. Вони являють собою об'єднання промислового, банківського, страхового і торгового капіталів, а також інтелектуального потенціалу підприємств і організацій.
4. Ринкова модель та конкурентноздатність підприємства.
4.1. Ринок та ринкова система.
РИНОК - механізм формування і руху відтворювальних зв'язків, що базується на товарно-грошових відносинах і конкуренції економічно самостійних суб'єктів господарювання (у широкому змісті); сукупність актів купівлі-продажу, місце, де відбуваються угоди між продавцями і покупцями конкретного товару (у вузькому змісті). Ринок виконує ряд важливих соціально-економічних функцій:
- він є сполучною ланкою між виробництвом і споживанням через механізм прямих і зворотних зв'язків. Інструменти ринку (ціни, динаміка попиту та пропозиції, процентні ставки, валютний курс, курс цінних паперів і т.д.) служать найважливішим джерелом економічної інформації, відбивають ситуацію в різних галузях і сферах господарської діяльності й одночасно роблять активний зворотний вплив на зміну цієї ситуації. формування основних економічних пропорцій;
- виявляє суспільну корисність тих чи інших видів товарів і послуг, дозволяє реально оцінити їхню вартість, визначити, якою мірою витрати виробництва кожного товаровиробника корелюються із суспільно необхідними витратами;
- ринкова конкуренція служить ефективним інструментом регулювання обсягів виробництва, дозволяє точно визначити лідерів і аутсайдерів серед суб'єктів, що хазяюють, забезпечує споживачу можливість вибору, змушує фірми використовувати науково-технічні нововведення, поліпшувати якість товарів і послуг для того, щоб зайняти й удержати міцне положення на ринку. У той же час сучасний рівень суспільного поділу праці, об'єктивні переваги великомасштабного виробництва, величезна кількість високотехнологічних і неоднорідних товарів і множинність форм економічних зв'язків між товаровиробниками модифікують модель конкуренції на ринку. "Зроблена" (чи вільна) конкуренція, при якій цілком виключається можливість змов, контролю за цінами і кількістю товарів з боку окремих індивідів чи їхніх груп, стає практично неможливою. Крім того, у ряді випадків регулююче вплив Ринку через вільні ціни і конкуренцію об'єктивно утрачає своє значення. Так інструменти "чистого" саморегулюючого ринку не можуть використовуватися як виняткові стосовно до т.зв. "колективного" товару, чи товару загального користування, які не можна купити чи продати індивідуальному споживачу. До їхнього числа відносяться, зокрема, продукція оборонних галузей, енергетика, дороги й ін. Так, ринкова і макроекономічна оцінка витрат на захист навколишнього середовища, освіту, охорону здоров'я, культуру та ін. можуть істотно відрізнятися. Наприклад, одержання освіти важливо тільки для окремого члена суспільства. Ринкова система включає приватні і територіальні ринки. Приватні ринки поділяються по основних видах товарів (засобу виробництва і споживчих товарів) і факторів виробництва (ринок робочої сили, ринок капіталів, ринок природних ресурсів). Виходячи з територіальних границь виділяють ринки місцевого, національного і світового рівня.
Разом з тим ринок - нерозривна єдність його складових, розроблена Урядом Програма поглиблення економічних реформ націлена на відкриття простору для ефективної дії ринкових сил і механізмів, їхнє використання в інтересах економічного проста і підвищення добробуту населення.
РИНКОВА СИСТЕМА
Розрізняють місцевий (у межах села, міста, регіону), національний (внутрішній) і світовий (зовнішній) ринки.
Спочатку, при простому товарному виробництві, виникають місцеві ринки, де збуваються переважно предмети повсякденного споживання. Через слабкий розвиток суспільного поділу праці ринки не відрізнялися значною розмаїтістю асортименту товарів (їхнім набором по різних видах, найменуванням і призначенням).
У Древній Греції і Древньому Римі, а потім у середньовічних містах Європи ринком називали торгову площу. Вона звичайно розташовувалася в центрі міста і з усіх боків була оточена будинками (там містилися ремісничі майстерні, торгові крамниці, державні установи й ін.). Продавці різних видів продуктів розташовувалися на ринковій площі звичайно у визначених, традиційно закріплених за ними місцях. Цим і обмежувалася диференціація (розчленовування) ринку.
Зовсім інакше виглядає сучасний ринковий простір у високорозвинених країнах. По-перше, торгівля фактично захопила весь простір міських і інших поселень людей. По-друге, неимовірно розширився перелік, обсяг і асортимент (набір видів) товарів. Предметом купівлі-продажу стали духовні блага і послуги, кінцеві результатинаукових досліджень і
Loading...

 
 

Цікаве