WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Ринкове середовище господарювання підприємств та організацій - Курсова робота

Ринкове середовище господарювання підприємств та організацій - Курсова робота

ці види можуть функціонувати окремо або разом.
По формам власності майно підприємства може бути особистим, державним, муніципальним, а також знаходитись у власності суспільних організацій. При цьому держава не може встановлювати обмеження та привілеї у здійсненні прав власності у залежності від надходження майна у особистій, державній, муніципальній власності або суспільних організацій.
За кількостю власників підприємницька діяльність може бути індивідуальною та колективною. При індивідуальному підприємництві власність належить одній фізичній особі. Колективному підприємництву відповідає власність, яка належить одночасно декільком суб'єктам з певною долею кожного з них або без певних долів. Володіння, використання та розпорядження майном, яке знаходиться у колективній власності, здійснюється за узгодженням усіх власників.
Серед організаційно-правових форм підприємництва розрізняють товариства, суспільні організації, кооперативи; до основних організаційно-економічних форм можна віднести: концерни, асоціації, консорціуми, синдикати, картелі, фінансово-промислові групи, холдинги.
3.2. Виробниче підприємництво.
Виробниче підприємництво можна назвати ведучим видом підприємництва. Тут здійснюється виробництво продукції, товарів, робот, надаються послуги, створюються певні духовні цінності.
До виробничого підприємництва відносяться інновації, науково-технічна діяльність, безпосередньо виробництво товарів та послуг, виробниче їх споживання, а також інформаційна діяльність у цих галузях. Будь-який підприємець, який вирішив зайнятись виробничою діяльністю, повинен визначити, які конкретно товари він буде виробляти, які види послуг він буде надавати. Далі підприємець приступає до маркетингової діяльності. Для виявлення потреб у товарі, попиту на нього він вступає у контакт з потенціальними споживачами, покупцями товарів, з товарними організаціями. Формальним завершенням переговорів може стати контракт, який заключається між підприємцями та майбутніми покупцями товару. Такий контракт дозволяє звести до мінімуму підприємницький ризик. У протилежному випадку підприємець починає виробничу діяльність по випуску товару, маючи лише усну домовленість.
Важливим етапом виробничої діяльності є придбання або оренда факторів виробництва. У число таких факторів входять основні та оборотні виробничі фонди, робоча сила, інформація.
Результатом виробничої діяльності підприємства є реалізація продукції (робот, послуг) покупцю, споживачу або виручка певної суми грошей. Різниця між грошовою виручкою та витратами виробництва складе прибуток підприємства.
3.3. Комерційне підприємництво.
Полем діяльності комерційного підприємництва служать товарні біржі та торгові організації.
Основний зміст комерційного підприємництва складають операції та угоди по купівлі - продажу, іншими словами, по перепродажу товарів та послуг. Загальна схема комерційного підприємництва у певній мірі аналогічна схемі виробничо-підприємницької діяльності. Однак відмінно від неї тут замість матеріальних ресурсів придбається готовий товар, який потім реалізується споживачу.
Перш ніж приступити до комерційної справи, необхідно виконати маркетинговий аналіз ринку. За допомогою маркетингу здійснюються усі види життєвого циклу торгового підприємства: дослідження ринку, просування товарів по каналах звертання до кінцевого споживача, фінансове забезпечення й одержання прибутку.
Якщо попередній аналіз ринку і прогноз свідчить на користь здійснення комерційної справи, то підприємцю необхідно проробити бізнес-план, у якому повинні знайти відображення програма дій по здійсненню угоди і розрахунок необхідних витрат і очікуваних результатів.
У загальному виді програма будь-якої комерційної справи включає:
- наймання працівників для виконання торгово-посередницьких послуг;
- придбання чи наймання приміщень, складів, баз, торгових крапок, необхідних для збереження і реалізації товару;
- закупівлю товару для наступного його продажу;
- залучення коштів у кредит для фінансування угоди і наступного повернення кредиту і відсотків за користування їм;
- одержання й оплату послуг сторонніх організацій і осіб, що виконують посередницькі функції;
- одержання чи придбання необхідної інформації, необхідної для планування, оформлення і регулювання угоди;
- реалізацію товарів покупцю й одержання виторгу;
- реєстрацію угоди, виплату податків і платежів.
На закінчення розробляється бізнес-план і укрупнений координаційний план дій.
3.4. Фінансове підприємництво.
Сферою діяльності фінансового (фінансово-кредитного) підприємництва є обіг, обмін вартостей. Особливість фінансової діяльності у тому, що вона проникає й у виробничу, і в комерційну діяльність, хоча може бути і самостійною - банківська, страхова справа й ін. Основне поле діяльності фінансового підприємництва - комерційні банки і фондові біржі.
Комерційний банк - це фінансово-кредитна установа акціонерного типу, що кредитує на платній основі переважно комерційні організації, що здійснює прийом грошових внесків (депозитів) і інші розрахункові операції з доручення клієнтів. Джерелом доходів комерційних банків є різниця між процентними ставками депозитних внесків і позичкових коштів.
Операції комерційних банків поділяються на три групи: пасивні (залучення коштів); активні (розміщення коштів); комісійно-посередницькі (виконання різних операцій з доручення клієнтів зі сплатою комісії).
Під фондовою біржею розуміється організаційно оформлений, регулярно функціонуючий ринок цінних паперів, що сприяє підвищенню мобільності капіталу і виявленню реальної вартості активів. Принцип функціонування фондової біржі ґрунтується на оперативному регулюванні попиту та пропозиції. На фондовій біржі проводяться котирування цінних паперів. Вони складаються в регулярній оцінці фахівцями котирувального відділу біржі курсів покупців і курсів продавців по всіх цінних паперах, що проходять через біржу.
3.5. Організаційно-правові та організаційно-економічні форми підприємництва.
Форми підприємництва можна підрозділити на організаційно-правові й організаційно-економічні. У числі організаційно-правових форм - товариства, суспільства, кооперативи.
Товариство, являє собою об'єднання осіб, створене для здійснення підприємницької діяльності. Важлива перевага товариства - можливість залучення додаткового капіталу. Кожний з учасників товариства несе рівну матеріальну відповідальність незалежно від розмірів його внеску. Учасники товариства підрозділяються на дві групи: повні товариші (товариство з необмеженою відповідальністю) і командитні товариші (товариство з обмеженою відповідальністю).
Суспільство створюється за згодою не менш двох громадян або юридичних осіб шляхом об'єднання їхніх внесків з метою здійснення господарської діяльності. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають по його зобов'язаннях. Вони несутьвідповідальність тільки в
Loading...

 
 

Цікаве