WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Поняття ринку праці, його елементи і функції. Регулювання зайнятості населення. Заробітна плата в ринкових умовах та її регулювання - Контрольна робота

Поняття ринку праці, його елементи і функції. Регулювання зайнятості населення. Заробітна плата в ринкових умовах та її регулювання - Контрольна робота

підприємства.
Установлюються державні норми і гарантії в оплаті праці за роботу в понаднормований час; у святкові неробочі та вихідні дні; за час простою під час виготовлення продукції, що виявилася браком не з вини працівника.
Договірне регулювання заробітної плати є важливою складовою системи соціального партнерства.
Договірне регулювання оплати праці найманих працівників в Україні здійснюється на основі системи тарифних угод на всіх рівнях управління, які досягаються в результаті колективних переговорів.
Переговори ведуться й угоди укладаються на державному, міжгалузевому (генеральна тарифна угода),галузевому (галузева тарифна угода), територіальному (територіальна тарифна угода), виробничому (тарифна угода як складова колективного договору) рівнях. Договірне регулювання оплати праці працівників підприємств, що розташовані на території Республіки Крим (крім підприємств, що є загальнодержавною власністю, і тих, які є комунальною власністю), може здійснюватися на основі тарифних угод, які укладаються на територіальному (місто, адміністративний район) і комунальному рівнях (регіональна тарифна угода).
На державному рівні переговори проводяться між Кабінетом Міністрів і Радою Федерації незалежних профспілок України. Результатом переговорів має бути укладання генеральної (міжгалузевої) тарифної угоди, яка досягається з урахуванням конституцій з галузевими державними органами управління, концернами, асоціаціями, радами підприємців, а також галузе-вими та іншими профспілками або спілками (об'єднаннями) трудящих.
На галузевому рівні тристоронні колективні переговори проводяться між уповноваженими представниками державного органу (органів) управлін-ня, уповноваженими представниками спілки підприємців і відповідними уповноваженими представниками галузевої профспілки (профспілок). Результатом переговорів має бути укладання галузевої тарифної угоди.
На територіальному рівні колективні переговори можуть проводитися між спілками підприємств, групами підприємств або підприємств, розташо-ваних на даній території, незалежно від форми власності і господарювання. Учасниками переговорів є уповноважені представники спілки, групи під-приємств або підприємства, а також відповідні уповноважені представники профспілки (профспілок).
На рівні підприємства, організації тарифна угода як складова частина колективного договору укладається між уповноваженими на те представниками адміністрації або власника і профспілки (представниками трудящих).
Предметом генеральної тарифної угоди є:
" диференціація мінімальних тарифних ставок за видами виробництв, робіт і діяльності у виробничих галузях залежно від важкості праці, але не нижче встановленої державою мінімальної заробітної плати;
" єдині для всієї території України мінімальні ставки компенсаційних доплат за роботу в несприятливих, шкідливих і небезпечних умовах праці, які диференціюються за видами і категоріями умов праці;
" єдині тарифні умови оплати праці робітників і службовців за загальними (наскрізними) професіями та посадами;
" взаємні зобов'язання сторін щодо виконання угоди.
Предметом галузевої, а також регіональної тарифної угоди, що складається на комунальному рівні є:
" єдині для підприємств відповідної галузі (підгалузі), території тарифна сітка робітників і шкали співвідношень мінімальних посадових окладів за групами посад керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців або єдина відповідно галузева (підгалузева), територіальна тарифна сітка для всіх категорій працівників;
" єдині для різних категорій працівників відповідної галузі (підгалузі), території мінімальні розміри доплат і надбавок, що враховують специфіку умов праці окремих професійних груп;
" взаємні зобов'язання сторін щодо виконання угоди.
У колективному договорі стосовно тарифної оплати праці працівників підприємства передусім фіксується найменший рівень оплати за виконання норми праці (трудових обов'язків), який є мінімальною ставкою (мінімаль-ною тарифною ставкою). Визначаючи величину мінімальної тарифної ставки працівників підприємства, необхідно брати до уваги співвідношення між загальнодержавним мінімум заробітної плати і фактичною середньою заробітною платою на підприємстві, приведеною до середньої заробітної плати простої праці за попередній місяць до вироблення колективного договору на наступний рік.
Предметом тарифної угоди на виробничому рівні як складової колективного договору є:
" форми й системи оплати праці, що застосовуються для різних категорій та груп працівників;
" мінімальна тарифна ставка, диференційована за видами і типами виробництва у межах рівнів, передбачених генеральною тарифною угодою для відповідних видів і типів виробництв галузі (підгалузі);
" розміри тарифних ставок і посадових окладів за розрядами робіт і посадових працівників;
" види і розміри доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних і компенсаційних виплат і умови їх надання;
" умови оплати праці за роботу в понаднормований час, час простою, який мав місце не з вини працівників, тощо;
" взаємні зобов'язання сторін щодо виконання угоди.
Колективно-договірна система трудових відносин на виробничому рівні має сприяти захисту інтересів як роботодавців так і працівників, поліпшенню організації трудових відносин, а також забезпеченню їх стабільності.
Структура колективного договору, його розділи, додатки визначаються самостійно сторонами цього договору на основі їхніх зобов'язань, взятих кожною стороною, із зазначенням посадових осіб, відповідальних за їх реалізацію, і строків виконання.
Колективні договори підлягають повідомчій реєстрації місцевими органами державної виконавчої влади.
Задача
Визначити виробничу потужність дільниці на основі таких даних: встановлено 24 штампувальних автомати з продуктивністю 22 удари за хвилину. За один удар штампується одночасно 5 деталей. Підприємство працює при п'ятиденному робочому тижні у дві зміни. Номінальний фонд робочого часу становить 260 днів/рік. Витрати робочого часу на ремонтобладнання - 6 %, зміна штампів - 7 % часу.
1. Визначаємо кількість годин за один рік:
16 * 260 = 4160
2. Визначаємо кількість корисного робочого часу за один рік:
4160 - 13 % = 3619,20
3. Визначаємо продуктивність праці за одну хвилину:
24 * 22 = 528
4. Визначаємо кількість вироблених деталей за одну хвилину:
528 * 5 = 2640
5. Визначаємо кількість вироблених деталей за одну годину:
2640 * 60 = 158400
6. Визначаємо виробничу потужність дільниці за один рік:
3619,20 * 158400 = 573281280
Висновок: виробнича потужність дільниці за рік складає 573281,28 тис. деталей.
Список використаної літератури:
1. Буряк П. Ю., Карпінський Б. А., Григор`єва М. І.
Економіка праці й соціально економічні відносини: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 440с.
2. Завіновська Г. Т.
Економіка праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 300 с.
3. Калина А. В.
Економіка праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: МАУП, 2004. - 272 с.: іл. - Бібліогр.: с. 262-265
Loading...

 
 

Цікаве