WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Доходи торгівельного підприємства: склад, джерела, аналіз, шляхи збільшення - Контрольна робота

Доходи торгівельного підприємства: склад, джерела, аналіз, шляхи збільшення - Контрольна робота

фірмі;
СФат - розмір статутного фонду акціонерного товариства.
Якщо підприємство є власником привілейованих акцій, облігацій, сертифікатів та інших видів цінних паперів з гарантованим розміром отримання доходу, то його розмір планується, виходячи з номінальної вартості цих паперів, рівня гарантованого доходу (відсотку) та терміну його виплати.
Необхідний розрахунок може бути здійснений за формулою:
ДОБЛ = (Обл х РДГАР х Дв):(Д х 100), (5.10)
де Обл - номінальна вартість облігацій та інших цінних паперів з гарантованим доходом;
РДгар - гарантований рівень дохідності цінного паперу, у % до його номінальної вартості за певний період;
Дв - період володіння цінним папером та отримання дивідендів;
Д - кількість днів (місяців) у плановому періоді.
Аналогічно розраховується і сума відсотків, яка нарахована по депозитних внесках підприємства, яка планується, та доходи від надання комерційного кредиту іншим підприємствам. Під час проведення розрахунку враховуються суми внеску або кредиту та термін, на який вони надані.
Доходи підприємства від здачі майна (лізинг) плануються, виходячи з умов орендного або лізингового договору щодо форми та розміру орендної плати - фіксована сума, ковзаюча сума, відсоток від виручки або прибутку, натуральна форма оплата та інше.
Загальний план отримання доходів розраховується як сума їх планового розміру за всіма джерелами формування.
Плановий розмір отримання доходів повинен бути достатнім для:
ў формування фонду грошових коштів, необхіднихдля розрахунку з бюджетом по ПДЗ та податку на прибуток;
ў покриття постійних та змінних поточних витрат;
ў отримання необхідної суми чистого прибутку, достатньої для вирішення виробничих та соціальних завдань підприємства.
З урахуванням цієї вимоги загальний плановий розмір отримання доходів (можливий) повинен бути порівняний з його цільовим чи необхідним розміром. Розмір необхідного доходу фірми може бути розрахований таким чином:
ДНЕОБХ = ((ЧПЦІЛ: (100 - СППР) + ПВ) х (100 : (100 - РПДВ), (5.11)
де ЧПціл - цільовий розмір чистого прибутку підприємства;
СПпр - рівень податку на прибуток, у % до балансового прибутку фірми (з урахуванням наданих пільг);
РПДВ - рівень ПДВ, який склався, в % до загального розміру доходів підприємства;
ПВ - поточні витрати за всіма видами діяльності фірми.
Якщо розрахунки свідчать про те. що плановий розмір доходів відповідає їх необхідному розміру, тобто виконується умова:
ДМОЖЛ > ДНЕОБХ,
розроблений план може бути прийнятий до реалізації. В протилежному випадку, коли
ДМОЖЛ < ДНЕОБХ,
необхідно провести роботу що до пошуку та мобілізації наявних резервів росту доходів фірми, [20, с. 89-152].
4. ШЛЯХИ ЗБІЛЬШЕННЯ ДОХОДІВ ВЩ РЕАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ
Розмір доходів торговельного підприємства, який отримується під річних видів діяльності, є функцією від обсягу проведення відповідних операцій (торговельних посередницьких, виробничих) (О) та рівня пін, які встановлюються на них (Ц):
Д=f(О, Ц).
Обгрунтування визначення цін на товари (продукцію, роботи, послуги) підприємства належать до визначальних рішень, від яких залежить успіх усієї комерційної діяльності підприємства, ефективності його функціонування.
Практична реалізація самостійності підприємств з питань встановлення ціп на товари (продукцію, роботи, послуги), які реалізуються, передбачає розробку його цінової політики, яка являє собою систему рішень підприємства, пов'язаних з визначенням рівня цін (див. рис.5.).
Розробка цінової політики підприємства покликана забезпечити умови досягнення його стратегічних цілей і завдань та окреслити принципи ціноутворення, методи визначення базового рівня цін, умови і розміри їх диференціації та коригування.
Підприємство, враховуючи специфіку свого положення на ринку, може реалізовувати різні цінові стратегії.
Виходячи з принципів, покладених в основу ціноутворення, розрізняють стратегії, які грунтуються на:
збуті, вони полягають у орієнтації на збільшення обсягів реалізації та максимізації своєї частки ринку у боротьбі з конкурентами;
прибутку, вони полягають в орієнтації на отримання підприємством цільової норми та маси прибутку з кожної одиниці товарів, що реалізуються;
ринковій ситуації, яка склалася. Вони полягають у визначенні рівня ціни, виходячи з кон'юнктури ринку, що склалася.
Рис. 5. Зміст цінової політики підприємства.
З точки зору активності та Ініціативи підприємства з питань ціноутворення прийнято розрізняти активну та пасивну стратегії ціноутворення. Активну стратегію цін здійснюють фірми, які більш або менш автономно встановлюють ціни на свою продукцію (товари), орієнтуючись на ринкові умови реалізації. Пасивна стратегія цін характеризується пасивністю фірми при встановленні цін, їх орієнтацією, перш-за все, на дії конкурентів.
Застосовуючи активну стратегію ціноутворення, підприємство може реалізувати різні тенденції щодо рівня цін та їх руху у часі.
Висока ціна на види товарів (продукції), які просуваються на ринок (стратегія високих цін), обирається, коли попит нееластичний (кількість продукції, що реалізується, не залежить від ціни) і відсутня конкуренція.
Вона використовується, перш за все, для нових видів продукції, в умовax дефіцитного ринку, для споживчого ринку на іміджеві та модні товари. Стратегія високої ціни може реалізовуватись досить довгий час за умови високої якості продукції, її відповідності світовим стандартам, захисту прав підприємства на її випуск (патенти, ноу-хау).
Стратегія вилучення є продовженням стратегії високих цін у випадках небезпеки виникнення імітаторів і конкурентів. В цей час витрати на просування товарів (продукції) на ринок вже покриті, отримані високі початкові прибутки дозволяють розширити виробничі потужності та збільшити пропозицію продукції. Обсяг виробництва тепер підприємство може запропонувати за більш низькими цінами, розширюючи коло потенційних споживачів продукції.
Низька ціна на товар, який просувається на ринок (стратегія низьких цін), може бути доцільна у тому разі, коли товар зустрічає дуже гнучкий (еластичний) попит, Існує безпосередня небезпека конкурентів, наявні виробничі потужності дозволяють забезпечити високий обсяг реалізації продукції. У даному випадку підприємство робить ставку не на прибуток, який
Loading...

 
 

Цікаве