WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Тарифні сітки, їх роль в організації заробітної плати - Реферат

Тарифні сітки, їх роль в організації заробітної плати - Реферат


Реферат на тему:
Тарифні сітки, їх роль в організації заробітної плати
Тарифна сітка є основою регулювання професійно-кваліфікаційного поділу та руху робочої сили, стрижнем централізованого регулювання рівня заробітної плати різних категорій і груп працівників, ядром професійно-кваліфікаційної диференціації в оплаті праці.
Тарифна сітка як важливий елемент тарифної системи слугує для визначення співвідношення в оплаті праці робітників, які виконують роботи різної складності. Вона містить певну кількість розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів. Тарифний розряд відображає рівень кваліфікації робітника, тобто у робітника вищої кваліфікації - вищий розряд тарифної сітки. Тарифні коефіцієнти показують, у скільки разів оплата праці кожного розряду кваліфікаційних робітників вишу від оплати праці робітника 1-го розряду.
Співвідношення тарифних коефіцієнтів крайніх розрядів є діапазоном тарифної сітки. Тарифна сітка відображає також темпи абсолютного й відносного зростання тарифних коефіцієнтів, яке може бути прогресивним, постійним і регресивним залежно від фінансових можливостей підприємства і професійно-кваліфікаційного складу кадрів.
Прогресивне зростання тарифних коефіцієнтів доцільне в умовах дефіциту кваліфікованих кадрів, що створює матеріальну заінтересованість робітників у підвищенні кваліфікації та переході на більш складні і високооплачувані роботи. У випадку дефіциту малокваліфікованих робітників і їхньої високої плинності доцільно підвищувати тарифні коефіцієнти нижніх розрядів.
Тарифні коефіцієнти повинні заохочувати робітника до підвищення кваліфікації, якості праці. Досвід показує, що зростання коефіцієнта розряду позначається на ступені підвищення тарифної ставки, і мінімальний рівень різниці між тарифними ставками суміжних розрядів не може бути нижчим за 10%.
Визначені галузевою тарифною угодою тарифні сітки повинні мати для підприємств різних форм власності і господарювання не обов'язковий, а рекомендаційний характер. Тоді підприємства мали б право з урахуванням економічних і фінансових можливостей на стадії укладання або уточнення своїх тарифних угод змінювати кількість розрядів, збільшувати або звужувати інтервали між тарифними коефіцієнтами по розрядах. Це може стати додатковим стимулом поліпшення результатів господарської діяльності.
У сучасних умовах на більшості підприємств застосовують шести - та восьмирозрядні тарифні сітки. Тарифні коефіцієнти та їхні співвідношення можуть установлюватися галузевими угодами. Вирізняють чотири групи уніфікованих тарифних сіток, які диференційовані по галузях економіки:
- восьмирозрядна тарифна сітка із співвідношенням тарифів 1-го і 8-го розрядів 1:2,4 - для оплати праці робітників цехів основного виробництва підприємств чорної металургії;
- восьмирозрядна тарифна сітка із співвідношенням 1-го і 8-го розрядів 1,0 : 2,01 - для оплати праці робітників, безпосередньо зайнятих на виконанні відповідальних робіт підприємств машинобудування, включаючи електротехнічну, електронну, радіотехнічну промисловість і виробництво засобів зв'язку;
- семирозрядна тарифна сітка із співвідношенням тарифів 1-го і 8-го розрядів 1,0 : 2,01 - для оплати праці робітників, безпосередньо зайнятих обслуговуванням, налагоджуванням і ремонтом основного устаткування теплових та електричних систем атомних, теплових і гідроелектростанцій;
- шестирозрядна сітка із співвідношенням тарифів 1-го і 6-го розрядів 1,0 : 1,8 - для всіх інших видів виробництв і робіт.
За допомогою тарифної сітки можна встановити рівні середньої кваліфікації робітників та складності роботи. Середня кваліфікація робітників заводу в цілому, цеху або дільниці характеризується середнім тарифним розрядом. Середній тарифний коефіцієнт групи робітників (Кс) обчислюється тільки в тому разі, якщо праця робітників даного цеху, дільниці, заводу оплачується по одній і тій самій тарифній сітці:
Кс = ІК o Чр / ЕЧр,
де К - тарифний коефіцієнт відповідного розряду;
Чр - чисельність робітників того самого розряду;
ЕЧр- загальна чисельність робітників.
Після обчислення середнього тарифного коефіцієнта визначається середній тарифний розряд за формулами:
Рс = Рм + (Кс - Км) / (Кб - Км);
або
Рс = Рб - (Кб - Кс) / (Кб - Км),
де Рм, Рб - тарифні розряди, які відповідають меншому й більшому із двох суміжних тарифних коефіцієнтів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній тарифний коефіцієнт;
Км, Кб - менший і більший із двох суміжних тарифних коефіцієнтів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній тарифний коефіцієнт.
Наприклад, необхідно визначити середній тарифний коефіцієнт і середній розряд групи робітників-відрядників кількістю 50 осіб, зайнятих на роботах з нормальними умовами праці, з них 15 осіб - 2-го розряду, 25 - 3-го і 10 осіб - 4-го розряду.
Кс =(1,08-15+1,23-25 + 1,35-10)/50= 1,21.
З табл. 1 видно, що розрахований Кс менший тарифного коефіцієнта 1,23, якому відповідає 3-й розряд, і більший коефіцієнта 1,08,
Таблиця 1
Характеристика найпоширеніших тарифних сіток
Розряди 1 2 3 4 5 6 7 8
Коефіцієнти 1 1,08 1,23 1,35 1,54 1,8 1,89 2,01
Зростання тарифних коефіцієнтів:
відносне, % - 8 13 10 14 16 5 6
абсолютне - 0,8 0,15 0,12 0,19 0,26 0,9 0,12
Розряди 1 2 3 4 5 6
Коефіцієнти 1 1,08 1,23 1,35 1,53 1,78
Зростання тарифних коефіцієнтів:
відносне, % - 8 13 10 14 16
абсолютне - 0,8 0,15 0,12 0,18 0,25
якому відповідає 2-й розряд. Отже, Кс знаходиться між 2 і 3 розрядами і дорівнює:
Рс = 2 + (1,21 - 1,08) / (1,23 - 1,08) = 2,6;
або
Рс = 3 + (1,23 - 1,21) / (1,23 - 1,08) = 2,6.
Середній тарифний коефіцієнт робіт визначається як середня арифметична величина тарифних коефіцієнтів, зважених за обсягами робіт,
Кс=
де К - тарифний коефіцієнт відповідного розряду;
Тр - трудомісткість робіт, віднесених до даного розряду, нормо-год;
- сумарна трудомісткість робіт, нормо-год. Середній тарифний коефіцієнт робіт визначається так само, як і для робітників.
Приклад. Треба визначити середній тарифний коефіцієнт і середній тарифний розряд робіт, якщо відомо, що за планом на місяць необхідно виконати роботи з нормальними умовами праці таких обсягів:
Розряд Нормо-год
3 500
4 400
5 200
Звідси:
Кс =(1,23-300 + 1,35-600 + 1,54-200)/(300+600+200)= 1,32
Рс = 3 + (1,32 - 1,23) / (1,35 - 1,23) = 3,98;
або
Рс = 4 - (1,35 - 1,32) / (1,35 - 1,23) = 3,98.
Знаючи середній тарифний розряд, можна визначити середній тарифний коефіцієнт за формулами:
Кс = Кб - (Кб - Км). (Рб - Рс), або
Кс = Км + (Кб - Км) o (Рс - Рм).
Для правильного використання робочої сили на підприємствах під час планування чисельності робітників, перетарифікації робіт великого значення набуває зіставлення середнього розряду робітників і робіт. Ці величини мають відповідати один одному. Якщосередній розряд робіт випереджає середній розряд робітників, то це призводить до несвоєчасності освоєння виробничих потужностей, втрат робочого часу, випуску бракованої продукції. У цьому разі необхідно посилити роботу щодо підвищення кваліфікації робітників. Якщо ж середній розряд робітників вищий середнього розряду робіт, то кваліфікаційна робоча сила недовикористовується, фонд заробітної плати перевитрачається.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абрамов В. М., Данюк В. М, Гриненко А. М., Колот А. М., Чернов В. L Нормування праці. - К., 1995.
2. Абрамов В. М., Данюк В. М.,., Колот А. М. Мотивація і стимулювання праці в умовах переходу до ринку. - Одеса, 1995.
3. Акимова Н. В. Производительность труда в промышленности.-К., 1991.
4. Бандур С. И. Резервы трудоснабжения: территориально-трудовой аспект. - К.: Наукова думка, 1990.
5. Богатыренко 3. С. Выявление и оценка резервов роста производительности труда на промышленных предприятиях (объединениях). - М.: Экономика, 1990.
6. Бондарь И. К. Производительность труда. - К.: Наукова думка, 1991.
7. Василъченко В. С. Ринок праці та зайнятість. - К., 1996.
8. Волгин Н. А., Плаксин В. И. Доходы и занятость: мотиваци-онный аспект. - М.: Луч, 1994.
9. Гангслі Теренс. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки. - К.: Основа, 1995.
10. Данюк В. М. Управление трудом в условиях рыночной экономики - К.: Знание, 1991.
11. Долишний М. И. Трудовые ресурсы производственных систем. - К.: Наукова думка, 1990.
12. Жуков Л. И., Горшков В. В. Справочное пособие по труду и заработной плате. М.: Финансы и статистика, 1990.
13. Жуков Л. И., Погосян Г. Р. Экономика труда. - М.: Экономика, 1991.
14. Завиновская Г. Т. Организация заработной платы в промышленности. - К.: Вища школа, 1985.
15. Калина А. В. Организация и оплата труда в условиях рынка. - К.: МАУП, 1995.
16. Казановский А. В., Колот А. М. Соціальне партнерство на ринку праці. - Краматорськ: Нац. Центр продуктивності, 1995.
17. Колот А. М. Оплата праці на підприємстві: організація та удосконалення. - К., 1997. 18. Колот А. М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу. - К.: КНЕУ, 1998.
18. Лукьянченко Н. Д. Управление трудом в промышленных предприятиях. - Донецк, 1996.
19. Никифорова А. А. Рынок труда: занятость и безработица. - М.: Международные отношения, 1991.
Loading...

 
 

Цікаве