WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Поділ і кооперація праці на підприємстві - Реферат

Поділ і кооперація праці на підприємстві - Реферат

заносяться до паспорта бригади і враховуються під час атестації і раціоналізації робочих місць. Залежно від особливостей технології, організації виробництва і його технічного рівня розрізняють спеціалізовані і комплексні бригади.
Спеціалізовані бригади формуються із робітників однієї професії однакової або різної кваліфікації, зайнятих в однорідних технологічних процесах (механічне оброблення деталей, обслуговування потужного агрегату, конвеєрної і потокової лінії та ін.).
Комплексні бригади формуються з робітників різних професій (як основних, так і допоміжних), які виконують технологічно різнорідні, проте взаємопов'язані роботи, що охоплюють повний цикл виготовлення деталей, вузлів тощо. Створення таких бригад ефективніше на дільницях зі складним технологічним устаткуванням, в умовах поточно-конвеєрних, предметно (подетально) спеціалізованих виробництв із замкненим технологічним циклом.
Комплексні бригади можуть бути з повним поділом праці, частковим і без поділу праці.
У бригаді з повним поділом праці кожний робітник постійно виконує роботу однієї професії і кваліфікації, і ця робота є складовою частиною комплексного завдання бригади.
У бригаді з частковім поділом праці, зумовленим певною технологічною послідовністю виробництва, робітник поряд зі своєю певною операцією, в разі необхідності виконує операції зі споріднених спеціальностей.
Комплексній бригаді без поділу праці властиве широке суміщення професій і певна взаємозамінність робітників у процесі праці. Кожний робітник може виконувати всі операції, що входять у виробниче завдання бригади.
Залежно від режиму роботи комплексні і спеціалізовані бригади можуть бути змінними і наскрізними. До складу змінних бригад входять робітники лише однієї зміни, протягом якої виконується весь комплекс робіт. Наскрізні бригади створюються за таких виробничих умов, коли тривалість циклу оброблення виробів або час виконання певної роботи на дільниці перевищує тривалість зміни. До таких бригад входять робітники двох або трьох змін.
За кількісним складом бригади можуть бути нечисленні (5-10 осіб), середні (11-25), великі (25-50 осіб і більше).
Ефективність функціонування бригад залежить від рівня їх самостійності. Подальше запровадження бригадного госпрозрахунку, що передбачає організацію роботи на основі поєднання оперативно-виробничої самостійності і бізнес-плану, порівняння витрат і одержуваного ефекту, встановлення прямої залежності оплати праці від кінцевих результатів роботи, підвищення відповідальності бригади й адміністрації за виконання виробничих завдань.
Переведення бригади на господарський розрахунок передбачає такі передумови:
o створення системи госпрозрахункових показників (обсяги виробництва, матеріальні витрати, якість продукції тощо) для оцінки діяльності бригад різних типів;
o закріплення за бригадами конкретної площі, технологічного устаткування;
o обґрунтованість, стабільність і своєчасність доведення до бригад планових завдань;
o забезпечення бухгалтерського й оперативного обліку діяльності бригади;
o організацію зберігання і видачі бригадам матеріальних цінностей;
o установлення бригадних норм і розцінок;
o наявність системи госпрозрахункових претензій.
Найефективніше застосування госпрозрахунку в тих бригадах, які здійснюють повний цикл виготовлення певного виду продукції або конструктивно і технологічно закінченої її частини, що характерно для комплексних бригад.
В організації роботи бригад важливе місце має розроблення бізнес-плану і виконання всіх його показників.
Переведення бригад на госпрозрахунок викликає потребу регулювання госпрозрахункових відносин між бригадами та іншими підрозділами, з одного боку, і між бригадами й адміністрацією підприємства, з іншого. У тих випадках, коли між цими суб'єктами були порушені правила взаємодії, можуть бути пред'явлені госпрозрахункові претензії, які оформлюються у вигляді актів.
Найдосконалішою формою госпрозрахунку бригад є договір, згідно з яким одна із сторін зобов'язується на замовлення іншої сторони виконати певну роботу за відповідну оплату. Залежно від форм організації виробництва підряд може бути індивідуальним і колективним. Колективний підряд поділяється на бригадний, цеховий, сімейний. Умовою впровадження колективного підряду є внутрішньогосподарський розрахунок. У підрядних взаємовідносинах важливим є встановлення відповідальності між адміністрацією і підрядним колективом, а також між суміжними колективами. Основу регулювання цих відносин становить підрядний договір, в якому зазначені обсяги робіт з виготовлення конкретної продукції або надання послуг, умови виконання робіт, основні показники, нормативи та ін.
Обов'язками адміністрації (замовника) є: своєчасне забезпечення підрядного колективу необхідними машинами, устаткуванням, пристосуваннями, матеріалами, інструментом, технічною документацією, а також профілактичний огляд і ремонт устаткування. У договорі фіксується взаємна відповідальність сторін у разі виникнення непередбачених обставин або невиконання зобов'язань.
Оплата праці підрядного колективу здійснюється тільки за завершену роботу у визначеному обсязі.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абрамов В. М., Данюк В. М, Гриненко А. М., Колот А. М., Чернов В. L Нормування праці. - К., 1995.
2. Абрамов В. М., Данюк В. М.,., Колот А. М. Мотивація і стимулювання праці в умовах переходу до ринку. - Одеса, 1995.
3. Акимова Н. В. Производительность труда в промышленности.-К., 1991.
4. Бандур С. И. Резервы трудоснабжения: территориально-трудовой аспект. - К.: Наукова думка, 1990.
5. Богатыренко 3. С. Выявление и оценка резервов роста производительности труда на промышленных предприятиях (объединениях). - М.: Экономика, 1990.
6. Бондарь И. К. Производительность труда. - К.: Наукова думка, 1991.
7. Василъченко В. С. Ринок праці та зайнятість. - К., 1996.
8. Волгин Н. А., Плаксин В. И. Доходы и занятость: мотиваци-онный аспект. - М.: Луч, 1994.
9. Гангслі Теренс. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки. - К.: Основа, 1995.
10. Данюк В. М. Управление трудом в условиях рыночной экономики - К.: Знание, 1991.
11. Долишний М. И. Трудовые ресурсы производственных систем. - К.: Наукова думка, 1990.
12. Жуков Л. И., Горшков В. В. Справочное пособие по труду и заработной плате. М.: Финансы и статистика, 1990.
13. Жуков Л. И., Погосян Г. Р. Экономика труда. - М.: Экономика, 1991.
14. Завиновская Г. Т. Организация заработной платы в промышленности. - К.: Вища школа, 1985.
15. Калина А. В. Организация и оплата труда в условиях рынка. - К.: МАУП, 1995.
16. Казановский А. В., Колот А. М. Соціальне партнерство на ринку праці. - Краматорськ: Нац. Центр продуктивності, 1995.
17. Колот А. М. Оплата праці на підприємстві: організація та удосконалення. - К., 1997. 18. Колот А. М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу. - К.: КНЕУ, 1998.
18. Лукьянченко Н. Д. Управление трудом в промышленных предприятиях. - Донецк, 1996.
19. Никифорова А. А. Рынок труда: занятость и безработица. - М.: Международные отношения, 1991.
Loading...

 
 

Цікаве