WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва - Реферат

Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва - Реферат

повному обсязі та вчасно виконувати взяті на себе зобов'язання щодо утримання об'єкта лізингу відповідно до умов договору;
4) після закінчення договору прийняти об'єкт лізингу, якщо умовами договору не передбачений його викуп лізингоодержувачем.
Права лізингоодержувача:
1) він має право відмовлятися від прийняття об'єкта лізингу у разі пору-шення умов договору та затримати лізингові платежі до усунення порушення;
2) має право вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, заподіяних унаслідок його дій або бездіяльності під час виконання договірних зобов'язань.
Лізингоодержувач зобов'язаний:
1) прийняти за актом і належно користуватися об'єктом лізингу, утримувати його в відповідному технічному стані;
2) відповідно до договору виплачувати лізингові платежі;
3) за несплати лізингових платежів протягом двох чергових строків на ви-могу лізингодавця повернути йому об'єкт лізингу;
4) періодично подавати лізингодавцю інформаційні відомості про технічний стан об'єкта лізингу й свій фінансовий стан;
5) у разі, коли він не реалізує своє право викупу об'єкта лізингу і не продовжує строку чинності договору, повернути об'єкт лізингу лізингодавцю.
За необхідності реєстрації об'єкта лізингу в державних наглядових органах (транспортні засоби, обладнання, що вимагає підвищеної безпеки тощо) вона здійснюється за згодою сторін на ім'я однієї з них в установленому порядку.
Майно, що передане за угодою фінансового лізингу, зараховується на баланс лізингоодержувача з позначенням, що це майно взято у фінансовий лізинг.
Протягом усього строку дії лізингового договору об'єкт лізингу є власністю лізингодавця. При переході права власності на об'єкт лізингу від лізингодавця до іншої особи, договір лізингу залишається обов'язковим і для нового власника. У разі банкрутства лізингоодержувача, арешту чи конфіскації його майна об'єкт лізингу відокремлюється від загального майна лізингоодержувача і підлягає поверненню лізингодавцю, який може розпоряджатися ним на свій розсуд.
У лізингових операціях беруть участь, як правило, п'ять суб'єктів.
1. Виробник (постачальник, продавець).
2. Лізингодавець.
3. Лізингоодержувач.
4. Фінансуючий банк.
5. Страхова установа.
Організацію лізингових операцій показано на рис. 10.4.
Рис. 10.4. Схема організації лізингових операцій:
1 - укладення лізингової угоди; 2 - подання замовлення на устаткування або інший об'єкт лізингу; 3 - одержання банківської позики; 4 - оформлення договору купівлі-продажу об'єкта лізингу; 5 - поставка виробником (продавцем) об'єкта лізингу лізингоодержувачу; 6 - складання акта приймання об'єкта лізингу; 7 - оплата поставки об'єкта лізингу лізингодавцем; 8 - укладення договору страхування об'єкта лізингу; 9 - сплата лізингових платежів; 10 - повернення банківської позики і сплата відсотків за користування нею.
Витрати на надання та ефективність лізингових послуг
Всі витрати на утримання лізингового майна здійснюють лізингодавець (за оперативного лізингу) або лізингоодержувач (за фінансового лізингу). Основні витрати лізингоодержувача складаються із лізингових платежів за користування об'єктом лізингу.
Витрати лізингових платежів включають:
- амортизаційні відрахування;
- плату за користування кредитними ресурсами (відсоток за залучений кредит для придбання майна за договором лізингу);
- комісійну винагороду лізингодавцю за отримане в лізинг майно у відсотках до його вартості;
- платежі за договором страхування об'єкта лізингу, якщо об'єкт застра-хований лізингодавцем;
- інші платежі, передбачені договором лізингу.
З міжнародного лізингу сплачується державне мито, податок на додану вартість та акцизний збір за ввезення об'єктів лізингу на митну територію України.
Є кілька методів обчислення абсолютної величини лізингових платежів:
- метод фіксованої загальної суми лізингових платежів, коли вона нараховується рівномірними частинами протягом усього строку дії договору;
- метод авансу, який передбачає попередню оплату певної суми, погодженої сторонами, і розподіл решти суми лізингових платежів (рівномірно або іншим способом) на весь термін чинності договору лізингу;
- метод мінімальних платежів, які включають: а) амортизаційні відраху-вання від вартості об'єкта лізингу; б) плату за позичкові кошти; в) комісійну винагороду; г) плату за додаткові послуги лізингодавця; д) вартість лізингового майна.
У ринкових умовах господарювання головним фактором реалізації проектів лізингу є швидка окупність інвестиційних ресурсів, яка не має перевищувати три роки.
При розробці проекту й обґрунтуванні лізингових платежів необхідно дати оцінку ефективності лізингових операцій, передусім за допомогою економічного аналізу необхідно встановити межі збільшення собівартості та можливої ціни продукції, що передбачається для виготовлення. У процесі економічногоаналізу необхідно порівняти обсяг витрат на виробництво товарів (послуг) з усіма витратами, пов'язаними з придбанням майна на підставі звичайної операції купівлі-продажу.
Висновки
Причиною широкого розповсюдження лізингу є ряд його переваг у порівнянні з іншими формами інвестування. Основними з них є:
" інвестування у формі майна на відміну від грошового кредиту знижує ризик неповернення коштів, так як за лізингодавцем зберігаються права власності на передане майно;
" лізинг передбачає 100-відсоткове кредитування і не вимагає негайного початку платежів, що дозволяє без різкого фінансового напруження оновлювати виробничі фонди, придбавати коштовне майно;
" часто підприємству легше отримати майно по лізингу, ніж позику на його купівлю, оскільки лізингове майно виступає в якості застави;
" лізингова угода більш гнучка, ніж позика, оскільки надає мажливість обом сторонам виробити зручну схему виплат. За взаємною домовленістю сторін лізингові платежі можуть здійснюватися після отримання виручки від реалізації товарів, вироблених на взятому в кредит устаткуванні. Ставки платежів можуть бути фіксованими і плаваючими;
" для лізингоодержувача зменшується ризик морального і фізичного старіння майна, так як майно не купується у власність, а береться в тимчасове користування. При лізингових відносинах лізингоодержувач має справу з прискореною амортизацією майна;
" лізингове майно не враховується у лізингоодержувача на балансі, що не збільшує його активи і звільняє від сплати податку на це майно;
" лізингові платежі відносяться на витрати виробництва (собівартість) лізингоодержувача і відповіджно знижують оподаткований прибуток;
" виробник отримує додаткові можливості збуту продукції, оскільки обмежене фінансування інвестицій часто не дозволяє підприємствам своєчасно оновлювати технологічну систему.
Разом з тим лізингу властивий ряд негативних сторін. Зокрема, на лізингодавця покладається ризик морального старіння устаткування (особливо, якщо договір лізингу укладається не на повний строк його амортизації), а для лізингоодержувача вартість лізингу виявляється більш високою, ніж ціна купівлі устаткування. Ще одним недоліком фінансового лізингу є те, що у випадку виходу з ладу устаткування, платежі відбуваються у встановлені строки незалежно від стану устаткування.
З використанням лізингу ефективність орендованого устаткування зростає. Висока рентабельність лізингу та наявність чіткої нормативної бази можуть сприяти форсуванню темпів розвитку цієї операції. При дефіциті внутрішніх капіталовкладень такий шлях є виходом із створеної ситуації.
?
Використана література
1. Економіка підприємства: Підручник/ За заг. Ред.. С.Ф.Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 528с., іл.
2. Економіка підприємства: Навч. Посіб./ За ред. А.В.Шегди. - К.: Знання, 2005. - 431с.
3. Манів З.О., Луцький І.Н.
Економіка підприємства: Навч. Посіб. - К.: Знання, 2004. - 580с. - (Вища освіта XXI ст.)
Loading...

 
 

Цікаве