WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Договірні взаємовідносини та партнерські зв‘язки у підприємницькій діяльності - Курсова робота

Договірні взаємовідносини та партнерські зв‘язки у підприємницькій діяльності - Курсова робота

прийнята партнером і сприяти досягненню підприємницької мети.
Угода - комерційний (тобто з метою отримання прибутку) обмін результатами праці між партнерами або об'єднання зусиль партнерів з ініціативи конкретного підприємця для такої самої мети. У ній втілено дію, спрямовану на встановлення, зміну або припинення правовідносин юридичних чи фізичних осіб у сфері підприємницької діяльності.
У практиці господарювання користуються двома видами угод: односторонніми угодами (наприклад, заповіт, дарування, довіреність тощо) і взаємними (дво- і багатосторонніми) угодами, що передбачають участь у них двох чи кількох юридичних або фізичних осіб. Найбільш поширеними у різних сферах діяльності людей є двосторонні угоди.
Угоду треба відрізняти від простої безоплатної передачі продукції, майна тощо. Якщо існує домовленість з партнером про те, що ви будете виробляти напівфабрикати, а він з них - готову для споживання продукцію, то це треба оцінювати як економічну угоду. Якщо ж комусь передаємо певну кількість продукції або майна безкоштовно (тобто взамін нічого не отримуєте), то таку операцію треба кваліфікувати як просту передачу.
Угоди можуть бути вигідні, частково вигідні і невигідні. Від чого залежить комерційний результат виконання угоди? Ясна річ, від того, які конкретні умови передбачені в такій угоді, якої економіко-правової форми набирає сама підприємницька мета і засоби її досягнення. У зв'язку з цим треба відрізняти форми партнерських зв'язків від форм угод як засобу зовнішнього оформлення таких зв'язків. Форму партнерських зв'язків завжди пропонує один з партнерів (ініціаторів) іншому, тобто кожний підприємець у своїй діяльності має запропонувати певну форму співробітництва або дати відповідь партнеру на його пропозицію. Проте для того, щоб запропонувати конкретну форму співробітництва або відповісти на пропозицію партнера щодо цього, необхідно достатньо повно уявляти собі всю можливу різноманітність партнерських зв'язків, яка реально існує у сфері бізнесу.
Усю різноманітність партнерських зв'язків у підприємництві можна згрупувати за чотирма основними напрямками (сферами) підприємницького співробітництва. В межах саме цих напрямків і має здійснюватись підприємницьке партнерство.
Насамперед підприємці можуть співробітничати у сфері виробництва. Другим напрямком співробітництва можна вважати сферу товарообміну. Торгівля - це третій напрямок у розвитку співробітництва партнерів. До четвертого напрямку належить співробітництво у сфері фінансів.
Співробітництво на основі укладеної угоди реально здійснюється, коли на кожну зі сторін покладеш певні (визначені угодою) права і обов'язки. Правові наслідки укладеної угоди (права і обов'язки сторін) починають виявлятись одразу після підписання договору про укладення угоди. Саме через це кожна зі сторін добровільно бере на себе цілком певні зобов'язання (просунути на ринок товар, заплатити за поставку інших товарів), невиконання яких або неналежне виконання зумовлює необхідність застосування до винуватця штрафних санкцій на користь іншої сторони.
Зміст і форма угоди (договору) залежать від конкретного напрямку співробітництва підприємців. Наприклад, договір про обмін товарів відрізнятиметься від договору про співпрацю у виробничій сфері тощо. В цілому щодо цього діє така логіка: спочатку підприємець-ініціатор визначає сферу (напрямок) співробітництва, потім обґрунтовує його конкретну форму, а після цього пропонує укласти угоду у формі договору.
?
Висновок
Вивчаючи та розкриваючи договірні взаємовідносини та партнерські зв'язки у підприємницькій діяльності, я прийшов до висновку, що права та обов'язки сторін, виражені в умовах правового договору, повинні відповідати принципам цивільно-правового господарсько-правового регулювання, і насамперед принципам рівності, автономії волі і майнової відповідальності, самостійності учасникам договірних відносин. Тільки в цьому випадку можна вести мову про цивільні права й обов'язки чи про цивільно-правове зобов'язання.
Характерною рисою договору є те, що кожна зі сторін за договором має право вимагати від іншої сторони виконання його умов та зобов'язань, але одночасно несе перед нею і визначені договором обов'язки.
Істотною умовою кожного договору є ціна, тому надзвичайно важливе значення будуть мати положення, що регулюють умовудоговору про ціну. Оскільки за умов нестабільності та зростання цін можливо, одна зі сторін договору може зазнати збитків від взятого на себе зобов'язання. Тому обов'язково потрібно зазначати в договорі, що при зміні цін на матеріали та комплектуючі, енергоносії та інше ціна договору може змінювати. Але одночасно така зміна має бути оформлена у письмовій формі.
Сторони договору можуть встановлювати для регулювання своїх взаємин правила, що відрізняються від тих, котрі передбачені нормами права і не є обов'язковими, а, отже, визначити свої права й обов'язки. Це дає можливість партнерам в підприємницькій діяльності самостійно визначати умови та обов'язки по договору.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що ідея автономії волі, втілена в нашому законодавстві, залежить від самого суб'єкта права і відповідно, кожний вправі вибирати той вид договору, у якому він зацікавлений. Що дає право учасникам підприємницьких відносин самостійно обирати найбільш правильний та вигідний для себе вид договору.
І на закінчення, слід відзначити - укладений договір або угода не повинні суперечити чинному законодавству України. Оскільки такий договір буде недійсним, а відповідно сторони такого договору будуть зобов'язані повернутись до попереднього становища.
Перелік літератури
1. Конституція України. Україна. 1996р.
2. Господарський кодекс України. Редакція 2004р.
3. Типові форми юридичних документів: договори, контракти, претензії/Сост. Стаматіна М.В. - 4-те вид. Переробл. І доповн. - Харків: Аріс, 2000 р.
4. Цивільний кодекс України (науково-практичний коментар). Х.: ООО "Одісей", 2004р..
5. Економіка підприємства: Підручник/За заг. Ред. С.Ф.Покропивного.-К.:КНЕУ, 2001р.
6. Підприємницька діяльність в ринковій економіці. Боршман Д., Вороніна Л., Федерман Р.,-Гамбург, 1992.
7. Курс економічного аналізу. Навчальний посібник. Іваненко В.М. 2000р.
8. Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М., Менеджмент: теорія та практика: Підручник. -Тернопіль, 1997.-456 с.
9. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання. Підручник.2001р.
10. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", 1995р.
11. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, " 1999р.
12. Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції у промисловості. Затверджено Постановою КМУ від 26.04.1996р. № 473.
13. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера. Р.Дяків, 2000р.
14. Бойчук М.І. Економіка підприємства. 1995р.
15. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент, 2000р.
16. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. Навчальний посібник. 2000р.
17. Економіка виробничого підприємства, Навчальний посібник, Й. Петрович, І.Будіщева, І.Устінова, Г.Домарадзька та інші, 1996р.
18. Економіка підприємства, підручник, С.Покропивний, 2001р.
19. Зубовський В.М. Економіка підприємства, опорний курс лекцій, 2000р.
20. Молодцова О. Управління якістю програмної продукції. Навчальний посібник, 2000р.
21. Орлов О.О. Планування діяльністю промислового підприємства, підручник, 2002рік.
Додаток
Loading...

 
 

Цікаве