WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Шпаргалки з економіки підприємства (шпаргалка) - Реферат

Шпаргалки з економіки підприємства (шпаргалка) - Реферат

ціна акції. Вона відображає величину власного капіталу на одну акцію.
де Цав - внутрішня ціна акції, грн.;
Кв-власний капітал підприємства, грн.
Організаційно досить простим і зрозумілим варіантом залучення персоналу до участі в капіталі є купівля підприємством своїх акцій на ринку цінних паперів і наступний їх продаж своїм працівникам за пільговими цінами. Інший, досить поширений варіант залучення праців-ників до участі в капіталі , коли компанія виділяє частину капіталу для розподілу між працівниками (довірчий фонд). Паї (акції) цього фонду розподіляються між працівниками пропорційно, як правило, середній зарплаті. На паї (акції) нараховуються дивіденди, але вони числяться на рахунках працівників і перебувають в обороті підприємства. Паї (акції) і нагромаджені дивіденди видаються тільки при звільненні працівника з підприємства.
Досить ефективним і поширеним є стимулювання працівників із прибутку, не пов'язане з відносинами власності. Його механізм може бути різним залежно від конкретних умов і політики стимулювання на підприємстві. При цьому важливе значення має економічний статус підрозділів підприємства - є вони центрами витрат чи центрами прибутку.
У першому випадку, тобто коли підрозділи - центри витрат, виплати із прибутку працівникам підрозділів здійснюються централізовано на основі певної системи оцінки результатів роботи чи просто у відсотках від заробітної плати.
У випадку, коли підрозділи є центрами прибутку, стимулювання з останнього здійснюється децентралізовано і має форми індивідуального і колективного заохочення. При цьому важливо, який прибуток формує підрозділ - умовний (розрахунковий) чи реальний (від продажу продукції).
Якщо прибуток підрозділів умовний, тобто утворюється як розрахункова величина в межах підприємства, то така форма стимулювання є трансформованою формою централізованого заохочення виплатами прибутку.
Рис. 8.5. Приблизна схема розподілу
прибутку підрозділу підприємства-суб'єкта ринку
Білет 28
1. Показники, порядок обчислення та регулювання ФОП підрозділів підприємства
Планування фонду оплати праці по підрозділах може поводитись наступними напрямками:
1. По середній з/п - обчислюється шляхом чисельності працюючих на середню з/п без виплат із фонду мат заохочення.
2. По нормах витрат з/п на одиницю продукції (ТП, НЧП, Н/Г.
3. Планування ФОП по елементах, використовують наступні дані: виробнича програма, розцінки на відрядні роботи, планова чисельність по професії і кваліфікації; плановий фонд роб часу в год, планова чисельність інших категорій працюючих; діюча тарифна система оплати праці; схеми посадових окладів службовців; доплати та надбавки.
4. По встановленому нормативу приросту ФОП: за кожний % приросту обсягу продукції ОП обчислюється шляхом множення приросту ОП на норматив приросту ФОП.
Для планування і обліку розрізняють : - оплата праці робоча, - оплата за роботу унічний робочий час.
Білет 27
1. Провести розподіл колективного заробітку між членами колективу різними
методами.
Розподіл колективного заробітку проводиться 2 методами між членами бригади:
1. Між членами бригади ділиться приробіток бригади по КТУ
- визначається скільки приробітку припадає на 1-цю КТУ: КТУод.=460/4,1=112,2грн
- визначення приробітку кожного члена бригади:
Шевченко 112,2*1.3=145,86
Грінка 112.2*1.4=157.07
Гурак 112.2*1.4=157,07
2. Розподіл з/п по КТУ:
- визначають скільки з/п припадає на 1-цю КТУ;
- з/п за 1 КТУ множимо на індивідуальний КТУ.
Білет 26
1. Охарактеризувати роль, форми джерела стимулювання і стимулюючу функцію оплати праці
Будь-який організований процес, у тому числі й виробництво, здійснюється й регулюється людьми. Його ефективність значною мірою залежить від того, як працівники ставляться до виконання своїх функцій і реалізації мети, задля якої цей процес здійснюється.
Як відомо, в основі поведінки людини, а отже і ставлення її до праці, є мотиви. Поряд зі словом мотив у літературі й на практиці широко вживається термін "стимул" (від лат. stimulus - загострена палка, стрекало), зміст якого можна пояснити як спонукання до дії в певному напрямку. Мотив - це внутрішня спонукальна сила, прагнення. Стимул - зовнішнє збудження з певною метою. Тому можна вважати, що стимулювання здійснюється з метою мотивації потрібної поведінки працівників.
У системі мотивації вирішальна роль належить матеріальному (економічному) стимулюванню, яке здійснюється в таких формах, як грошові виплати (прямі і непрямі), передання матеріальних благ і надання певних пільг. У нормально функціонуючій ринковій економіці грошова форма матеріального стимулювання є основною.
Поряд з матеріальним заохоченням широко застосовуються різні форми соціально-психологічного (неекономічного) стимулювання, яке в нас традиційно називають моральним. З підвищенням освітньо-кваліфікаційного рівня працівників та якості їх життяроль соціально-психологічних чинників мотивації зростає.
Матеріальне стимулювання потребує належних коштів, які формуються з певних джерел. Для підприємства таким загальним джерелом є дохід від його операційної (основної), інвестиційної та фінансової діяльності. Але дохід підприємства як сума всіх надходжень від зазначених видів діяльності поділяється на дві частини - відшкодування витрат на операційну та іншу діяльність, які формують собівартість продукції чи послуг у широкому її розумінні (повні витрати); прибуток, що є різницею між доходом і витратами. Отже, виникає питання, за рахунок якої із зазначених частин і якою мірою слід здійснювати стимулювання.
З позиції підприємства будь-які виплати вигідніше розглядати як витрати й елементи повної собівартості, ніж здійснювати їх за рахунок прибутку. У цьому випадку зменшується база оподаткування і величина податку. Водночас такі виплати, у тому числі й у формі додаткової оплати праці, обмежуються законодавче із фіскальних міркувань. Треба мати на увазі, що прибуток - це основний результативний показник діяльності підприємства. Його величина значною мірою залежить від зусиль, трудової та творчої активності всіх працівників підприємства. Отже, вони мусять бути заінтересовані в прибутковості підприємства, зростанні величини прибутку. А для цього останній має бути включений у механізм стимулювання. Це здійснюється організацією різних форм участі працівників підприємства у його прибутку. Незалежно від конкретних особливостей і мотивів виплат працівникам із прибутку всі вони діляться на два види: виплати за результати діяльності та виплати за участь у капіталі (власності). Докладніше ці питання викладено нижче.
Рис. 8.1. Форми і джерела матеріального стимулювання
Оплата праці, як відомо, виконує дві основні функції: відтворювальну і стимулюючу. Тобто вона повинна забезпечити відтворення здатності до праці та якість життя на нормально-му рівні й водночас спонукати працівника до оптимальних дій у межах своєї компетенції
Стимулююча сила заробітної плати обумовлена ступенем залежності її величини від результатів праці в конкретних умовах діяльності. Відповідно існують дві форми оплати праці
Loading...

 
 

Цікаве