WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Планування заходів зі зниження собівартості продукції на ВАТ «Жидачівський сирзавод - Дипломна робота

Планування заходів зі зниження собівартості продукції на ВАТ «Жидачівський сирзавод - Дипломна робота

ній відображаються: рівень організації виробничого процесу, технічний рівень, продуктивність праці, частка затрат на виробництво за окремими статтями та елементами і інші витрати на випуск продукції.
Вона використовується як показник для контролю за використанням ресурсів виробництва, визначення економічної ефективності організаційно-технічних заходів, встановлення цін на продукцію.
Собівартість продукції тісно пов'язана з господарським розрахунком. За умов самофінансування зниження собівартості продукції є основним джерелом зростання прибутку підприємства. Через собівартість відшкодовуються витрати підприємства, які забезпечують просте відтворення всіх факторів виробництва: предметів і засобів праці, робочої сили, природних ресурсів тощо.
Таким чином у собівартість продукції включають такі витрати:
? на проведення дослідження ринку для виявлення потреби в певному виді продукції;
? підготовку й організацію освоєння виробництва нової продукції;організацію виробництва, виключаючи усі витрати на сировину, матеріали, теплову і електроенергію, амортизацію основних фондів і нематеріальних активів, оплату праці персоналу тощо;
? обслуговування виробничого персоналу та управління ним;
? реалізацію продукції (упакування, транспортування, рекламу, інформаційне забезпечення і інші витрати);
? розвідування, використання й охорону природних ресурсів (геологорозвідувальні роботи, плата за воду, деревину, охорону повітряного й водного басейнів);
? організацію навчання й підготовку кадрів;
? поточну раціоналізацію виробництва (вдосконалення техніки і технології виробництва, якості продукції);
У собівартість продукції також включаються витрати від браку, недостач, і псування матеріалів у межах встановлених норм, які передбачені технологічним регламентом.
Для аналізу собівартості використовують такі дані:
" ф. №5 ? с "Звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг";
" ф. №2 ? "Звіт про фінансові результати";
" кошториси витрат;
" дані синтетичного і аналітичного обліку витрат за основними і допоміжними виробництвами;
" матеріали ревізій та обстежень;
" результати аналізу собівартості за попередні роки.
Реформування бухгалтерського обліку спричиняє необхідність зміни організації усієї економічної діяльності підприємства. Формування собівартості окремих видів продукції належить до сфери внутрішньогосподарського (управлінського обліку). Стаття І "Закону про бухгалтерський облік" передбачає самостійність підприємства при розробці системи і форми управлінського обліку, у звітності й контролі господарських операцій.
В собівартості продукції знаходить своє відображення дія ринкових економічних законів, які сприяють зниженню витрат на виготовлення продукції за рахунок прискорення науково-технічного розвитку, поліпшення якості та конкурентоспроможності продукції, ресурсозбереження, впровадження мало ? та безвідходних технологій, інтенсифікації виробництва.
Собівартість продукції є мірилом рівня затрат на виготовлення тієї чи іншої продукції. Вона використовується для контролю за використанням матеріальних і всіх інших ресурсів виробництва, визначення економічної ефективності організаційно-технічних заходів.
2.2 Вибір та обґрунтування системи показників для оцінки рівня собівартості продукції
Для того, щоб краще зрозуміти суть собівартості розглянемо основні показники, що комплексно характеризують собівартість продукції.
На підприємствах обчислюють собівартість:
o валової;
o товарної (виготовленої);
o реалізованої продукції.
Собівартість валової продукції включає в себе всю продукцію у вартісному вираженні незалежно від ступеня її готовності, тобто товарну продукцію плюс (мінус) незавершене виробництво, а також плюс (мінус) відповідний інструмент, призначений для виробництва у вартісному вираженні.
Собівартість валової продукції як показник застосовується переважно для внутрішніх потреб підприємства, на яких є нестабільною величина залишків незавершеного виробництва.
Собівартість валової продукції (Св.п.) обчислюють за формулою:
Свп = Стп + (Снв.п.р.- Снв.к.р.), (2.1)
де Стп - собівартість товарної (виготовленої) продукції;
Снв.п.р. і Снв.к.р.- відповідно собівартість незавершеного виробництва на початок і кінець розрахункового періоду.
Собівартість товарної (виготовленої) продукції підприємства обчислюють за попередньо визначеною собівартістю окремих виробів, тобто
Ст = ?n*Сі*Nі, (2.2)
де Ст - собівартість товарної продукції;
n - кількість найменувань продукції;
Сі - собівартість одиниці і-ї продукції;
Nі - виробництво і-ї продукції у натуральному виразі.
Собівартість реалізованої продукції (Ср.) включає собівартість товарної продукції виготовленої), плюс витрати, пов'язані з її реалізацією (Вр.):
Ср. = Ст. + Вр., (2.3)
Собівартість реалізованої продукції ще обчислюють корегуванням собівартості продукції на зміну залишків нереалізованої продукції:
Ср. = Ст. + (Ссп. - Сск), (2.4)
де Ссп., Сск. - собівартість товарної продукції на складі на початок і кінець розрахункового періоду.
Собівартості одиниці продукції розраховують за формулою:
Соп = Пв / П+Зв, (2.5)
де Соп ? собівартості одиниці продукції;
Пв ? постійні (умовно-незмінні) витрати;
Зв ? змінні витрати;
П ? обсяг виробництва.
Планування зниження собівартості продукції здійснюють шляхом планування зменшення витрат на одну гривню виробленої продукції. Всі фактори, що впливають на зміну цих витрат, можуть бути об'єднанні окремі групи.
Методика визначення впливу окремих (сукупності) техніко-економічних чинників на зміну (зменшення, збільшення) поточних витрат здійснюються в такій послідовності:
1. визначають витрати на 1грн. виготовленої продукції в базовому році:
В1грн.тпб = Стпб. Qтпб. , (2.6)
де В1грн.ТПб. - витрати на одну гривню виготовленої продукції в базовому році, грн.;
Стпб. - собівартість виготовленої продукції в базовому році;
Qтпб. - обсяг виробництва виготовленої продукції в базовому році.
2. визначають вихідну собівартість виготовленої продукції в плановому році (Свих. грн.):
Свих. пл. = В1грн.тпб * Qтп пл. , (2.7)
де Qтп пл.. - плановий обсяг виготовленої продукції підприємства, грн.
3. визначають економію витрат за техніко-економічними чинниками методом прямого розрахунку:
" підвищення технічного рівня виробництва може спричинити економію витрат за рахунок зниження норми витрат матеріалів (Ем.):
Ем.= (Нб.* Ц - Ні * Ц)*Ni , грн.. (2.8)
де Нб. і Ні. - норми витрат матеріалів до і після здійснення заходу в натуральних одиницях;
Ц - ціна одиниці ресурсу;
Nі - обсяг випуску продукції після
Loading...

 
 

Цікаве