WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Шпаргалки - Реферат

Шпаргалки - Реферат

ними для забезпечення господарської діяльності.
Отже, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап - це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової політики держави, від правильного вирішення якого залежить розвиток економіки в цілому.
Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складаються під впливом кількох, чинників. Істотне значення при цьому має податкова політика держави щодо суб'єктів господарювання. Ця політика реалізується в сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні об'єктів оподаткування, ставках оподаткування, у порядку надання податкових пільг.
Другий етап - це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування відповідних витрат.
Прибуток, що залишався в розпорядженні підприємства, не дорівнював чистому прибутку. Чинні нормативні акти визначали, що за рахунок прибутку підприємства повинні були сплачувати штрафи в таких випадках:
за порушення господарських договорів із суб'єктами господарювання;
за несвоєчасне подання в податкову адміністрацію необхідних розрахунків;
за затримку перерахування коштів до бюджету і державних цільових фондів;
за приховування прибутку від оподаткування, заниження інших податків;
за недотримання встановлених лімітів забору води або використання води без укладання відповідної угоди (це стосується використання води з державних водогосподарських систем);
за прострочені банківські позички;
за невиконання квоти зі створення робочих місць для інвалідів;
за інші порушення.
З урахуванням особливостей фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання у різних сферах економіки стягувалися за рахунок прибутку й інші штрафи. Особливо це стосувалося комерційних банків, страхових компаній. Отже, чистий прибуток - це частина прибутку, що залишався в підприємства після сплати податків та можливих штрафів (унаслідок застосування фінансових санкцій).
30. ВИКОРИСТАННЯ ЧИСТОГО ПРИБУТКУ
Використання чистого прибутку підприємство могло здійснювати через попереднє формування цільових грошових фондів або спрямовуючи кошти безпосередньо на фінансування витрат. Можливий також був розподіл чистого прибутку частково через попереднє формування цільових фондів, а частково шляхом безпосереднього фінансування витрат.
За рахунок чистого прибутку підприємство формувало ряд цільових фондів, кошти яких спрямовували на фінансування певних витрат, задоволення відповідних потреб. Використання чистого прибутку на виплату дивідендів здійснювалося безпосередньо.
Принципове значення в розподілі чистого прибутку мало досягнення оптимального співвідношення між фондом нагромадження і фондом споживання. Ці фонди умовні, безпосередньо на підприємстві вони не утворювалися, а їхню величину можна було встановити на підставі розрахунків використання прибутку на фінансування певних витрат чи заходів. За адміністративної системи управління економікою здійснювалось державне регулювання співвідношення фондів нагромадження і споживання.
Згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 р. державне регулювання використання чистого прибутку підприємств здійснюється зменшенням оподаткованого прибутку на суму витрат із чистого прибутку: на утримання й експлуатацію об'єктів соціальної інфраструктури (якщо відповідні об'єкти соціальної інфраструктури були на балансі підприємства і утримувались ним на час набуття чинності закону про оподаткування прибутку); на благодійну діяльність (не більше 4% від суми оподаткованого прибутку).
Визначення чистого прибутку підприємства здійснюється виключенням із загальної суми прибутку тільки податку на прибуток. Отримання і сплата штрафів тепер враховуються при визначенні прибутку від іншої операційної діяльності, тобто в процесі формування прибутку. Отже, сплата штрафів підприємством безпосередньо не впливає на обсяг його чистого прибутку, як це мало місце раніше.
Згідно з прийнятими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку не передбачено формування за рахунок прибутку ряду цільових фондів, як це мало місцераніше. Передбачено облік використання чистого прибутку на створення резервного фонду, виплату дивідендів, поповнення статутного фонду, інші напрямки використання.
ТЕМА№6 : ОБОРОТНІ КОШТИ ТА ЇХ ОРГАНІЗАЦІЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ.
32. СУТНІСТЬ, СКЛАД І СТРУКТУРА ОБОРОТНИХ КОШТІВ.
Діяльність підприємств здійснюється через поєднання основних виробничих фондів, оборотних фондів і самої праці. На відміну від ОВР оборотні фонди споживаються в одному виробничому циклі і їхня вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції.
Склад і розміщення оборотних коштів можна подати:
оборотні кошти
оборотні виробничі фонди обігу
фонди сфера (вир-ва) (сфера обігу)
оборотні кошти у оборотні кошти готова кошти та кошти
виробн. запасах у виробництві продукція в розрахунках
сировина осн. Незавершене кошти на рахунках в
мат-ли, куплені виробництво банках і в касі під-ва,
напівфабрикати н/п власн. вир-ва кошти в розрахунках,
допом. мат-ли, витрати майб. дебіторська
тара, паливо періодів заборгованість
на складі відвантажена
нормовані оборотні кошти
ненормовані оборотні кошти
Як бачимо, оборотні кошти є:
- грошові ресурси, вкладені в оборотні виробничі фонди та фонди обігу;
- активи, які протягом виробничого циклу (календарного року) можуть бути перетворені на гроші.
В зарубіжжі оборотний капітал визначається як оборотні активи за мінусом короткострокових зобов"язань. В Україні - це власний оборотний капітал. Капітал виступає в 3 формах:
- грошовий;
- продуктивний;
- товарний.
Відповідно він проходить 3 стадії кругообігу:
Грошову----- виробничу------- товарну.
Таким чином, оборотний капітал (оборотні кошти) є кошти, які забезпечують безперервність процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку.
33. КЛАСИФІКАЦІЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ.
Оборотні кошти класифікуються за 3 ознаками:
І. Залежно від участі їх у кругообігу коштів на оборотно-виробничі фонди та фонди обігу.
ІІ. За методами планування - нормовані і ненормовані.
ІІІ. За джерелами формування виділяють:
- власний та прирівняний до власних оборотних коштів;
- залучений;
- інший.
Класифікація оборотних коштів дозволяє підприємству визначити
Loading...

 
 

Цікаве