WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

прогнозування банкрутства.
У теорії і практиці здебільшого розрізняють однофакторний та багатофакторний дискримінантний аналіз. В основі одно-факторного (одновимірного) дискримінантного аналізу покладено сепаратне дослідження окремих показників (які є складовою певної системи показників) та класифікація підприємств за принципом дихотомії.
Віднесення підприємства до категорії "хворих" чи "здорових" здійснюється у розрізі окремих показників відповідно до емпірично побудованої шкали критичних (нормативних) значень досліджуваного показника. Загальний висновок про фінансовий стан підприємства робиться на підставі аналізу відповідності кожного із показників, які включені в спеціально підібрану систему, їх граничним значенням. Найбільш відомими моделями однофакторного дискримінантного аналізу є системи показників Бівера та Вайбеля.
Показники Бівера:
1) відношення СазЬ-РІоу до позичкового капіталу;
2) відношення чистого прибутку до валюти балансу;
3) відношення позичкового капіталу до валюти балансу;
4) відношення оборотних активів до поточних зобов'язань(показник покриття);
5) відношення робочого капіталу до валюти балансу;
6) відношення різниці між очікуваними грошовими надходженнями та поточними зобов'язаннями до витрат підприємства(без амортизації).
Головним суперечливим моментом однофакторного дискримінантного аналізу є те, що значення окремих показників може свідчити про позитивний розвиток підприємства, а інших - про незадовільний. Така ситуація унеможливлює об'єктивне прогнозування банкрутства. Одним Із шляхів вирішення цієї проблеми є застосування багатофакторного дискримінантного аналізу.
Головне завдання багато факторного дискримінантного аналізу в контексті оцінки фінансового стану підприємств зводиться до побудови оптимальної дискримінантної функції (моделі), завдяки якій можна з достатньо високим рівнем імовірності здійснювати класифікацію підприємств, що аналізуються, за рівнем їх фінансового стану. Багатофакторна дискримінантна функція - це функція, на основі якої обчислюється інтегральний показник фінансового стану підприємства (пояснювана змінна) за допомогою значень багатьох незалежних (пояснюючих) змінних з урахуванням вагомості кожної з них. Базовий алгоритм лінійної багатофа-кторної дискримінантної функції можна записати в такій формі:
Y=a0+a1x1+a2x2+a3x3+…….+apxp
Y - Залежна дискримінантна змінна.
Х1, х2 - незалежні змінні дискримінантної функції
А1,а2,- коефіцієнт дискрименантної функції.
14. Західні моделі діагностики банкрутства.
Уникнути недоліків традиційного аналізу дозволяє застосування мультиваріантного дискреминантного аналізу.
Базовий алгоритм багатофакторної дискреминантної функції має такий вигляд:
Z = x1a1 + x2a2+xnan - a0
Z- інтегральний показник фінансового стану
x- незалежні змінні дискреминантної функції
a- параметри дискреминантної функції
a0-вільний член дискреминантної функції.
" Найбільш поширеніші моделі інтегральної оцінки за допомогою МДА є такі:
" Модель Альдмана
" Модель Беермана
" Модель Вайбеля
" Моделі інтегральної оцінки німецького банку.
Модель Альдмана
Z=0,012х1 + 0,014х2 + 0,033х3 + 0,06х4 + 0,999х5
Де:
Х1- робочий капітал/валюта балансу
Х2-сума нерозподіленого прибутку/валюта балансу
Х3-звичайний прибуток до оподаткування + % за кредит/валюту балансу.
Х4-ринкова вартість підприємства/позичковий капітал
Х5-чиста виручка від реалізації продукції/валюту балансу
Якщо значення Z до 1,18, то ймовірність банкрутства висока, якщо від 1,81 до 2,26 не можна зробити висновки про ймовірність банкрутства, 2,67 - низька ймовірність банкрутства.
Для Українських підприємств застосування цієї моделі є недоцільним, оскільки вони не враховують актуальних умов діяльності українських підприємств.
16. Основні концепції контролінгу.
Більшість фахівців у галузі управління та фінансового менеджменту під контролінгом розуміють функціональну систему планування, контролю, аналізу відхилень, координації, внутрішнього консалтингу та загального інформаційного забезпечення керівництва підприємством. Іншими словами, контролінг - це спеціальна, саморегулівна система методів та інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства (зокрема фінансового менеджменту) і включає в себе інформаційне забезпечення, планування, коорди-націю, контроль та внутрішній консалтинг.
Отже, контролінг - це система, зорієнтована на майбутній розвиток підприємства.
Завдання контролінгу:
o збір та аналіз внутрішньої і зовнішньої інформації, яка сто сується об'єкта контролінгу;
o виявлення та ліквідація "вузьких місць" на підприємстві;
o своєчасне реагування на появу нових шансів і можливостей (виявлення й розвиток сильних сторін);
o забезпечення постійного аналізу та контролю ризиків у фінансово-господарській діяльності, а також розробка заходів щодо їх нейтралізації;
o виявлення резервів зниження собівартості продукції;
o оцінювання повноти та надійності ведення бухгалтерського обліку, операційного та адміністративного контролю;
o розробка стратегії розвитку підприємства та координація роботи з планування фінансово-господарської діяльності;
o аналіз відхилень фактичних показників діяльності від запланованих та вироблення на цій основі пропозицій щодо корекції планів або усунення перешкод на шляху їх виконання;
o забезпечення постійного контролю за додержанням співробітниками встановленого документообороту, процедур проведення операцій, функцій та повноважень згідно з покладеними на них обов'язками;
o надання рекомендацій структурним підрозділам підприємства у процесі планування, розроблення і впровадження нових продуктів, процесів, систем;
o проведення внутрішнього консалтингу та розробка методичного забезпечення діяльності окремих структурних підрозділів;
o проведення внутрішнього аудиту та координація своєї діяльності з діями незалежних аудиторських фірм під час зовнішнього (у тому числі санаційного) аудиту підприємства з метою забез-печення оптимальних умов, за яких аудиторські фірми можуть з довірою покластися на висновки служби внутрішнього аудиту, уникнувши дублювання зусиль.
Функції контролінгу:
" формування інформаційних каналів та інформаційне забезпечення підприємства;
" координація планів і діяльності;
" стратегічне та оперативне планування;
" контроль, ревізія та внутрішній аудит;
" методологічне забезпечення та внутрішній консалтинг.
17. Стратегічний фінансовий контролінг.
Під стратегічним фінансовим контролінгом розуміють комплекс функціональних завдань, інструментів та методів щодо довгострокового (три і більше років) управління фінансами, вартістю та ризиками. Вважається, що часовий горизонт стратегічного контролінгу є необмеженим. Найважливішим цільовиморієнтиром стратегічного контролінгу взагалі і антикризового контролінгу зокрема є забезпечення життєздатності підприємства в довгостроковому періоді на
Loading...

 
 

Цікаве