WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

інвентарного номера, виготовлювача, року випуску га інших відомостей. Основні засоби, які непридатні до експлуатації і не підлягають відновленню, включаються до окремого інвентаризаційного опису. Списують такі об'єкти згідно з установленим порядком.
Виробничі запаси (товарно-матеріальні цінності) вносяться до інвентаризаційних описів за кожним окремим найменуванням. Під час їх інвентаризації встановлюється наявність сировини, матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів, тари, запасних частин, малоцінних та швидкозношуваних предметів, товарів, готової продукції та інших матеріальних цінностей.
На товарно-матеріальні цінності, що належать іншим підприємствам або організаціям і перебувають на відповідальному зберіганні, складається окремий інвентаризаційний опис, в якому робиться посилання на відповідні документи, що підтверджують прийняття цих цінностей на відповідальне зберігання.
В інвентаризаційних описах малоцінних і швидкозношуваних предметів зазначається їх найменування і первісна вартість. Такі предмети, якщо вони перебувають в експлуатації, інвентаризуються за їх місцезнаходженням та відносно осіб, на відповідальному зберіганні в яких вони перебувають.
Інвентаризація незавершеного виробництва має визначити наявність незавершених виробів, що перебувають у виробництві, комплектність незавершеного виробництва, його залишок за анульованими чи зупиненими замовленнями. Фактична собівартість незавершеного виробництва визначається за галузевими інструкціями щодо обліку і калькулювання собівартості продукції
Інвентаризація коштів на розрахункових, поточних, валютних, спеціальних та інших рахунках, на акредитивах, а також заборгованості за позичками банків полягає в тому, що залишки сум за даними бухгалтерського обліку підприємства звіряють із даними виписок банку.
До окремого акта інвентаризації вносяться дані про довготермінові та короткотермінові фінансові вкладення в цінні папери (акції, облігації тощо), депозити, статутні фонди інших підприємств. Ці кошти інвентаризуються перевіркою наявності цінних паперів, а також перевіркою засновницьких та інших документів щодо наведених там відомостей про паї і вклади до статутних фондів спільно створених підприємств та на депозити. В акті інвентаризації вказується назва фінансового вкладення (акції, облігації, паї, депозити і т. ін.), дата і термін вкладення, номер і серія цінних паперів, назва документа, що підтверджує фінансові інвестиції (засновницький договір, інші угоди, виписки банків, накладні на передання устаткування і г. ін.), сума, вид вкладення.
Під час Інвентаризації розрахунків з покупцями та Іншими дебіторами складаються акти інвентаризації звірки розрахунків, що надсилаються для підтвердження дебіторам. Дебітори зобов'язані протягом 10 днів від дня одержання актів підтвердити залишок заборгованості або повідомити свої заперечення.
1. Фінансова криза на підприємстві: причини та наслідки виникнення.
Банкрутство підприємств - це наслідок глибокої фінансової кризи. Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу
його керівництва на фінансові відносини. На практиці з кризою, як правило, ідентифікується загроза неплатоспроможності та банкрутства підприємства] діяльність його в неприбутковій зоні або брак у фірми потенціалу для успішного функціонування. З позиції фінансового менеджменту кризовий стан підприємства полягає в його неспроможності здійснювати фінансове забезпечення поточної виробничої діяльності. Фінансову кризу на підприємстві характеризують за трьома параметрами: джерела (фактори) виникнення; вид кризи; стадія розвитку кризи. Ідентифікація даних ознак уможливлює правильне визначення діагнозу фінансової не спроможності підприємства та підбір найефективніших санаційних заходів. Для цього передовсім необхідно ідентифікувати причини фінансової неспроможності суб'єкта господарювання.
Фактори, які можуть зумовити фінансову кризу на підприємстві, поділяють на зовнішні, або екзогенні (які не залежать від діяльності підприємства), та внутрішні, або ендогенні (що залежать від підприємства).
Головними екзогенними факторами фінансової кризи на підприємстві можуть бути:
" спад кон'юнктури в економіці в цілому;
" зменшення купівельної спроможності населення;
" значний рівень інфляції;
" нестабільність господарського та податкового законодавства;
нестабільність фінансового та валютного ринків;
" посилення конкуренції в галузі;
криза окремої галузі;
" сезонні коливання;
" посилення монополізму на ринку;
" дискримінація підприємства органами влади та управління;
" політична нестабільність у країні місцезнаходження підпри
ємства або в країнах підприємств-постачальників сировини (спо
живачів продукції");
" конфлікти між засновниками (власниками).
Можна навести досить багато ендогенних факторів фінансової кризи. З метою систематизації їх можна об'єднати в такі блоки:
" Низька якість менеджменту.
" Вади в організаційній структурі.
" Низький рівень кваліфікації персоналу.
" Недоліки у виробничій сфері.
" Прорахунки в галузі постачання.
" Низький рівень маркетингу та втрата ринків збуту продукції.
" Прорахунки в інвестиційній політиці.
" Брак інновацій та раціоналізаторства.
" Дефіцити фінансування.
" Цілковитий брак контролінгу або незадовільна робота його служб.
Типовими наслідками впливу названих причин та факторів на фінансово-господарський стан підприємства є:
" утрата клієнтів та покупців готової продукції;
" зменшення кількості замовлень та контрактів з продажу продукції;
" неритмічність виробництва, неповне завантаження потужностей;
" зростання собівартості та різке зниження продуктивності праці;
" збільшення неліквідних оборотних засобів танаявність надмірних запасів;
" виникнення внутрішньовиробничих конфліктів та зростання плинності кадрів;
" підвищення тиску на ціни;
" суттєве зменшення обсягів реалізації та, як наслідок, недоодержання виручки від реалізації продукції.
Виділяють такі види криз:
" стратегічна криза (коли на підприємстві зруйновано виробничий потенціал та бракує довгострокових факторів успіху);
" криза прибутковості (перманентні збитки "з'їдають" власний капітал, і це призводить до незадовільної структури балансу);
" криза ліквідності (коли підприємство є неплатоспроможним або існує реальна загроза втрати платоспроможності).
56. Підстави для порушення та порядок провадження справи про банкрутство.
Порядок провадження справи про банкрутство:
1) подання заяви про порушення справи про банкрутство (кредитори, в т.ч. органи ДПА, боржник, об'єднана заява кредиторів).
Справа про банкрутство порушується, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника складають не менше 300 мін. з/п, і якщо вони не були задоволені боржником протягом 3 міс. після встановленого строку.
Боржник у раз неплатоспроможності та за наявності майна достатнього для погашення судових
Loading...

 
 

Цікаве