WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Оцінка фінансового стану підприємства, платежі за ресурси - Контрольна робота

Оцінка фінансового стану підприємства, платежі за ресурси - Контрольна робота


обчислюється за вужчим колом поточних активів (з розрахунку виключають
найменш ліквідну їх частину - виробничі запаси).
Кошти, які можна отримати у разі вимушеної реалізації виробничих запасів,
можуть бути суттєво меншими за витрати на їх придбання. За ринкової
економіки типічною є ситуація, коли під час ліквідації підприємства
отримують 40% і менше від облікової вартості запасів. В іноземній
літературі трапляється орієнтовне (найнижче) значення цього показника - 1.
Однак ця оцінка також досить умовна.
5. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності). Він є найбільш
жорстким критерієм ліквідності підприємства і показує, яку частину
короткострокових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно.
Рекомендована нижня межа цього показника- 0,2.
6. Частина власних оборотних коштів у покритті запасів. Це вартість
запасів, яка покривається власними оборотними коштами. Має велике значення для підприємств торгівлі. Рекомендована нижня межа цього показника - 50%
7. Коефіцієнт покриття запасів. Розраховується як співвідношення величини
стабільних джерел покриття запасів і суми запасів. Якщо значення цього
показника є меншим за одиницю, то поточний фінансовий стан підприємства
вважають недостатньо стійким.
В. Показники оцінки фінансової стійкості
Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства --
забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із
загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від
кредиторів та інвесторів.
1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу характеризує частку власності
самого підприємства у загальній сумі коштів, інвестованих у його
діяльність. Чим вищий цей коефіцієнт, то більш фінансове стійким і
незалежним від кредиторів є підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації залученого (позикового капіталу). Сума обох
коефіцієнтів дорівнює 1 (чи 100%).
2. Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до попереднього показника.
Коли його значення наближається до 1 (чи 100%), це означає, що власники
повністю фінансують своє підприємство.
3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного
капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку
вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано.
4. Коефіцієнт довгострокових вкладень показує, яку частину основних коштів
та інших позаоборотних активів профінансовано зовнішніми інвесторами,
тобто яка частина належить їм, а не власникам підприємства.
5. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів характеризує
структуру капіталу. Зростання цього показника - негативна тенденція, яка
означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх
інвесторів.
6. Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів. Зростання цього
показника в динаміці також свідчить про посилення залежності підприємства
від кредиторів, тобто про зниження його фінансової стійкості.
ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ
Плату за землю введено з метою формування ресурсів для фінансування:
- заходів з раціонального використання й охорони землі, підвищення
родючості грунтів;
- відшкодування власникам землі і землекористувачам витрат, які пов'язані
з веденням господарства на землях гіршої якості;
- розвитку інфраструктури населених пунктів.
Плата за землю надходить на рахунок місцевих бюджетів.
Порядок обчислення і сплати податку на землю регулюється Законом України "Про плату за землю" від 19.06.1996 р. та подальшими доповненнями до нього.
Плата за землю стягується у вигляді земельного податку або орендної плати
і встановлюється залежно від грошової оцінки землі. Власники землі
сплачують земельний податок. За земельні ділянки, передані в оренду,
стягується орендна плата.
Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, що перебуває у власності або
користуванні (у тім числі й на умовах оренди). Платниками є власники землі
та землекористувачі (в тому числі орендарі).
Стягуючи плату за землю, дотримуються такого розмежування: землі
сільськогосподарського призначення (придатні для сільськогосподарського
виробництва або призначені для цієї мети); землі населених пунктів (у
межах населених пунктів, установлених законодавством).
Плата за землю сільськогосподарського призначення. Ставки земельного
податку встановлено з одного гектара сільськогосподарських угідь у
відсотках від грошової оцінки цих угідь.
Плата за землі населених пунктів. Ставки земельного по датку встановлено в
розмірі 1% від грошової оцінки землі. Якщо грошової оцінки земельних
ділянок не проведено, то використовуються середні ставки земельного
податку (за 1 м2). Ці ставки диференційовано залежно від кількості
населення в населеному пункті: вони збільшуються зі збільшенням його
кількості.
Передбачене також застосування підвищувальних коефіцієнтів до встановлених ставок у населених пунктах курортних зон Чорноморського узбережжя, гірських і пригірських районах Карпат, в інших рекреаційних районах.
Місцеві ради можуть диференціювати й затверджувати ставки (виходячи із
середніх ставок) податку залежно від місцезнаходження земельної ділянки на
території населеного пункту та її функціонального використання.
З 1 липня 1997 року ставки податку на землю було підвищено в 1,81 раза
проти ставок, передбачених Законом "Про плату за землю".
Джерела і порядок сплати земельного податку. Юридичні особи самостійно
обчислюють суму земельного податку щорічно за станом на 1 січня і до 1
лютого надають відповідні дані податковій адміністрації. Податок
нараховується з дня виникнення права власності або права користування
землею.
Щодо знову відведених земельних ділянок розрахунки податку здійснюються
протягом місяця з дня виникнення права власності або користування
ділянкою.
Якщо земельна ділянка, що на ній розміщено будівлю, перебуває у спільній
власності кількох юридичних осіб, земельний податок нараховується кожному з них, пропорційно до частки його власності на будівлю.
Розмір, умови і терміни внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою учасників договору оренди - орендодавця (власника) та орендаря.
Суб'єкти підприємницької діяльності сплачують земельний податок за рахунок собівартості. Одночасно земельний податок включається до складу валових витрат. Отже, він зменшує суму оподаткованого прибутку, а відтак і податку на прибуток.
За несвоєчасну сплату земельного податку стягується пеняв розмірі 0,3%
суми заборгованості за кожний день несплати. Розмір пені за несвоєчасне
внесення орендної плати передбачається в договорі оренди: однак вона не
повинна перевищувати розміру пені за несвоєчасну сплату
Loading...

 
 

Цікаве