WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Ринкове господарство, як невід’ємний компонент товарного виробництва. Товарне виробництво – об’єктивна основа розвитку підприємства. Сутність ринкової - Реферат

Ринкове господарство, як невід’ємний компонент товарного виробництва. Товарне виробництво – об’єктивна основа розвитку підприємства. Сутність ринкової - Реферат


Контрольна на тему:
Ринкове господарство, як невід'ємний компонент товарного виробництва. Товарне виробництво - об'єктивна основа розвитку підприємства. Сутність ринкової інфраструктури та її роль у розвитку підприємства.
1. Ринкове господарство, як невід'ємний компонент товарного виробництва. 2. Товарне виробництво - об'єктивна основа розвитку підприємства. 3. Сутність ринкової інфраструктури та її роль у розвитку підприємства.
Ринкове господарство - суспільна форма організацій економіки, заснована на товарному виробництві, що забезпечує взаємодію між виробником і споживачем через ринок.
У сучасній науковій і навчальній літературі, в політичних й законодавчих документах поняття "ринок", "ринкове господарство", "ринкова економіка" вживаються, як тотожні, однозначні. Слід, однак ,мати на увазі, що за всієї спорідненості цих понять у змісті є певні відмінності.
Ринкове господарство - це структура (середовище), у межах якого відтворюються й панують відносини та зв'язки товарного виробництва.
З одного боку ринкове господарство ототожнюється з процесом товарного виробництва, з другого - товарне виробництво, в свою чергу, є такою організацією господарства, коли продукти виробляються для обміну, куплі-продажу.
Поняття ринкового господарства є багатомірним. Воно містить багато складових - сферу товарного виробництва; сферу обміну; сукупність актів куплі - продажу і збалансування попиту і пропозиції у процесі розширеного відтворення. Виходячи з цього, можна вважати, що ринок є складовою частиною ринкового господарства, через механізм якого перетворюються на реальність товарно - грошові відносини. Формуючи конкурентне середовище, ринок виступає ефективним організатором товарного виробництва.
Крім виробництва і споживання економічного продукту потрібна сукупність дій, які забезпечують просування продукту від виробника до споживача.
Сферу діяльності, пов'язану з розподілом, обміном економічного продукту, його рух від виробників до споживачів, називають сферою обігу.
Це сфера - шлях продукту від "воріт" підприємства (фірми), що його виробило, до "столу" споживача. При цьому мається на увазі не тільки транспортування, а й перехід власності на продукт з одних рук до інших, продаж його однією особою і купівля іншою.
Товарний обіг - це обмін продуктів праці за посередництвом грошей у формі куплі-продажу.
Товарний обіг складається з куплі-продажу засобів виробництва, предметів споживання, а також матеріальних послуг. Природно, що купівля-продаж товарів (або обмін) передбачає ринок.
На ринку, як правило, виступають дві головні діючі особи: продавці та покупці. Між ними і встановлюються відносини купівлі-продажу. Розглянемо як продав і покупців трьох головних суб'єктів економіки - державу, підприємства (фірми) і населення у вигляді домашніх господарств. Їхні товарно-грошові відносини через ринок, на якому вони виступають і в ролі продавця, і в ролі покупця. Подано на рис. 36.
Підприємства (фірми)
Засоби виробництва,
споживчі товари, послуги, майно, гроші, цінні папери Держава
Природні ресурси,
державне майно, послуги,
майно, гроші, цінні папери Населення
Трудові ресурси, особисте
майно, послуги, майно,
гроші, цінні папери
Ринок
Підприємства (фірми)
Природні ресурси, трудові ресурси, засоби виробництва,
гроші, цінні папери Держава
Продукція держзамовлень,
трудові ресурси, послуги,
гроші, цінні папери Населення
Споживчі товари, послуги,
засоби виробництва,
майно, гроші, цінні папери
Рис. 36. Головні суб'єкти економічних відносин
Кожний з трьох суб'єктів товарно-грошових відносин постає на ринок товари, що є їхньою власністю. Підприємства продають передусім вироблені ними засоби виробництва, які мають придбати інші покупці (держава, підприємства, населення). Вони реалізують також споживчі товари і послуги, якими користується переважно населення.
Держава має можливість поставляти на ринок природні, паливно-енергетичні ресурси, що є у її розпорядженні, а також надає державні платні послуги (оренда землю тощо) і державне майно (під час аукціонів у процесі приватизації).
Головний товар, який продає на ринку праці населення, є його робоча сила. Водночас населення може торгувати на ринку різними товарами, які йому належать.
Усі три суб'єкти ринкових відносин можуть продавати цінні папери у вигляді акцій, облігацій, векселів. І держава, і підприємства, і населення використовують на ринку гроші як засіб оплати за куплені товари і отримують їх у вигляді платежу за реалізований товар. Різниця полягає лише в тому, які це розрахунки: готівкові чи безготівкові.
Держава як покупець придбаває на ринку в населення робочу силу для використання на державній службі. У підприємств вона купує замовлені товари і послуги, потрібні для задоволення загальнодержавних потреб.
Отже, те що на схемі позначено одним словом "Ринок", фактично є сукупністю численних видів товарно-грошових відносин, які характеризують ринкове господарство в цілому.
У будь-якому суспільстві важливі економічні проблеми вирішуються по-різному. Історії суспільного розвитку відомі такі три типи організацій економіки: проста (традиційна) система, командна система, ринкова система.
Господарство зо простою (традиційною) системою у початкові періоди історії розвивалося на основі інстинкту, звичаїв, традицій. Однак і тепер у деяких економічно слаборозвинених, відсталих народностей діють господарські рішення, засновані на звичаях і традиціях. Ці традиції передаються з покоління в покоління. Освячені часом і підтримувані спеціальними ритуалами звичаї визначають засоби праці, обмін , розподіл і споживання вироблених продуктів. Введення сучасних наукових і технічних досягнень у господарське життя таких традиційних систем обмежено, оскільки суперечить стародавнім традиціям та релігійним устоям.
Які передумови з погляду історії та логіки необхідні для того, щоб виникли ринкові відносини?
По-перше, продавці товару повинні бути його власниками. Перетворення товарного обміну на регулярне явище тісно пов'язано з поширенням приватної
Loading...

 
 

Цікаве