WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Аналіз конкурентної ситуації та структура конкурентних сил в галузі - Курсова робота

Аналіз конкурентної ситуації та структура конкурентних сил в галузі - Курсова робота

підвищенні ефективності господарювання і реалізований на практиці підприємницький тип управління.
ВИСНОВКИ
В умовах запеклої конкуренції, нестабільного зовнішнього середовища виникає потреба в застосуванні найбільш сучасних і ефективних концепцій розвитку національної економіки.
Чітке розмежування факторів макро- і мікросередовища дозволяє виявити взаємозв'язок підприємства з того або іншого складового цього оточення, що, у свою чергу, сприяє встановленню чіткого розмежування між позитивним і негативним їхнім впливом.
На сьогодні, суб'єктам господарювання для виживання неодмінно слід дотримуватися вимог ринку: задовольняти потреба споживачів більш якісно й по більше прийнятній для них ціні. Дана вимога представляє прагнення суб'єктів ринкового господарства опанувати увагою покупців і спонукати їх придбати свій товар.
Виявлення конкурентних переваг підприємства визначає стійку конкурентну позицію на ринку. Основою якої повинна бути строго відшліфована й щонайкраще сформована стратегія його розвитку.
Поява великої кількості нових підприємств і організацій, лібералізація імпорту, утворення ринку капіталу, акціонерних підприємств, впровадження на ринок України іноземних компаній - все це значно ускладнило ринкову ситуацію й створило умови для бурхливого розвитку конкуренції.
Неминучість конкурентної боротьби між підприємцями викликана пріоритетом покупців над продавцями на сучасному ринку. У своєму прагненні до задоволення запитів споживачів підприємці реалізують власний економічний суверенітет, лише вступаючи у взаємне суперництво за увагу споживачів.
Конкуренція, як елемент економічної волі, несе в собі одночасно як позитивні, так і негативні наслідки. У її умовах перемагає той, хто при тім же якості товару має менші витрати або при тих же витратах провадить продукцію більше високої якості. Таким чином, перемога в конкурентній боротьбі - не разова, не випадкова, а як закономірний підсумок постійних і грамотних зусиль.
Конкурентоспроможність об'єкта визначається стосовно конкурентного ринку або до конкретної групи споживачів, формованої по відповідних ознаках сегментації ринку. Якщо не зазначений ринок, на якому конкурентоспроможний об'єкт, це означає, що даний об'єкт у конкретний час є кращим світовим зразком.
Конкурентоспроможність - не показник, рівень якого можна обчислити для себе й для конкурента, а потім перемогти. Насамперед, це філософія роботи в умовах ринку, що орієнтує на:
- розуміння потреб споживача й тенденцій їхнього розвитку;
- знання поводження й можливостей конкурентів;
- знання стану й тенденцій розвитку ринку;
- знання навколишнього середовища і її тенденцій;
- уміння створити такий товар і так довести його до споживача, щоб споживач зволів його товару конкурента.
Щоб сьогодні створити конкурентоспроможне підприємство, треба не просто, модернізувати організацію й керування, але, і чітко знати, для чого це робиться, яка мета повинна бути досягнута. Головне при цьому - уміння визначити й швидко, ефективно використати в конкурентній боротьбі свої переваги.
Всі зусилля в організації й керуванні підприємством повинні бути спрямовані на розвиток тих його якостей або реалізованої їм продукції, які вигідно відрізняли б фірму від потенційних або реальних конкурентів. Недарма багато провідних фірм сформулювали свої порівняльні переваги у вигляді гасел, правил, яким повинні випливати всі працівники фірми.
Чітка орієнтація на свої порівняльні переваги в конкуренції, постійний їхній пошук як усередині підприємства, так і зовні визначають весь набір функцій, виконуваних апаратом керування підприємства, склад управлінських підрозділів, їхні підходи до розробки господарської стратегії [4, 68].
Підвищення конкурентоспроможності - вірний крок до успіху підприємства в сфері його діяльності. Для оцінки діяльності підприємства доцільно проаналізувати й оцінити економічний потенціал, тобто сукупність ресурсів, наявних у розпорядженні підприємства й здатності до використання ресурсів з метою створення й реалізації товарів і послуг, одержання максимального доходу.
Можливим підходом до оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства є застосування аналітичного способу, що вимагає побудови матриці конкурентоспроможностей.
Відповідно доотриманих результатів власних оцінок конкуренто-спроможності керівники підприємств можуть вибирати дійові заходи по поліпшенню роботи з окремих напрямків загальної діяльності фірми.
До того ж, одним з головних напрямків підвищення конкурентоспроможності підприємства буде стратегічне керування. Хоча, що з'явився підхід до забезпечення конкурентоспроможності підприємств, заснований на стратегіях конкуренції, дозволяє провести тільки загальний аналіз конкурентних переваг, що досягають, підприємства, але не дає точного кількісного вираження результатів оцінки - тому не може бути взятий за основу сучасної системи забезпечення конкурентоспроможності.
Жодне підприємство не може досягти переваги над конкурентами по всіх економічних характеристиках товару й коштам його просування на ринку. Необхідний вибір пріоритетів і вироблення стратегії, найбільшою мірою відповідним тенденціям розвитку ринкової ситуації й найкращим способом діяльності, що використає сильні сторони, підприємства [9, 109].
У теорії й практиці традиційно існує три підходи до оцінки бізнесу:
- дохідний підхід (income approach);
- порівняльний (ринковий) підхід (market approach);
- витратний (на основі активів) підхід (asset based approach). Найбільш адекватним підходом в оцінці вартості бізнесу є дохідний. Цей підхід ґрунтується на допущенні про те, що вартість підприємства може бути визначена як сума доходів, які воно приносить своєму власникові.
Отже, на будь-якім підприємстві, повинна бути створена ціла система забезпечення конкурентоспроможності на стратегічному рівні на основі розробки механізму комплексної оцінки всіх прийнятих управлінських рішень із погляду їхнього впливу на збільшення вартості бізнесу [11, 73].
Останніми роками український ринок горілки стабілізувався. Впродовж останніх декількох років внутрішнє споживання "оковитої" залишається незмінним - 30-35 млн. дав. При цьому, за даними офіційної статистики, об'єми виробництва перевищують 40 млн. дав і продовжують рости. Експерти пояснюють це легалізацією тіньового ринку і зростанням українського експорту горілки. Слід також відзначити, що продукція 10 найбільших компаній забезпечує більше 80% об'ємів виробництва, що свідчить про те, що ринок знаходиться у стадії завершення структуризації. Експерти відзначають, що об'єм внутрішнього ринку горілки (у грошовому виразі) цього року помітно виріс. За підсумками поточного року його місткість імовірно складе більше 6 млрд. грн. проти 5 млрд. грн. в 2004 р. Причина зростання - подорожчання продукції, обумовлене підвищенням ставки акцизного збору на спирт, зростанням вартості ліцензій на виробництво і продаж міцних напоїв і т.д. Оператори прогнозують, що в найближчий рік українці не стануть пити більше, але їх улюблений напій ще подорожчає.
Детальна оцінка і аналіз сучасного стану горілчаної галузі дозволив визначити її
Loading...

 
 

Цікаве