WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Аналіз ефективності використання трудових ресурсів та заходи підвищення ефективності використання трудових ресурсів (Одеське нафтопровідне управлінн - Реферат

Аналіз ефективності використання трудових ресурсів та заходи підвищення ефективності використання трудових ресурсів (Одеське нафтопровідне управлінн - Реферат

підприємства.
Маневреність робочого капіталу характеризує частку запасів (матеріальних оборотних коштів) у його загальній сумі, тобто визначення відношенням їх вартості до розміру робочого капіталу.
Зростання залишків запасів, характеризує в умовах інфляції, призводить до збільшення зобов'язань підприємства, що, в свою чергу, може вплинути, враховуючи високі кредитні ставки, на його платоспроможність.
Маневреність робочого капіталу можна проаналізувати за станом оборотних активів підприємства (табл. 1.14.)
Таблиця 1.14.
Стан оборотних активів підприємства
Показники стану оборотних активів 31.12
минулого року 31.12
звітного року Відхилення
всого в.т.ч.власних всого в.т.ч.власних всого в.т.ч.власних всого в.т.ч.власних
Наявність 11920 6298 15708 7391 3788 1093 31,8 17,4
Норматив 12100 5600 15200 6500 3100 1100 25,6 19,6
Надлишок - 698 508 891 - 193 - 27,7
Зниження 180 - - - - - - -
Дані наведені в табл. 1.14. свідчать, що підприємство на початок року не було в цілому забезпечене оборотними активами при надлишку власних оборотних активів. На кінець року підприємство має надлишок оборотних активів як в цілому, тау і власних.
Наявність вільних оборотних активів підприємства характеризує його мобільність і фінансову стійкість у відносинах з постачальниками і покупцями.
Економія робочого капіталу є дуже важливою. Будь-які активи, які не потрібні для формування робочого капіталу, можуть бути використані для сплати зобов'язань, тим самим забезпечується економія процентних виплат. Вони також можуть бути використаними для накопичення необоротних активів або для виплати доходів власників.
Одним із способів зниження потреб в робочому капіталі є поліпшення управління запасами. Другим способом обмеження потреб в робочому капіталі є зменшення дебіторської заборгованості.
Зворотним показником коефіцієнта автономії буде коефіцієнт фінансової залежності. Він показує, яка сума загальної вартості активів підприємства припадає на 1 грн. власних коштів. Чим менше значення коефіцієнта, чим ближче він до 1.0. тим менша фінансова залежність підприємства від зовнішніх джерел. Зростання цілого показника в динаміці означає збільшення частки позичених коштів у фінансуванні підприємства. Наприклад якщо значення цього коефіцієнта 1.45, то це означає, що в кожній 1,45 грн.. вкладеній в активи підприємства. 45, коп. - залучені не від власників.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу - це частка від ділення власних оборотних активів на всю суму власного капіталу. Він свідчить про ступінь мобільності (гнучкості) використання власних коштів підприємства.
Господарська діяльність підприємства та його розвиток відбуваються за рахунок самофінансування, а при недостатності власних фінансових ресурсів - за рахунок позичених коштів. В процесі здійснення підприємницької діяльності досить вагомого аналітичного значення набуває фінансова незалежність підприємства від зовнішніх позикових джерел. Ступінь залежності підприємства від кредиторів визначається коефіцієнтом концентрації залуче-ного капіталу. Він показує частку залученого майна в активах підприємства.
Важливе значення для аналізу фінансової стійкості має вивчення структури необоротних активів відображених в балансі, за джерелами їх формування.
За даними звітності можна встановити частку необоротних активів, джерелом фінансування яких були залучені кошти. Для цього розраховують коефіцієнт залучених джерел в необоротні активи як відношення суми довгострокових кредитів і позик до суми необоротних активів.
Іншим важливим показником фінансової стійкості є коефіцієнт довготермінового залучення позичених коштів, який обчислюють діленням суми довгострокових кредитів і позик на власні кошти плюс довгостроково позичені кошти. Він показує частку довгострокових позик, використаних для фінансування активів підприємства поряд з власними коштами.
Слід також дослідити те, наскільки підприємство фінансово залежить від довгострокових і поточних зобов'язань в загальній сумі залучених коштів. Питома вага (частка) довгострокових і поточних зобов'язань в залучених джерелах формування майна визначається коефіцієнтами структури залученого капіталу.
Запас джерел власних коштів - це запас фінансової стійкості підприємства за умови, що його власні кошти більші, ніж позичені. Фінансова стійкість підприємства за цим показником оцінюється коефіцієнтом співвідношення позичених і власних коштів (фінансування), який є часткою відділення всієї суми зобов'язань його залучених коштах на суму власних коштів. Він показує, скільки позичених коштів залучило підприємство на одну гривню вкладених у активи власних коштів. Якщо він більший за одиницю, фінансова автономність і стійкість підприємства сягають критичної точки. Проте не завжди відповідь може бути ствердною. Коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів залежить від характеру господарської діяльності підприємства та швидкості обігу, передусім, оборотних активів. При високих показниках оборотності критичне значення коефіцієнта може набагато перевищувати одиницю без істотних наслідків для фінансової автономії підприємства.
Коефіцієнт забезпечення власними коштами розраховується як відношення річниці між власним капіталом і необоротними активами до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних активів. Значення ко-ефіцієнта забезпечення власними коштами повинно бути більше 0,1.
Важливим показником для визначення фінансової стійкості підприємства є коефіцієнт фінансової стабільності, який характеризує співвідношення власних та позикових коштів та обчислюється шляхом ділення власного капітал)' на залучений капітал.
Перевищення власних коштів над позиковими вказує на те, що підприємство має досить високий рівень фінансової стійкості і відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел. Нормативне значення коефіцієнта фінансової стійкості повинно бути більшим 1. Якщо коефіцієнт фінансової стійкості менше одиниці, то потрібно з'ясувати причини зменшення фінансової стабільності (падіння продажу, зменшення прибутку, необґрунтоване збільшення матеріальних запасів тощо).
Показник фінансового лівериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань і визначається як відношення довгострокових зобов'язань до власного капіталу.
Зростання коефіцієнта фінансового лівериджу свідчить про зростання фінансового ризик)1, тобто можливість втрати платоспроможності. В такому разі, більш детально аналізуються показники зобов'язань підприємства.
Рівень покриття матеріальних оборотних активів визначається за допомогою коефіцієнта забезпечення запасів робочим капіталом, який залежить від стану матеріальних запасів. Якщо напідприємстві фактична наявність запасів перевищує нормативні потреби, тоді робочий капітал не має змоги повністю їх покрити і. відповідно, коефіцієнт забезпечення запасів буде менше 1. За умови, якщо фактична наявність матеріальних оборотних
Loading...

 
 

Цікаве