WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Методи збільшення статутного фонду підприємства. Фінансова робота підприємства щодо взаємовідносин з державними позабюджетними фондами - Контрольна робота

Методи збільшення статутного фонду підприємства. Фінансова робота підприємства щодо взаємовідносин з державними позабюджетними фондами - Контрольна робота

сприяння зайнятості населення, що здійснювались згідно із Законом України "Про систему оподаткування" від 2 лютого 1994 p.
Склад платників збору на обов'язкове соціальне страхування і об'єкт оподаткування такі самі, як і щодо обов'язкового державного пенсійного страхування.
Для суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних і фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, ставку збору передбачено в розмірі 5,5% від об'єкта оподаткування, визначеного Законом. У складі загального нормативу 1.5% становить збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.
Для підприємств, установ, організацій, де працюють інваліди. збір на обов'язкове соціальне страхування встановлений окремо: 1% від об'єкта оподаткування для інвалідів, які працюють; 5,5% від об'єкта оподаткування для інших працівників підприємства. При цьому збір у розмірі 1% в повному обсязі зараховується у Фонд соціального захисту інвалідів.
Суб'єкти підприємницької діяльності, що використовують працю найманих працівників, збір на обов'язкове соціальне страхування включають до складу валових витрат під час обчислення оподаткованого прибутку, а також відносять на собівартість.
Із суми сукупного оподаткованого доходу фізичних осіб, які працюють за трудовим договором (контрактом) чи виконують роботи (послуги), згідно з цивільно-трудовими договорами, збір нараховується у розмірі 0,5% тільки на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття. У цьому разі утримання збору здійснюється за рахунок нарахованого доходу (заробітної плати). Відповідальність за утримання цього збору покладено на суб'єктів підприємницької діяльності, що використовують працю найманих працівників.
Збір на обов'язкове соціальне страхування (у тім числі на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття) перераховується в державний бюджет платниками збору. Це здійснюється одночасно з отриманням грошей у банках на оплату праці. Кошти від збору зараховуються на окремі рахунки державного бюджету:
обов'язкового соціального страхування, обов'язкового соціального страхування на випадок безробіття. Забороняється використання цих коштів не за цільовим призначенням.
Для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, збір визначено у розмірі 0,5% від об'єкта оподаткування тільки на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.
Збір на формування Фонду для здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення. Порядок відрахувань у цей Фонд було визначено Законом України "Про формування Фонду для заходів по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення" від 20 липня 1997 p.
Платниками збору (податку) були визначені:
o резиденти - суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, спільні підприємства, інші установи й організації, що здійснювали діяльність, спрямовану на отримання прибутку. і виплачували заробітну плату;
o нерезиденти - юридичні і фізичні особи будь-якої організаційно-правової форми власності, що отримували прибутки, джерело яких знаходилося в Україні, і здійснювали оплату праці;
o філії, відділення, інші відособлені підрозділи платників збору, що не мали статусу юридичної особи, але здійснювали оплату праці.
З 1 січня 1999 p. вказаний збір було відмінено. В бюджеті на 1999 p. передбачено надходження вказаного збору як погашення відповідної заборгованості суб'єктами господарювання за 1998 p.
Для фінансування заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення в 1999 році передбачено виділення коштів з державного бюджету.
Внески в державний інноваційний фонд. Державний інноваційний фонд почав створюватися згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 18 лютого 1992 р. № 77 "Про утворення державного інноваційного фонду".
Для формування вказаного фонду підприємства, об'єднання, ор-ганізації здійснюють спеціальні відрахування у розмірі 1% від обсягу реалізації продукції (робіт, послуг). Посередницькі, оптові, постачальницько-збутові організації, банки ці відрахування здійснюють від обсягу валового доходу. Указані відрахування включаються в собівартість продукції (робіт, послуг).
Згідно з указаною постановою із загальної суми відрахувань 30% в обов'язковому порядку треба було перераховувати в Державний інноваційний фонд. Інші 70% перераховувалися підприємствами, об'єднаннями, організаціями в галузевий спеціальний фонд позабюджетних коштів, якщо такий фонд утворювався міністерством або відомством. Кошти відрахувань, віднесені на собівартість продукції (робіт, послуг), але не перераховані міністерствам, відомствам, мали вилучатися податковими органами в державний бюджет.
В окремих випадках за письмової згоди керівного органу, який утворював галузевий спеціальний фонд позабюджетних коштів, державні підприємства, об'єднання, організації могли залишати у своєму розпорядженні частину коштів з відрахувань, що належали галузевому позабюджетному фонду.
Підприємства, об'єднання, організації, котрі не мали галузевого спеціального фонду позабюджетних коштів для фінансування інноваційної діяльності, могли залишати у своєму розпорядженні 70% відрахувань. Це було можливо за умови, що вони вели науково-дослідні роботи і здійснювали заходи щодо освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції. У такому разі залишені в підприємств кошти не можна було спрямовувати на фінансування капітальних вкладень (будівництво, придбання основних фондів,обладнання, приладів), не зв'язаних зі здійсненням науково-дослідних робіт, заходів щодо освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції.
Кошти цих відрахувань залишались у розпорядженні підприємств. Якщо вони не були використані протягом року, то й далі залишались у розпорядженні підприємства і використовувались за цільовим призначенням у наступному році.
Якщо підприємство не проводило науково-дослідних робіт, не вживало заходів для освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції, відрахування здійснювались тільки в Державний інноваційний фонд у розмірі 0,3%. Решта 0,7% не нараховувалась.
Список використаної літератури
1. Гібіш Л.В. Фінанси: Навч. посібник. - 2-ге вид., стереотип. - К.: МАУП, 1998. - 92с.
2. Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства: Підручник.-К. :Либідь, 1995.-160с.
3. Нікхбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси / Пер. з анг. В.Ф.Овсієнка та В.Я.Мусієнка.-К.:0снови, 1993. - 383с.
4. Поддєрьогін А.М., Буряк Л.Д., Нам Г.Г. та ін. Фінанси підприємств - К.: КНЕУ, 1999. - 384 с.
5. Суторміна В.М. та ін. Фінанси зарубіжних корпорацій: Навч. Посібник / В.М. Суторміна, В.М. Федосов, Н.С. Рязанова; за ред. В.М. Федосова. - К.: Либідь, 1993. - 247с.
6. Финансы предприятий: Учебное пособие / Под ред. Е.И. Бородиной. - М.: Банки и биржи ЮНИТИ, 1995. - 208с.
7. Павлова Л.Н. Финансы предприятий: Учебник для вузов. _М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998. - 639с.
8. Вахрин П.И., Нешитой А.С. Финансы: Учебник для вузов. - М.: Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 2000. - 502с.
9. Финансы предприятий: Учебник /Колчина Н.В., Поляк Г.Б., Павлова Л.П. и др.; Под ред. Проф. Н.В. Колчиной. - М.: ЮНИТИ, 2000. - 413с.
10. Финансы / Под ред В,М, Родионовой. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 432с.
Loading...

 
 

Цікаве