WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Грошові кошти і організація розрахунків на підприємствах (пошукова робота) - Реферат

Грошові кошти і організація розрахунків на підприємствах (пошукова робота) - Реферат

постачальника. При депонуванні коштів у банку платника банк постачальника отримані від постачальника документи на відвантажену (відпущену) продукцію, надані послуги, надсилає в банк платника, який списує вартість відвантаженої (відпущеної) покупцю-платнику продукції з відкритого йому спец-рахунка "Розрахунки за акредитивами" та перераховує їх у банк постачальника для зарахування на рахунок постачальника на оплату відвантаженої (відпущеної) ним продукції.
Оплата за акредитивом може здійснюватись одразу в повній сумі акредитива або частково в кожному окремому випадку. У разі неповного використання акредитива кошти в невикористаній сумі повертаються покупцеві та зараховуються на рахунок, з якого виставлявся акредитив. Якщо кошти за акредитивом використані повністю або строк його дії закінчився, він закривається. Достроково акредитив може бути закритий банком платника в разі порушення постачальником його умов за заявою постачальника, якщо це безвідкличний акредитив, або на вимогу покупця в разі виставлення відкличного акредитива.
Акредитивна форма розрахунків застосовується тоді, коли між постачальником і покупцем немає постійних господарських зв'язків щодо купівлі (поставки) товарів та надання послуг або коли угода має разовий характер.
Розрахунки із застосуванням векселів
Однією з форм безготівкових розрахунків з погашення боргів за товарно-матеріальні цінності є розрахунки за допомогою векселів.
Вексель - це цінний папір встановленої форми, що містить письмове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити відповідну суму коштів своєму кредиторові - власнику векселя (векселеутри-мувачу) у встановлений строк. Вексель широко використовується в комерційній та банківській практиці у країнах з ринковою економікою як форма видачі позабанківського кредиту.
Векселі бувають кількох видів. Однак у господарському обігу України застосовуються в основному два види векселів - простий (соло-вексель) та переказний (тратта).
Бланки векселів є документами суворої звітності. Вони виготовляються та видаються (продаються) банками у вигляді книжок з 25 та 50 векселями.
При розрахунках векселями простий вексель виписує та підписує боржник, а переказний - кредитор.
У простому векселі фіксуються найменування боржника та кредитора, строк і сума платежу. Він також повинен мати підпис та печатку векселедавця. Загалом простий вексель містить не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити безпосередньо своєму кредиторові-векселев-ласнику зазначену в ньому суму боргу.
Переказний вексель, що виписується та підписується кредитором, є наказом боржнику (трасату) про сплату у встановлений строк зазначеної суми коштів третій особі. Виписаний переказний вексель має бути акцептований боржником, без чого він не має юридичної сили. Акцептом векселя платник бере на себе зобов'язання сплатити певну суму у встановлений строк. Якщо платник не погоджується платити за векселем, він виписує і нотаріально засвідчує вексельний протест.
Оплата за векселем може бути гарантована банком. Банківська гарантія платежу за векселем називається "аваль". Вона передбачає відповідальність банку-аваліста перед векселевласником за сплату боргу (оплату векселя) у встановлений строк за рахунок кредиту. Разом з тим при оплаті векселя за рахунок кредиту банк стягує з платника встановлену плату (відсоток).
Якщо у платника є кредитори, він може переадресувати переказний вексель для оплати на ім'я одного з цих кредиторів. У цьому разі на зворотному боці векселя робиться відповідний передавальний напис - індосамент. У цій операції вексель виконує функцію кредитних коштів, оскільки використовується як засіб платежу.
У розрахунках переказним векселем беруть участь три особи: векселедавець - особа, що видає вексель; векселевласник - особа, що отримала вексель і має право вимагати за ним оплату від платника; платник (трасат) - особа, яка повинна оплатити вексель.
Черговість операцій при розрахунках переказним векселем така:
1) оформлення векселя кредитором;
2) видача векселя векселевласнику;
3) пред'явлення векселя до акцепту платником;
4) передача акцептованого векселя векселевласнику;
5) пред'явлення векселя векселевласником платнику для його оплати;
6) оплата векселя платником.
Використання при розрахунках векселів має певні переваги: зменшується необхідність в обігових коштах, банківському кредиті; прискорюються розрахунки; забезпечується погашення взаємних боргів; до оплати за товар залучається третя особа, що має кошти; зменшується грошова маса та гальмуються інфляційні процеси.
Однак погіршення фінансового стану значної кількості суб'єктів господарювання в Україні в умовах переходу до ринку не дає змоги в широких масштабах використовувати векселі у платіжному обороті.
Інші форми безготівкових розрахунків
У системі безготівкових розрахунків в окремих випадках застосовуються платіжні вимоги, інкасові доручення та ін.
Якщо у суб'єктів господарювання є несплачена дебіторська заборгованість, вона може бути стягнута одержувачем з рахунка платника через судові органи у беззаперечному порядку.
Беззаперечне стягнення та безакцептне списання грошових коштів з рахунка платника здійснюються платіжною вимогою на підставі рішення суду, арбітражного суду.
Платіжна вимога - це розрахунковий документ, що містить вимогу одержувача грошових коштів їх платнику про сплату певної суми коштів через установу банку.
Виписується платіжна вимога одержувачем коштів, якщо він має рішення суду, господарського суду про беззаперечнестягнення або безакцептне списання певної суми грошових коштів з рахунка платника.
При виписуванні у платіжній вимозі заповнюються всі реквізити, а в рядку "Призначення платежу" зазначається, за що і на підставі якого документа стягуються кошти.
Виписана платіжна вимога (перший примірник) підписується керівником та головним бухгалтером підприємства - одержувача грошових коштів, ставиться печатка і з доданою копією рішення суду, господарського суду здається в обслуговуючий банк за реєстром, що виписується у двох примірниках. При цьому перший примірник реєстру з підписами керівника підприємства та його печаткою залишається в банку, а другий зі штампом банку повертається одержувачу коштів як розписка у прийнятті платіжної вимоги. Ці платіжні вимоги приймаються банком та оплачуються в разі наявності коштів на рахунку платника.
У разі несвоєчасної сплати платниками відповідних податків у бюджет вони стягуються податковими органами в беззаперечному порядку з нарахуванням пені за прострочення платежу. Стягнення здійснюється інкасовими дорученнями (розпорядженнями) встановленої форми.
В інкасовому дорученні обов'язково зазначається сума недоплати відповідного податку та сума нарахованої пені за прострочення сплати податку з посиланням на відповідний законодавчий акт (документ).
Оформлене у встановленому порядку інкасове доручення здається в банк не пізніше як за 10 днів з дня його виписування. Банк приймає ці доручення до оплати в разі наявності грошових коштів на рахунку платника.
Розрахунки пластиковими картками
З розвитком електронної техніки з'явилась можливість широкого використання в безготівкових розрахунках пластикових карток.
Пластикова картка - це пластина з нанесеною на неї магнітною смужкою чи вмонтованою мікросхемою, що містить зашифровану інформацію (ключ) до спеціального карткового рахунка з обліку грошових коштів у відповідному банку.
Розшифрування (розкодування) інформації, що міститься на картці, дає змогу власнику цієї картки здійснювати необхідні розрахунки і отримувати готівку у межах її залишку на картковому рахунку.
Пластикові картки
Loading...

 
 

Цікаве