WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Місцеві податки і збори - Реферат

Місцеві податки і збори - Реферат

реклами.
Податок з реклами - це податок на послуги зі встановлення і розміщення реклами у ЗМІ.
Платниками податку з реклами є суб'єкти підприємницької діяльності, їх філіали, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, постійні представництва нерезидентів та фізичні особи - замовники реклами (рекламодавці) або виробники і поширювачі реклами, якщо вони є рекламодавцями.
До об'єктів оподаткування належать:
o вартість виготовлення і розміщення реклами у ЗМІ;
o час показу реклами в кінотеатрах, відеосалонах та в інших закладах, де здійснюється публічний показ кіно-, відео-, слайд-фільмів;
o плата за кожний з носіїв зовнішньої та внутрішньої реклами і реклами транспорті, пакувальних матеріалах, формі спортсменів, жетонах та інших рекламних носіях, а також за їх загальну кількість.
До зовнішньої належить будь-яка реклама, що розміщується на окремих спеціальних конструкціях, щитах, екранах, розміщених просто неба, на фасадах будинків та споруд або на транспортних засобах зовні.
До внутрішньої належить будь-яка реклама, що розміщується всередині будинків, приміщень, споруд, транспортних засобів тощо.
Податок з реклами сплачується з усіх видів спеціальної інформації про осіб чи продукцію, що поширюється в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого отриманняприбутку за допомогою інформації про назву й режим роботи особи на фасаді (вивісці) біля входу (в'їзду) та інформації про продукцію у вітрині споруди, де ця особа займає приміщення.
Граничні розміри ставок податку не повинні перевищувати:
o 5 % вартості виготовлення і розміщення реклами у ЗМІ;
o 10 % неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за 1 хв показу реклами в кінотеатрах, відеосалонах та інших закладах, де здійснюється публічний показ кіно-, відео-, слайд-фільмів;
o 50 % неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісяця за 1 м2 носія зовнішньої реклами, що розміщується на окремих спеціальних конструкціях, щитах, екранах, фасадах будинків та споруд;
o 30 % неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісяця з кожних 100 одиниць носіїв зовнішньої реклами, що розміщуються на пакувальних матеріалах, формі спортсменів, жетонах та на інших рекламних носіях;
o 30 % неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісяця за 1 м2 носія внутрішньої реклами, що розміщується всередині будинків, приміщень, споруд тощо;
o 50 % неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісяця за 1 м2 рекламного носія на транспортних засобах;
o 0,1 % неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісяця за 1 м2 рекламного носія, виготовленого друкованим способом для внутрішньої реклами в салонах транспортних засобів.
У разі рекламування тютюнових виробів та алкогольних напоїв до відповідної ставки застосовується збільшений коефіцієнт - 5.
У разі рекламування вітчизняними товаровиробниками продукції власного виробництва (крім тютюнових виробів та алкогольних напоїв) застосовується пільговий коефіцієнт - 0,5.
Сума податку з реклами визначається множенням встановленої ставки на вартість рекламних послуг або на неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Стягнення податку з рекламодавця здійснюють підприємства, установи, організації, які дають дозвіл на розміщення реклами або надають послуги з реклами.
Стягнений з рекламодавців у складі вартості рекламних послуг податок перераховується його платниками в місцевий бюджет щомісяця до 15 числа. Рекламодавці нараховану суму податку з реклами відносять на собівартість продукції, робіт, послуг.
Юридичні особи, які стягують податок з реклами, кожного кварталу до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, подають до податкового органу декларацію про суми наданих послуг, стягненого і перерахованого в бюджет податку.
За правильність нарахування і своєчасність перерахування податку з реклами відповідальність несуть його платники. Так, за несвоєчасне перерахування податку його платники сплачують пеню з суми недоплати в розмірі 0,3 % за кожний день прострочення.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р. // Голос України. - 1991. - 11 листоп.
2. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 20 березня 1991 р. // Голос України. - 2001. - 23 січ.
3. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 р. // Голос України. - 1991. - 21 листоп.
4. Закон України "Про систему оподаткування" від 18 лютого 1997 р. // Голос України. - 1997. - 25 берез.
5. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"" від 22 травня 1997 р. // Голос України. - 1997. - 19 черв.
6. Закон України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 р. // Голос України. - 1997. - 15 трав.
7. Закон України "Про банкрутство" від 14 травня 1992 р. // ВВР України. - 1992.-№ 31.
8. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про банкрутство"" від 30 червня 1999 р. // Голос України. - 1999. - Зісерп.
9. Закон України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір"" від 18 листопада 1999 р. // Голос України. -1999. - 14 груд.
10. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-XIV // Голос України. - 1999. - 7 верес.
11. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" від 2 березня 2000 р. // Голос України. - 2000. - 1 квіт.
12. Закон України "Про Державний бюджет України на 2003 р."
Loading...

 
 

Цікаве