WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Джерела фінансування капітальних вкладень, їх формування і використання - Реферат

Джерела фінансування капітальних вкладень, їх формування і використання - Реферат


Реферат на тему:
Джерела фінансування капітальних вкладень, їх формування і використання
?
Капітальні вкладення підприємств-інвесторів забезпечуються фінансовими ресурсами з різних джерел. Фінансові ресурси, що спрямовуються на фінансування капітальних вкладень підприємств-інвесторів, можуть бути сформовані за рахунок:
o власних джерел фінансових ресурсів інвесторів;
o позикових джерел фінансових ресурсів інвесторів;
o залучених джерел фінансових ресурсів інвесторів;
o бюджетних інвестиційних асигнувань;
o коштів позабюджетних фондів;
o інших власних джерел фінансових ресурсів інвесторів;
o коштів іноземних інвесторів.
Склад джерел фінансування, що спрямовуються на капітальні вкладення, залежить від рівня централізації здійснюваних капітальних вкладень, а також від того, хто є інвестором і яка його форма власності.
Інвестор - це юридична (фізична) особа, що приймає рішення про вкладення власних, позикових або залучених коштів у формі капітальних вкладень в об'єкти будівництва.
Якщо інвесторами державних капітальних вкладень є органи державної влади всіх рівнів, то джерелами фінансування таких капітальних вкладень є кошти відповідних бюджетів, позабюджетних фондів і позикових коштів. Бюджетні кошти виділяються на фінансування об'єктів виробничого призначення підприємствам тоді, коли ці об'єкти включені до складу цільової комплексної програми, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Обсяги бюджетних коштів, що виділяються на фінансування відповідних видів державних капітальних вкладень, передбачаються в бюджетах відповідних рівнів.
Обсяги позабюджетних фондів, що спрямовуються на фінансування державних капіталовкладень, встановлюються при розподілі коштів відповідних позабюджетних фондів. Обсяги позикових коштів, що спрямовуються на фінансування державних капітальних вкладень, визначаються як різниця між передбаченим обсягом відповідного виду державних капіталовкладень і наявних джерел їх фінансування.
Державні підприємства й організації, а також засновані на колективній формі власності забезпечують капітальні вкладення власними, залученими і позиковими джерелами фінансових ресурсів. При цьому власні джерела фінансування капітальних вкладень підприємств складаються з внесків засновників (при створенні колективних підприємств), прибутку амортизаційних відрахувань й інших джерел.
Внески засновників формуються в обсягах, передбачених установчим договором. Внески засновників, що надійшли у грошовій формі, звичайно вкладаються спочатку у придбання основних фондів, тобто використовуються як джерела фінансування створюваних основних фондів.
Прибуток як одне з основних власних джерел фінансування розширення капітальних вкладень підприємств, що працюють у ринкових умовах, спрямовується на фінансування відповідних витрат з метою розширення основних фондів в обсягах, що передбачаються підприємствами при розподілі.
Амортизаційні відрахування є основним власним джерелом фінансування простого відтворення основних фондів підприємств. Розмір амортизаційних відрахувань на повне відтворення основних фондів підприємств визначається множенням встановлених норм амортизації на балансову вартість відповідних груп основних фондів, що використовуються у виробничому процесі.
При здійсненні капітальних вкладень господарським способом у підприємств утворюються додаткові власні джерела фінансування таких вкладень. До них належать планові нагромадження, економія від зниження собівартості будівельно-монтажних робіт, мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві.
Планові нагромадження в будівництві, що здійснюється господарським способом, визначаються виходячи зі встановленого (розрахованого) розміру надходжень і вартості будівельно-монтажних робіт, що виконуються господарським способом.
Економія від зниження собівартості будівельно-монтажних робіт, що виконуються господарським способом, визначається в розмірі встановленого відсотка від суми собівартості будівельно-монтажних робіт, що виконуються господарським способом.
Сума мобілізації (іммобілізації) внутрішніх ресурсів у будівництві визначається порівнянням суми нормативу оборотних активів у будівництві з джерелами його забезпечення, а також кредиторської заборгованості за розрахунками в капітальному будівництві на початок і кінець планового року.
Різниця між встановленим нормативом власних оборотних активів у будівництві й джерелами його забезпечення, а також між розмірами кредиторської заборгованості на початок та кінець планового року свідчитиме про потребу у прирості оборотних активів у капітальному будівництві.
Перевищення наявності джерел забезпечення нормативу оборотних активів у капітальному будівництві над встановленим нормативом (потребою), а також розміру кредиторської заборгованості на кінець планового року над її сумою на початок року становитиме додаткове джерело (мобілізацію) фінансування капітальних вкладень, що здійснюються господарським способом.
До інших власних джерел фінансування капітальних вкладень підприємств належать кошти, одержувані від продажу непотрібних машин, устаткування, цінних паперів тощо.
До складу позикових коштів як джерело фінансування може входити довгостроковий кредит. Він надається, як правило, інвесторам, у яких немає або не вистачає власних коштів на технічне переозброєння, реконструкцію і розширення виробництва, придбання устаткування, що не входить у кошториси будівництв, а також на будівництво нових підприємств і споруд.
Розмір позик і терміни, на які вони видаються, залежать від вартості заходів, що кредитуються, тривалості їх здійснення, часу окупності витрат, фінансового стану і кредитоспроможності інвестора, а також від виду та рівня наданого забезпечення кредиту, що видається.
Джерелами фінансових ресурсів для капітальних вкладень є також різноманітні фонди, що створюються в Україні останніми роками (інноваційний, сприяння конверсії та ін.).
Передбачені обсяги джерел фінансування капітальних вкладень мають бути забезпечені відповідною сумою коштів, що акумулюються здебільшого в установах банків.
Кошти бюджетів і позабюджетних фондів, що виділяються на фінансування капітальних вкладень, а також довгостроковий кредит концентруються в банках на відповідних окремих рахунках.
Власні кошти підприємств, що виділяються на фінансування капітальних вкладень, концентруються і зберігаються, як правило, на їх основних поточних рахунках. Це створює підприємствам і організаціям умови для оперативного маневрування власними коштами. Водночас на прохання підприємств і організацій на договірних умовах і за відповідну плату банки можуть відкривати їм окремі рахунки для ведення обліку власних коштів та їх використання на капітальні вкладення. Це доцільно тоді, коли обсяг капітальних вкладень інвестора значний і необхідний точний облік коштів.
Власні кошти інвесторів, виділені на капітальні вкладення, концентруються на окремих рахунках призмішаному фінансуванні, коли поряд з бюджетними асигнуваннями використовуються власні кошти. Перерахування власних коштів підприємств і організацій на окремі рахунки в зазначених випадках, їх розміри і строки не повинні створювати для них фінансового напруження, а терміни мають бути приурочені до здійснення розрахунків за виконані роботи і надані послуги.
Кошти, що акумулюються на відповідних рахунках у банках, інвестори використовують на фінансування передбачених обсягів капітальних вкладень. Порядок їх фінансування залежить від того, включені вони у план державних централізованих капітальних вкладень або здійснюються за рахунок власних коштів інвесторів, а також від виду витрат (на будівельно-монтажні, проектні, пусконалагоджувальні й інші роботи; машини й устаткування) і способу будівництва (підрядний чи господарський). Згадані чинники зумовлюють джерела фінансування, розрахунки, з яких воно здійснюється, порядок розрахунків і характер банківського контролю. У цьому зв'язку необхідно окремо розглядати фінансування державних централізованих капітальних вкладень при підрядному і господарському способах будівництва, а також за рахунок власних коштів підприємств і організацій.
Фінансування державних централізованих капітальних вкладень передбачає оформлення відкриття їх фінансування в установах банку, а також оплату виконуваних будівельно-монтажних робіт і устаткування, що купується.
Список використаної літератури:
1. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. - М.: Финансы и статистика, 1997.
2. Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы. - М., 1998.
3. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. - К.: Ника-Центр, Эльга, 1999.
4. Бородина О. И. Финансы предприятий. - М.: ЮНИТИ, 1995.
5. Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту. - К., 1997.
6. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. - К., 2000.
7. Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. - М.: Финансы и статистика, 1995.
8. Коробов М. Я. Фінанси промислового підприємства. - К.: Либідь, 1995.
9. Павлова Л. Н. Финансы предприятия. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.
10. Податкова система України / За ред. В. М. Федосова. - К.: Либідь, 1994.
11. Суторміна В. М., Федосов В. М., Рязанова Н. С. Фінанси зарубіжних корпорацій. - К.: Либідь, 1993.
12. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посіб. -К.:Вид-воКНЕУ, 2003.
13. Філімоненков О. С Фінанси підприємств: Навч. посіб. - К: МАУП, 2003.
14. Финансы /Под ред. А. М. Ковалевой. - М.: Финансы и статистика, 1996.
15. Фінансова діяльність підприємств: Підручник / О. М. Бандурка та ін. - К.:Либідь, 2002.
16. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. - К: Вид-во КНЕУ, 2002.
Loading...

 
 

Цікаве