WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Аналіз стратегічних альтернатив і вибір стратегії - Реферат

Аналіз стратегічних альтернатив і вибір стратегії - Реферат

предмет, включаючи манікюрний набір, до залучення спеціально підготовлених людей, які б супроводжували кожен рейс і могли знешкодити нападників. Розглядалися також і зміни у конструкції літаків для того, щоб зміцнити двері до кабіни пілотів і не дати проникнути туди терористам. Отже, з даної кризової ситуації швидше може вийти та авіакомпанія, яка оперативніше розробить систему заходів, що унеможливлює напад на пілотів і спілкування з ними терористів для того, щоб примусити їх змінити курс.
Проведені на вказаних етапах дослідження служать основою для формулювання місії та цілей фірми, які, у свою чергу, обумовлюють вибір стратегії її поведінки у межах планового горизонту.
5. Формулювання місії та цілей організації. Визначення основної мети діяльності (місії) та розробки комплексу цілей, які її конкретизують у часі та просторі є надзвичайно важливим для планування стратегії фірми. Місія формулюється з огляду на сферу діяльності підприємства, його позицій на ринку, запитів та вимог споживачів, інтересів власників та інших членів організації, а також суспільства в цілому. Значення місії неможливо переоцінити. Визначені на її основі цілі служать орієнтиром для прийняття всіх управлінських рішень. Найчастіше місія розглядається з точки зору визначення основних потреб споживачів і їх ефективного задоволення. Так, Г.Форд визначив місію власної компанії як "надання людям дешевого транспорту". Таке формулювання місії було гранично зрозумілим персоналу фірми, що дозволило спрямувати зусилля всіх працівників у потрібному напрямку.
6. Вибір стратегії поведінки у межах планового горизонту. Тут порівнюються перспективи фірми щодо тих видів діяльності, якими вона займається. Це необхідно для визначення пріоритетів подальшого розвитку і, як наслідок, розподілу ресурсів між різними видамидіяльності. Визначення загальної стратегії полягає у виборі одного із можливих напрямів поведінки фірми у майбутньому. Виділяють такі три напрямки [11; 67]:
· Стратегія стабільності (обмеженого росту). Вона полягає у підтриманні існуючих розмірів підприємства і напрямків його ділової активності.
· Стратегія росту. Передбачає збільшення розмірів фірми або через нарощування виробничих потужностей та освоєння нових напрямків діяльності шляхом самофінансування, або через придбання чи злиття з іншими фірмами.
· Стратегія скорочення. Використання цієї стратегії є доцільним для того, щоб поправити становище фірми, в яке вона потрапила через несприятливі обставини. Ця стратегія може проявлятися у "відсіканні зайвих" підрозділів чи видів діяльності, тобто тих, що перестали бути рентабельними; у переорієнтації ділової активності або самоліквідації.
Загальна стратегія конкретизується у функціональних, які описують дії функціональних служб компанії, спрямовані на реалізацію загальної стратегії.
На цьому аналіз може бути завершено і керівництво організації переходить до складання довгострокових програм, планів і бюджетів. Але у багатьох випадках існуючий набір видів діяльності не дає підстав для впевненості у досягненні довгострокових цілей через те, що він не забезпечує достатніх темпів росту, або тому, що він є стратегічно вразливим (висока ймовірність того, що у майбутньому зміниться структура потреб) або з інших причин. У таких випадках потрібно здійснити ще один крок.
7. Аналіз шляхів диверсифікації. Необхідно оцінити недоліки існуючого набору видів діяльності фірми і виявити нові, перспективні, до яких слід перейти (або приєднати до існуючого набору). В результаті фірма визначає нові цілі, задачі і напрямки розвитку у прогнозованому майбутньому.
Необхідність у диверсифікації з'являється тоді, коли на ринку складається несприятлива для фірми ситуація, яка може характеризуватися наступними ознаками або їх поєднанням:
1) економічні показники фірми погіршуються і основні види діяльності стають бездоходними або збитковими, причому аналіз ринкової кон'юнктури показує їх безперспективність у майбутньому;
2) конкурентний статус фірми погіршується;
3) дослідження ринку показують збільшення попиту на нову для фірми продукцію, яка має кращі економічні характеристики.
Для багатьох фірм диверсифікація є єдино можливим засобом, який дозволяє підтримувати загальну ефективність діяльності на прийнятному рівні, оскільки при цьому:
- знижується рівень підприємницького ризику внаслідок вкладення інвестицій у різні види бізнесу;
- створюється можливість управління рентабельністю фірми завдяки широкій номенклатурі продукції;
- у колективі формується особливий психологічний клімат, налаштований на підвищення індивідуальної та групової ефективності;
- створюється можливість для запровадження ефективних методів мотивації персоналу, орієнтованих на кінцевий результат.
Слід зауважити, що диверсифікація є надзвичайно складною у виконанні. Вона вимагає зміни структури витрат та її ускладнення, зміни організаційної структури, високого професіоналізму керівників тощо. Та все ж світовий досвід показує, що вона набуває все більшого поширення у різних сферах підприємницької діяльності. Напрямки диверсифікації діяльності підприємства знаходять своє конкретне відображення у таких функціональних стратегіях, як маркетингова, інноваційна, виробнича.
Використана література
1. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчпн М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства - К.: "Каравела"; Львів: "Новий світ - 2000", 2001. - 298 с.
2. Грузинов В.П., Грибов В.Д. Экономика предприятия: Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 1998.
3. Економіка підприємства: Підручник / За заг.ред. С.Ф.Покропивного - Вид 2-ге. - К.: КНЕУ, 2000.
4. Економіка підприємства. Збірник практичних задачі і конкретних ситуацій: Навч. Посібник. / За ред. С.Ф.Покропивного. - К.: КНЕУ, 1999.
5. Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисциплін / О.Г.Швиданенко та інші - К.: КНЕУ, 2000.
6. Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник/ За ред. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2001. - 457 с.
Loading...

 
 

Цікаве