WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Ергономічний підхід до раціоналізації трудової діяльності - Реферат

Ергономічний підхід до раціоналізації трудової діяльності - Реферат

доводиться сильно нахилятися, а при надмірно високому рівні робочої поверхні - витягувати руки вгору і підніматися навшпиньки. В обох випадках створюються незручні робочі пози, які визначають низьку продуктивність праці, значне напруження м'язів, підвищені енерговитрати тощо.
Оптимальна висота робочої поверхні визначається характером виконуваної роботи і, зокрема, її складністю та точністю. При роботі стоячи, яка потребує значних зусиль, висота робочої поверхні має становити 700-800 мм, а при точних роботах - 1200-1300 мм. У зв'язку з тим, що антропометричні показники коливаються у великих межах, оптимальним є зміна висоти робочої поверхні. Коли це неможливо, використовують підставки для ніг (при роботі стоячи) та регулюється висота сидіння (за умов роботи сидячи).
Особливо точні і делікатні роботи, які потребують напруження зору, повинні виконуватися сидячи, і тому слід забезпечувати оптимальну висоту робочої поверхні. Для виконання ручних операцій сидячи без особливого напруження зору оптимальна висота робочої поверхні від підлоги має становити 700-750 мм, для точних робіт (монтаж дрібних деталей, верстатні роботи тощо) - 835-905 мм.
Для сприятливого функціонування органу зору має значення кут сприйняття зорового сигналу.
Найкраще його сприйняття спостерігається в межах кута доступного зору простору (до 15°). Об'єкт спостереження в цих умовах сприймається центральним зором. У цій зоні повинні розташовуватися найважливіші засоби інформації, які часто використовуються. Відносно сприятливе сприйняття зорової інформації зберігається в межах кута близько 30°.
Оскільки при роботі сидячи частина передпліччя піднята вгору, а м'язи верхніх кінцівок і пояса перебувають у стані напруження, слід передбачити рухомі підлокітники. Для забезпечення зручної пози сидячи і стоячи має бути досить простору для ніг: при роботі стоячи не менше 150 мм завглибшки і заввишки і 530 мм завширшки, сидячи - не менше 650 мм завглибшки і заввишки і 500 мм завширшки.
При організації робочого місця для виконання роботи сидячи велике значення має конструкція сидіння. Робочі стільці залежновід їх призначення можуть мати різні форми сидіння, спинки, підлокітників. Проте загальною вимогою до них є висота, яка регулюється (від 380 до 420 мм). Ширина сидіння коливається від 400 до 420 мм, форма сидіння залежить від характеру роботи. Так, для роботи з клавішними пристроями робоче сидіння має бути з невеликим нахилом назад. При складальних роботах з малими фізичними зусиллями доцільнішим є пласке горизонтальне сидіння. Для водіїв передбачається м'яке сидіння.
До психофізіологічних показників належать також естетичні фактори. Як свідчить практика, на підприємствах, де проведені заходи з технічної естетики, значно покращились умови праці, зменшилася кількість випадків виробничого травматизму у 2-3 рази, а в окремих місцях навіть у 4-5 разів [65]. Тому оцінка рівня естетичної культури виробництва з позицій охорони праці орієнтує враховувати у планах соціального розвитку підприємства та у підсумках трудової діяльності наступні характеристики: естетичний стан території, виробничих приміщень, застосування функціональних естетичних елементів для запобігання нещасним випадкам, а також спеціальних засобів естетичного впливу для зняття психічного напруження (кімнати психологічного розвантаження, лазні-сауни, гігієнічні душові, молочні бари тощо). Вплив кольору на функції організму наведено у табл. 5, емоційно-психічний вплив на людину естетичних елементів оточення - у табл. 6.
Таким чином, ергономічний підхід до раціоналізації трудової діяльності полягає у комплексному підході, який спирається на дослідження у сфері психології, фізіології, організації праці, біомеханіки, естетики праці.
Вивчення та раціоналізація професійних поз та рухів потребує знань різних антропометричних показників, які використовують конструктори та дизайнери при конструюванні обладнання, пультів управління, параметрів робочого місця, робочих меблів тощо.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Автономов В. Н. Создание современной техники. Основы теории и практики. - М.: Машиностроение, 1991.
2. Агафонов В. Г. Общество: системность, познание и управление. - М.: Экономика, 1981.
3. Азгалъдов Г. Г., Райхман Э. П. О квалиметрии. - М.: Изд-во стандартов, 1973
4. Азгалъдов Г. Г. Квалиметрия: прошлое, настоящее, будущее // Стандарты и качество. - М., 1994.
5. Активизация человеческого фактора и эффективности труда. - К: Наук, думка, 1990.
6. Алътшуллер Г. С. Творчество как точная наука. - М.: Изд-во стандартов, 1979.
7. Алътшуллер Г. С. Найти идею: Введение в теорию решения изобретательских задач. - Новосибирск, 1986.
8. Амнуэлъ П. Р. Загадка для знатоков. - М., 1988.
9. Анисимов О. С. Методология: функции, сущность, становление. - М.: РАГС, 1996.
10. Апанасенко Г. Л. Эволюция биоэнергетики и здоровья человека. - М.: Петрополис, 1992.
11. Баев Л. А., Шугуров В. Э. Системный подход к определению инновации // Современные технологии в социально-экономических системах. - Челябинск: ЧГТУ, 1995.
12. Белоусов В. И. Интенсификация изобретательской и рационализаторской деятельности на предприятии. - Воронеж, 1986.
13. Бердяев Н. А. О назначении человека. - М.: Республика, 1993.
14. Бизнес-коммуникации. - СПб.: Питер, 2001.
15. Богданов А. А. Тектология: всеобщая организационная наука: В 2 кн. - М.: Экономика, 1989.
16. Богданов А. А. Очерки организационной науки. - М.: Экономика, 1985.
17. Боно Эдварде. Рождение новой идеи: о нешаблонном мышлении: Пер. с англ. - М., 1976.
18. Буш Г. Я. Рождение изобретательских идей. - Рига, 1976.
19. Буш Г. Я. Стратегия эвриологии. - Рига, 1986.
20. Быков В. П. Методическое обеспечение САПР в машиностроении. - М.: Экономика, 1989.
21. Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала. - М.: Юристъ, 1998.
Loading...

 
 

Цікаве