WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Місце і роль раціоналізації трудової діяльності у розвитку теорії та практики організації праці - Реферат

Місце і роль раціоналізації трудової діяльності у розвитку теорії та практики організації праці - Реферат

особливостей вирішуваних завдань зміст організації праці становить:
o поділ і кооперування праці, що передбачає науково обґрунтований розподіл працівників за систематизованими трудовими функціями, машинами, механізмами, робочими місцями, а також відповідне групування і комбінування працівників у виробничому колективі;
o нормування праці, що передбачає ретельний розрахунок норм витрат праці на виробництво продукції і послуг, як основу для організації праці та визначення ефективності виробництва;
o організація і обслуговування робочих місць, що включає їх раціональне планування і оснащення за фізіологічними даними та естетичними уподобаннями людини, ефективну систему обслуговування робочих місць, атестацію та раціоналізацію робочих місць;
o організація добору персоналу та його розвиток, що включає планування в потребі робочої сили, профорієнтацію та профвідбір при найманні персоналу, розробку концепції розвитку персоналу та її реалізацію;
o поліпшення умов праці, що передбачає усунення шкідливих умов виробництва, надлишкових фізичних, психологічних та емоційних навантажень, естетику виробництва, формування системи охорони і безпеки праці;
o ефективне використання робочого часу, оптимізація режиму праці і відпочинку;
o раціоналізація трудових процесів, впровадження оптимальних прийомів і методів праці на різних рівнях організаційної системи;
o планування і облік праці;
o мотивація праці;
o зміцнення дисципліни праці.
На різних підприємствах процес організації та раціоналізації праці має різноманітні форми. До основних факторів, що зумовлюють цю різноманітність, належать:
o науково-технічний прогрес, систематичне вдосконалення техніки і технології;
o система організації праці на виробництві;
o психофізіологічні фактори і особливості екологічного середовища;
o фактори, пов'язані із характером завдань, що розв'язуються у різних ланках системи управління виробництвом.
Організація та раціоналізація трудової діяльності має змінний характер. З розвитком матеріально-технічної бази виробництва і підвищенням культурно-технічного рівня працівників відбуваються зміни і в раціоналізації праці. Механізація, застосування нових видів праці змінюють якісний зміст трудових процесів і відповідно потребу в кількості працівників, їх професійному та кваліфікаційному складі. Це спричинює зміни у раціоналізації та організації праці.
Раціоналізація праці також тісно пов'язана з організацією виробництва. Як складова організації виробництва, раціоналізація праці включає проведення заходів, спрямованих на раціональне використання робочої сили.
При проектуванні (плануванні) трудових процесів типовою є ситуація альтернативного вибору між різними формами раціоналізації та організації праці, прийомами та методами виконання робіт. У такому разі, приймаючи рішення, слід керуватися економічними, соціальними і психолого-фізіологічними критеріями. Економічна доцільність певного варіанта організації чи раціоналізації праці залежить від того, якою мірою забезпечується підвищення ефективності виробництва, зростання продуктивності праці, ефективна зайнятість персоналу, рівномірна напруженість праці, найкраще використання обладнання та інших матеріальних ресурсів. З позиції соціального критерію оцінюється привабливість для працівника форми організації праці, а саме міра її змістовності, різноманітності, відповідальності, умов для розвитку тощо. Поєднання трудових функцій має бути оптимальним відносно фізичних і нервових навантажень, не повинно призводити до негативних наслідків, враховуючи також фізіологічні та психологічні критерії.
Раціональність тісно пов'язана з ефективністю, але в умовах ринку це не одне й те саме. Насамперед тому, що ці поняття мають різні значення і одиниці вимірювання. Наприклад, раціоналізувати - означає зменшити витрати часу праці на одиницю продукції (вимірюється у годинах). А досягти ефективності - це насамперед забезпечити конкурентоспроможність продукції за рахунок ціни або якості. Частіше ці поняття зовсім не співпадають, хоча інколи можуть розглядатися як споріднені.
Для будь-якої праці необхідність постійного вдосконалення трудових процесів пов'язана з вимогами зовнішнього середовища. Ці вимоги постійно змінюються, тобто цей процес безперервний.
На рис. 2 наведено процес безперервного вдосконалення трудової діяльності на підприємстві. Цикл безперервного поліпшення починається з появи нових вимог споживачів. Далі потрібно проаналізувати організаційну структуру трудової діяльності і порівняти її з вимогами споживача для виявлення проблеми, проаналізувати (вибрати) оптимальні варіанти дій, прийняти рішення, оформити відповідні документи, організувати роботу управлінської команди з виконання прийнятого рішення.
Потреба в раціоналізації праці може виникнути лише за умови, якщо заохочується більш активна життєва позиція працівника. Він сам стає реалізатором цілей, що поставив перед собою, діючи в інтересах виробництва. Для цього існує такий напрям діяльності, як самоменеджмент.
Самоменеджмент є послідовним і цілеспрямованим методом використання ефективних технологій розвитку власного творчого потенціалу, зокрема інтелектуальних здібностей. Існують різні концепції самоменеджменту як саморозвитку творчої особистості, системи тренінгів, тестів і роботи над собою кожного, хто займається раціоналізацією своєї трудової діяльності .
Мотивація творчої активності може розглядатися у трьох аспектах.
1. Пізнавальна мотивація:
а) внутрішня цікавість, інтерес;
б) практична корисність знань, навичок.
2. Мотивація досягнення особистості:
а) прояв творчих сил та здібностей;
б) авторитет, престиж, честолюбство.
3. Мотивація обов'язків:
а) почуття відповідальності, совість;
б) орієнтація на заохочення чи покарання з боку інших. Отже, раціоналізація трудової діяльності є складовою заходів з організації праці. Розвиток її проходив від раціоналізації засобів праці до раціоналізації організаційних систем. Постійне вдосконалення трудової діяльності є вимогою зовнішнього середовища. Це - безперервний процес. Потреба в раціоналізації є також елементом активної життєвої позиції працівників, мотивованих у відповідний спосіб.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Автономов В. Н. Созданиесовременной техники. Основы теории и практики. - М.: Машиностроение, 1991.
2. Агафонов В. Г. Общество: системность, познание и управление. - М.: Экономика, 1981.
3. Азгалъдов Г. Г., Райхман Э. П. О квалиметрии. - М.: Изд-во стандартов, 1973
4. Азгалъдов Г. Г. Квалиметрия: прошлое, настоящее, будущее // Стандарты и качество. - М., 1994.
5. Активизация человеческого фактора и эффективности труда. - К: Наук, думка, 1990.
6. Алътшуллер Г. С. Творчество как точная наука. - М.: Изд-во стандартов, 1979.
7. Алътшуллер Г. С. Найти идею: Введение в теорию решения изобретательских задач. - Новосибирск, 1986.
8. Амнуэлъ П. Р. Загадка для знатоков. - М., 1988.
9. Анисимов О. С. Методология: функции, сущность, становление. - М.: РАГС, 1996.
10. Апанасенко Г. Л. Эволюция биоэнергетики и здоровья человека. - М.: Петрополис, 1992.
11. Баев Л. А., Шугуров В. Э. Системный подход к определению инновации // Современные технологии в социально-экономических системах. - Челябинск: ЧГТУ, 1995.
12. Белоусов В. И. Интенсификация изобретательской и рационализаторской деятельности на предприятии. - Воронеж, 1986.
13. Бердяев Н. А. О назначении человека. - М.: Республика, 1993.
14. Бизнес-коммуникации. - СПб.: Питер, 2001.
Loading...

 
 

Цікаве