WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Методологічні підходи до раціоналізації трудової діяльності - Реферат

Методологічні підходи до раціоналізації трудової діяльності - Реферат


Реферат на тему:
Методологічні підходи до раціоналізації трудової діяльності
Методологія - це вчення про структуру, логічну організацію, методи та засоби пізнання і перетворення діяльності. її призначення - давати чітке системне знання про закони, згідно з якими збігаються реальність та її відображення у свідомості людини. Діяльність - це об'єкт, який потребує спеціального методологічного підходу.
Методологічні підходи до раціоналізації трудової діяльності можна розглядати з позиції психології творчості як частину методології прийняття управлінських рішень. Щодо цього загальноме-тодологічного підходу процес розвитку можна охарактеризувати як перехід від натуралістичного до системодіяльнісного підходу.
Будь-який дослідник, який застосовує натуралістичний підхід, виходить з того, що він має об'єкт спостереження і сам як суб'єкт протистоїть цьому об'єкту та застосовує до нього певний набір дослідницьких процедур і операцій, завдяки яким він дістає знання про об'єкт. Ці знання - своєрідні трафарети, шаблони чи схеми, що застосовували до об'єкта, отримуючи таким чином його зображення і водночас вигляд та форму самого об'єкта.
Системодіяльнісний підхід досліджує системи діяльності та мислення (такі, що вивчають дійсність) виходячи з тих засобів і методів, техніки і технології, процедур і операцій, які складають структуру "миследіяльності" (МД) та володіють формами її організації.
З одного боку, натуралістичний підхід враховує особливості функціонування свідомості, що фіксує тільки об'єкт дослідження, зосереджуючись виключно на ньому, бачить тільки його. З іншого - натуралістично організована свідомість не сприймає складніших структур мислення та діяльності, вона не усвідомлює взаємних зв'язків і відносин об'єкта спостереження з оточуючим середовищем. Для цієї форми МД це означає, що ми отримуємо результати дослідження як результат нашого мислення, що базується на нашому досвіді (на основі інформації нашої "моделі світу").
Образно кажучи, ми "накладаємо" наші знання на матеріал природи і таким чином створюємо об'єкти вивчення.
Послідовність застосування найпоширеніших методів творчого пошуку технології раціоналізації у галузі як технічних засобів, так і організаційних завдань має психологічне обґрунтування.
Специфіка раціоналізації як творчого процесу з позиції психології творчості полягає в тому, що це процес домінуючий. Професор В. А. Романець у праці "Психологія творчості" виявив цю специфіку на основі аналізу теоретичних положень.
Видатний фізіолог О. О. Ухтомський запровадив принцип домінанти. Це пояснює зосередженість організму на виконанні цілеспрямованої роботи - роботи фантазії, загальний мотив якої полягає у створенні нового продукту з елементів, значно віддалених один від одного.
Людина, що діє, завжди має потребу переходити від пізнання чуттєвого до раціонального. В усіх чуттєвих явищах людина шукає відповідний зміст. Ця розумова діяльність є необхідною передумовою існування людини. Все нове, що оточує людину, потребує усвідомлювання та класифікації, невідомі об'єкти підлягають наданню певного значення, певного місця. Предмет спочатку перетворюється у думках, а вже потім матеріально. Людина діє практично, водночас раціональне, абстрактне вона прагне уявити наочно, надаючи йому чуттєвого втілення, наприклад у картинах, конструкціях тощо.
За логікою речей постає питання, чи може на основі тільки мислення зародитися нова ідея. Ні. Власне мислення у сфері раціоналізації має бути організоване як процес. Але це не безперечно, тому що існує інший підхід. Так, Луї де Брайль підкреслював: "Людська наука, по суті, раціональна за своєю основою і методами, може здійснювати свої найбільш чудові завоювання лише шляхом небезпечних раптових стрибків розуму, коли виявляються здібності, звільнені від важких пут міркування. Які називають уявою, інтуїцією, дотепністю... Вчений здійснює раціональний аналіз і перебирає ланку за ланкою ланцюг своїх дедукцій; цей ланцюг його сковує до певного часу; потім він умить звільняється від нього і свобода його уяви дає йому змогу побачити нові обрії".
Вибір та ефективне використання нових підходів до вирішення проблем пов'язані з виявленням механізмів гальмування ними проблеми, що містить суперечності. Таємниця пізнання речей криється у розкритті таємниці їх походження.
Відомий вираз "виявити та зрозуміти завдання - означає майже наполовину його розв'язати" стосується раціоналізації як технічних засобів, так і організаційних систем, до яких належать люди. Як на-слідок, організаційні суперечності на відміну від технічних істотно "людяніші". Ця обставина ускладнює систему суперечностей, серед яких спостерігаються не лише характерні для такої системи, а й загальні, типові для будь-якої організаційної діяльності людини.
Як показала практика, підставою багатьох типових організаційних суперечностей є порушення загального принципу необхідної відповідності у двох групах співвідношень:
1) цілі - потреби, завдання - цілі, методи - завдання, результати - методи;
2) можливості - потреби, засоби - цілі (функції), права - обов'язки.
Для того щоб подолати подібні невідповідності, можна, та навіть необхідно, застосовувати інші типові прийоми організації та інструментарії (рис. 5).
Ефективність творчої діяльності залежить від того, чи правильно зрозуміли та оцінили цілі, характер зв'язків у системі, чи правильно виявлені суперечності, які у ній виникли. Інакше кажучи, необхідно виробити нове розуміння ситуації і внести пропозиції щодо усунення суперечностей, які виникли (якщо вони дійсно виникли).
Раціоналістичний підхід базується на науковому пізнанні дійсності, що виявляється в очищенні подій від буденного значення, у боротьбі з антропоморфічністю.
Інтенсивна технологія творчості, власне, є узгодженням її методизації і раціональної організації.
Вітчизняний і зарубіжний досвід дає змогу зробити деякі висновки про загальні принципи раціонального підходу до вирішення наукових творчих проблем, а також ознайомитися з методами творчого пошуку.
Однією з причин невдалого застосування методів творчого пошу-ку є нехтування вимогами необхідного поділу процесу пошуку на етапи чи перескакування через деякі з них. Найбільш обґрунтованим є поділ процесу пошуку на такі етапи: вибір (аналіз) завдання, пошук ідеї, розвиток її вирішення, розробка проекту (чи рекомендацій), організація залучення необхідних ресурсів. На практиці етапи можуть не мати чітких меж і обмежень у часі. Але й при цьому у більшості випадків доцільно використовувати перший загальний принцип інтенсивної технології творчості: поділ процесу пошуку на етапи і дотримування характерної саме для цього методу послідовності їх виконання.
Другий принцип визначає вимогу необхідної відповідності вибраного методу специфіці завдання і можливостям людини, яка веде пошук.
Психологічні характеристики і можливості кожної людини різні. Одна здатна мислити абстрактно (логічно чиобразно), інша - конкретно. Один працівник може спокійно працювати над творчим завданням годинами, інший розв'язує його похапцем або в умовах, коли необхідно відволікатися на іншу роботу. Різними є не тільки здібності, можливості й переваги, що надають тим чи іншим методам, а також внутрішні суперечності.
Взаємозв'язок психологічних
Loading...

 
 

Цікаве