WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Значення і напрямки підвищення фінансових результатів виробничої діяльності - Реферат

Значення і напрямки підвищення фінансових результатів виробничої діяльності - Реферат

загальну або питому ефективність, ефективнiсть дiяльностi пiдприємства за певний промiжок часу.
Порiвняльна ефективнiсть вiдображає наслiдки порiвняння можливих варiантiв господарювання i вибору лiпшого з них; рiвень порівняльної ефективностi вiдображає економiчнi та соцiальнi переваги вибраного варiанта, здійснення господарських рiшень проти iнших можливих варiантiв.
Первинна ефективнiсть - це початковий одноразовий ефект, що його одержано внаслiдок здiйснення виробничо-господарської діяльності пiдприємства, запровадження прибуткових, технiчних, органiзацiйних або економiчних заходiв.
Первинна ефективнiсть майже завжди примножується задяки багатоспрямованому та багаторазовому використанню названих заходiв не лише на даному, а й на iнших пiдприємствах, в iнших сферах дiяльностi. Тодi говорять про так звану мультиплiкацiйну ефективнiсть, яка виявляється здебiльшого в кiлькох специфiчних формах - дифузiйному i резонансному ефектах, а також ефектах "стартового вибуху", супровiдних можливостях та акселерацiї.
Дифузiйний ефект реалiзується тодi, коли перше господарсько-управлiнське рiшення, нововведення технiчного, органiзацiйного, економічного та соцiального характеру поширюється на iншi галузi, внаслiдок чого вiдбувається його мультиплiкацiя.
Резонансний ефект має мiсце тодi, коли якесь нововведення в новiй галузi активiзує i стимулює розвиток iнших явищ у виробничiй сферi.
Межi мiж окремими формами мультиплiкацiйної ефективностi є досить умовними, рухливими та вiдносними. Дiалектичний взаємозв'язок цих форм полягає в тiм, що всi вони разом формують загальний інтегральний ефект вiд практичної реалiзацiї того чи iншого управлiнського рiшення.
Синергiчна ефективнiсть виражає такий комбiнований вплив сукупностi
тих чи iнших iнновацiй на фiнансово-економiчний стан суб'єкта господарювання, коли загальний ефект перевищує суто арифметичну суму впливу на виробництво кожно iнновацiї зокрема, тобто коли кожна iнновацiя посилює вплив усiх iнших.
Процес вимiрювання очiкуваного чи досягнутого рiвня ефективності дiяльностi пiдприємства методологiчно пов'язаний передусiм iз визначенням належного критерiю i формування вiдповiдної системи показникiв.
Критерiй - це головна вiдмiтна ознака й визначальна мiра вірогідності, пiзнання сутi ефективностi виробництва, вiдповiдно до якого здiйснюється
кiлькiсна оцiнка, рiвна цiй ефективностi. Правильно формувальний критерiй має якнайповнiше характеризувати суть ефективностi, як економічний критерiй i бути єдиним для всiх ланок суспiльного виробництва чи господарської дiяльностi.
Суть проблеми пiдвищення фінансово-економічних результатів виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю ресурсiв - трудових, матерiальних i фінансових - досягти максимально можливого збiльшення виробництва. Виходячи з цього, єдиним мiкроекономiчним критерiєм ефективностi виробництва стає зростання продуктивностi суспiльної працiї. Кiлькiсна визначенiсть i змiст критерiю вiдображається в конкретних показниках ефективностi виробничо-господарської та iншої дiяльностi суб'єктiв господарювання.
Система показникiв ефективностi виробництва, що її побудовано на пiдставi зазначених принципiв має включати кiлька груп:
1/ узагальнюючi показники ефективностi виробництва;
2/ показники ефективностi використання працi;
3/ показники ефективностi використання виробничих фондiв;
4/ показники ефективностi використання фiнансових коштiв.
Кожна з цих груп включає певну кiлькiсть конкретних абсолютних чи вiдносних показникiв, що вказують на ефективнiсть використання окремих видiв ресурсiв.
Для всебiчної оцiнки рiвня i динамiки абсолютної економiї ефективності виробництва, результатiв виробничо-господарської та комерцiйної діяльності пiдприємства поряд iз наведеними основними, варто використовувати також i специфiчнi показники, що вiдбивають ступiнь використання кадрового потенцiалу, виробничих потужностей, устаткування, окремих видiв матерiальних ресурсiв тощо.
Конкретнi види ефективностi можуть відокремлюватися не лише за рiзноманiтнiстю результатiв дiяльностi, а й залежно вiд того, якi ресурси беруться для розрахункiв. Застосовуванi ресурси - це сукупнiсть живої та уречевленої працi, а споживанi - це поточнi витрати на виробництво продукцiї. У зв'язку з цим у практицi господарювання варто відокремлювати ефективнiсть застосовуваних i спожитих ресурсiв, як специфiчнi форми прояву загальної ефективностi виробництва. У даному разi йдеться про ресурснi та витратнi пiдходи до визначення ефективностi iз застосуванням вiдповiдних типiв показникiв. Узагальнюючий показник ефективностi застосовуваних ресурсiв підприємства можна розрахувати, користуючись формулою:
Езр= Vчп (Чп + (Фос + Фоб ) knвп ) (15) , де
Езр - ефективнiсть застосовуваних ресурсiв, тобто рiвень продуктивності суспiльної працi;
Vчп - обсяг чистої продукцiї пiдприємства;
Чп - чисельнiсть працiвникiв пiдприємства;
Фос - середньорiчний обсяг основних фондiв за вiдновною вартiстю;
Фоб - вартiсть оборотних фондiв пiдприємства;
knвп - коефiцiєнт повних витрат працi, що визначається на мiкрорiвнi, як вiдношення чисельностi працiвникiв у сферi матерiального виробництва до обсягу утвореного за розрахунковий рiк нацiонального доходу i застосовується для перерахунку уречевленої у виробничих фондах працi в середньорiчну чисельнiсть працiвникiв.
Узагальнюючим показником ефективностi споживаних ресурсiв може бути показник витрат на одиницю товарної продукцiї, що характеризує рiвень поточних витрат на виробництво i збут виробiв.
До собiвартостi продукцiї споживанi ресурси включають у виглядi оплати працi, амортизацiйних вiдрахувань i матерiальних витрат.
З-помiж узагальнюючих показникiв ефективностi виробництва того чи іншого первинного суб'єкта господарювання, відокремлюють насамперед вiдносний рiвень задоволення потреб ринку. Вiн визначається як вiдношення очiкуваного та фактичного обсягу продажу товарiв суб'єктом господарювання до виявленого попиту споживачiв.
До важливих узагальнюючих показникiв ефективностi виробництва належить також частка приросту продукцiї за рахунок iнтенсифiкацiї виробництва. Це зумовлюється тим, що за ринкових умов господарювання вигiднiшим економічно i соцiально є не екстенсивний, а саме iнтенсивний розвиток виробництва.
Визначення частки приросту продукцiї за рахунок інтенсифікації виробництва здiйснюється за формулою:
Чiнт=100 ( 1 - ?Рз / ? Vв ) , (16) де
Чiнт -частка приросту обсягу продукцiї, зумовлена iнтенсифiкацiєю виробництва;
?Рз - прирiст застосування ресурсiв за певний перiод, %;
?Vв - прирiст обсягу виробництва продукцiї за той самий перiод , %.
Народногосподарський ефект використання одиницi продукцiї, як узагальнюючий показник ефективностi того чи iншого виробництва обчислюється як прирiст загального ефекту за вiдрахуванням вартостi придбаної продукцiї виробничо-технiчного призначення.
Неухильне зростання соцiальної ефективностi є кiнцевою метою багатоаспектної дiяльностi пiдприємств. Рiвень економiчної результативностi дiяльностi суб'єктiв господарювання служить матерiально-фiнансовою базою для
Loading...

 
 

Цікаве