WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Раціоналізація трудової діяльності в управлінні - Реферат

Раціоналізація трудової діяльності в управлінні - Реферат

інтуїцією.
Організацію трудових процесів виконавчої роботи (докумен-таційні, облікові, розрахункові роботи та операції) також доцільно регламентувати, визначивши перелік операцій, яківиконуються, послідовність їх виконання, методи і засоби виконання, норми часу. Регламентація цих процесів аналогічна регламентації трудових процесів робітників.
Проблеми проектування процесів організації управлінської праці досліджувала Н. М. Качаліна, приділивши велику увагу розробці наукових основ оргпроектування, методиці дослідження та проектування окремих елементів управлінської праці, висвітленню вітчизняного та зарубіжного досвіду.
Об'єктами оргпроектування є індивідуальна та колективна праця на рівні управлінських служб, підрозділів, робочих місць окремих спеціалістів, керівників.
Спроектована організація праці відображена в оргпроектах служб (підрозділів) і картах організації праці окремих працівників, а також у методичних матеріалах і типових рішеннях.
Оргпроекти - це комплекс проектної документації з організації праці у службі (відділі). За допомогою карти організації праці раціональні проектні рішення доводять до виконавців. Типові рішення містять приклади вирішення організаційних завдань із вказівками межі їх застосування (наприклад, процедура встановлення технічно обґрунтованих норм часу на стандартні роботи для збільшених бригад в умовах автономного автоматизованого нормування).
Оргпроекти і карти організації праці як комплексні форми мають обов'язковий характер, а методичні матеріали і типові рішення - рекомендаційний, оскільки належать до різних елементів. Проектування організації праці здійснюється як для підприємств, що будуються, так і для діючих (здійснюється реконструкція та організація).
Дослідження окремих елементів організації управлінської праці виконується у певній послідовності.
Починається аналіз з визначення найраціональнішого варіанта поділу праці, що зумовлює спеціалізацію працівників на виконанні певних функцій, а також зв'язку між різними виконавцями та структурними підрозділами (кооперація праці). Якщо виникають ускладнення із забезпеченням зв'язку між різними виконавцями, вибраний варіант поділу праці коригується.
Аналіз та регламентація управлінської діяльності базується на цільовому підході.
Основні напрями регламентації управлінської діяльності наведені на рис.8.
Аналіз поділу та кооперації праці у єдиному блоці дає змогу вибрати найраціональнішу форму організації праці всередині підрозділу (відділу) - індивідуальну чи колективну (бригада, колективний підряд та ін.). Колективні форми забезпечують тісний зв'язок між виконавцями та ширшу їх спеціалізацію. Тому вибір колективної форми може спровокувати необхідність коригування першого варіанта поділу праці.
Спроектовані поділ та кооперація праці визначають зміст праці кожного працівника, організаційну структуру управління підприємством (установою), вимоги до виконавців, а у кінцевому підсумку - чисельність і посадовий склад працівників різних структурних підрозділів.
Дуже важливо, щоб проектування завершувалося розробкою нормативів чисельності працівників, норм управління, обслуговування, часу, а також співвідношення різних посадових груп (наприклад, інженерів, техніків і допоміжного персоналу для різних структурних підрозділів). Для виконання робіт з раціоналізації нормування праці необхідно насамперед скласти класифікатор робіт, зміст якого залежить від умов функціонування підприємства.
Наприклад, у класифікаторі робіт, складеному для персоналу комерційного банку, залежно від характеру виконуваних робіт визна-чено такі їх види: інформаційно-технічні, аналітико-конструктивні, організаційно-адміністративні.
Такий інструментарій аналізу дає змогу визначити характер навантаження виконавців і розробити методику оцінки складності роботи та забезпечити зв'язок систем організації та оплати праці.
Зміст наведеного класифікатора повинен коригуватися при регламентуванні робіт працівників кожного конкретного підприємства.
На базі цього класифікатора можна вибрати окремі управлінські роботи і розробити нормативи часу чи обслуговування. Пріоритетність такого вибору зумовлена стратегічними цілями функціонування організації.
Розробкам нормативів повинен передувати проведений методом самофотографування робочого дня аналіз невиробничих витрат часу кожним працівником, який дає уявлення про загальний рівень організації праці службовців.
Отримані результати дають можливість раціоналізувати структуру використання персоналу в цілому, що для управлінської праці актуальніше, ніж розробка нормативів на окремі види робіт. Доцільним також є аналіз системи документообігу (табл. 3).
Таким чином, оргпроектування - найвищий рівень роботи з удосконалення організації управлінської праці. Воно потребує творчого підходу до організаційних і технічних проблем раціоналізації управлінської праці і базується на провідних методичних та організаційних прикладах, розроблених наукою та практикою.
До підходів раціоналізації, спрямованих на персонал, належить поведінковий підхід.
Поведінковий підхід ґрунтується на використанні концепцій поведінкових наук в управлінні для мотивації трудової діяльності. Це найбільш досліджена галузь, де зусиллями вчених і практиків визначено і систематизовано окремі закони трудової поведінки. Керуючи поведінкою, стимулюючи активність, слід повною мірою враховувати дію об'єктивних, тобто не залежних від волі людей, законів.
1. Закон відносності (невизначеності) моделей поведінки людини. Він визначає принципову неможливість опису всієї сукупності факторів, які детермінують у поведінці.
2. Закон кумулятивного впливу зовнішніх факторів визначає, що дійсно є причиною проявів поведінки.
3. Закон рівноваги навколишнього середовища (або закон відповідності його вимогам). Суть цього закону у тому, що людина у своїй життєдіяльності виявляє тільки такі якості і реалізує тільки такі свої можливості та здібності, яких вимагає від неї навколишнє середовище. Причому ступінь прояву цих якостей, здібностей і можливостей тим вищий, чим вимогливішим виявляється середовище проживання - природне, економічне, соціальне і технічне.
4. Закон послідовності розвитку. Згідно із цим законом у природі ніщо не може здійснитися раніше, ніж виникнуть для цього всі необхідні передумови, а у людини жодна складна форма діяльності не сформується раніше, ніж виникнуть усі її визначальні й необхідні для її створення прості форми.
5. Закон зворотного зв'язку визначає, що функціонування систем та їх розвиток можливі лише за наявності інформації, яка надходить з виходу системи на її вхід.
6. Закон необхідної різноманітності - що складніший об'єкт управління (а саме таким є людина), то складнішим має бути
Loading...

 
 

Цікаве