WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Формування та регулювання заробітної плати - Реферат

Формування та регулювання заробітної плати - Реферат

та відповідні їм тарифні коефіцієнти ставок заробітної плати. Діапазон тарифної сітки (співвідношення ставок оплати праці - її крайніх тарифних розрядів) визначається наявністю робіт різної складності та коливається від 1:1,6 до 1:2,6.
Залежно від діапазону тарифної сітки може встановлюватися кількість розрядів. Так, V-X розряди, як свідчить практика, є цілком достатніми для обґрунтованої диференціації ставок заробітної плати.
При визначенні міжрозрядних тарифних коефіцієнтів додержуються таких вимог:
o міжрозрядна різниця повинна становити не менш як 10 %;
o шкала тарифних коефіцієнтів будується рівномірною або прогресивною, коли тарифний коефіцієнт кожного наступного розряду підвищується більш як на 10 %;
o шкала тарифних коефіцієнтів будується прогресивно-регресивною (де вихідні діапазони - більш ніж 1:2,0), коли до IV-V розрядів йде прогресивне зростання тарифних коефіцієнтів, а далі зростання зменшується.
Виходячи з цих вимог, пропонуєтьсядекілька варіантів тарифних сіток з оплати праці робітників (див. табл. 1 та ?).
Ці тарифні сітки розроблено виходячи з того, що:
o у І варіанті вихідні кваліфікаційні вимоги до робітників різняться незначно, оскільки несуттєвою є різниця у складності виконуваних ними робіт і обслуговуванні устаткування. Просування робітників за розрядами тарифної сітки здійснюється залежно від результатів їх праці внаслідок зростання професійно-кваліфікаційного досвіду. Така тарифна сітка стимулює підвищення ефективності праці за рахунок особистих здібностей робітника;
o у II варіанті передбачається, що вихідні кваліфікаційні вимоги враховують складність виконуваних робіт та обслуговуваного устаткування. Відбір робітників за розрядами тарифної сітки, починаючи з III-IV розрядів, вимагає вже не тільки виробничого досвіду, а й певного підвищення теоретичних знань, тобто рівня спеціальної кваліфікації;
o у III варіанті тарифна сітка (на певному її відрізку - VI-VIII розряди) вимагає вже спеціальної освіти для обслуговування високотехнологічних процесів та особливо складного устаткування, виконання особливо складних та особливо точних робіт.
Тобто у І та II варіантах стимулюється не тільки набуття виробничого досвіду, а й підвищення кваліфікації робітників. Тому й тарифні ставки за розрядами дещо підвищуються. Якщо взяти V розряд, то тарифні коефіцієнти за кожним розрядом зростають і становлять відповідно: І варіант - 1,60; II варіант - 1,68; III варіант- 1,72.
Сьогодні у практиці оплати праці на деяких підприємствах України та країн СНД застосовують єдині тарифні сітки для всіх категорій робітників, а також окремі тарифні сітки для керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців, середнього та вищого управлінського персоналу.
В єдиних тарифних сітках на деяких підприємствах визначаються групи та категорії робітників, а за кожною групою до тарифної сітки додається перелік конкретних професій.
Застосовують також єдині тарифні сітки для всіх груп, категорій та професій робітників. Для кожної групи та категорії робітників встановлюється свій розмір тарифної ставки І розряду, виходячи з якої розраховуються групові тарифні ставки за розрядами єдиної тарифної сітки, фрагмент такої тарифної сітки конкретного підприємства наведено в таблиці 3. У цій таблиці передбачено дві групи
тарифних коефіцієнтів для відрядної та погодинної оплати праці та декілька груп (Г-1, 2, 3, 4) тарифних ставок, виходячи з диференціації тарифної ставки, тобто місячного окладу робітників).
Ця тарифна сітка дозволяє зберегти встановлені співвідношення в оплаті праці всіх робітників в умовах зміни мінімальної тарифної ставки І розряду. Форми та системи оплати праці, що спрямовуються на стимулювання індивідуальних та колективних результатів праці (продуктивності, якості, раціонального використання устаткування та ресурсів), доповнюються іншими показниками, за виконання яких підвищуються розміри індивідуальної заробітної плати. У ринкових умовах широко застосовується стимулювання робітників за кінцеві результати роботи підприємства на основі їх особистого внеску у ці результати.
Застосування нормування праці в оцінці результатів та стимулюванні праці
Нормування праці є невід'ємним елементом оцінки її результатів та нарахування заробітної плати більшості категорій працівників.
Одним із важливих чинників ефективного застосування норм праці є підтримання певного рівня їх напруженості. Тому при здійсненні організаційно-технічних заходів, що забезпечують зростання продуктивності виробництва, а також продуктивності праці робітників, норми праці переглядаються.
Оцінка напруженості норм праці може здійснюватися:
o на основі аналізу їх виконання за видами робіт та професіями робітників;
o шляхом оцінки та урахування при розробці норм праці рівня її інтенсивності;
o шляхом співвідношення чинних на підприємстві норм та норм, що прийняті за еталон, який визначається різними методами на основі досліджень і нормування конкретних видів робіт в умовах найпродуктивнішого їх виконання.
На підприємствах країн з ринковою економікою рівень напруженості норм вважається достатнім, якщо загальна чисельність робітників за рівнем виконання цих норм розподіляється приблизно за співвідношеннями, наведеними у табл. 4.
Якщо частка робітників, що виконують норми більш як на 11 ?? 20 %, зростає, це свідчить про зниження напруженості норм праці, тому треба з'ясовувати причини цього зростання та передбачати заходи щодо підвищення їх напруженості. Якщо ж спостерігається зворотній процес, то це свідчить про порушення певних чинників в
організації виробництва та праці, що знижують можливості виконання норм праці на досягнутому раніше рівні.
Нарахування заробітної плати за виконання і перевиконання норм виробітку та виробничих завдань
Норми виробітку та виробничі завдання, розраховані на основі норм часу, як правило, застосовуються для робітників з відрядною формою оплати праці, у яких розмір
Loading...

 
 

Цікаве