WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Соціальне партнерство - Реферат

Соціальне партнерство - Реферат

їх значення полягає у тому, що вони єпершим щаблем децентралізованого регулювання трудових відносин, включаючи умови оплати праці.
Колективний договір є двостороннім і укладається в організаціях і на підприємствах для регулювання трудових відносин між робітниками (профспілковим комітетом) і роботодавцями (адміністрацією). Колективний договір підприємства регулює трудові відносини, конкретизуючи, доповнюючи та розвиваючи норми, що прийняті в галузевій, регіональній та генеральній домовленостях. При цьому враховується також фінансовий стан підприємства.
Предметом колективного договору можуть бути взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, а саме:
o зміни в організації виробництва і праці;
o регулювання зайнятості;
o режим роботи, тривалість робочого часу та відпочинку;
o умови та охорона праці;
o форми та системи оплати праці, що використовуються для різних категорій та груп працівників;
o розміри тарифних ставок та посадових окладів за ступенями робіт та посадами працівників;
o види і розміри доплат, надбавок, премій, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, умови їх надання;
o умови оплати праці за роботу в понаднормовий час; час простою, що мав місце не з вини робітника, при виготовленні продукції, яка виявилася бракованою, тощо;
o житлово-побутове, культурне, медичне обслуговування, організація оздоровлення та відпочинку працівників;
o взаємні зобов'язання сторін щодо виконання досягнених домовленостей.
Необхідно звернути увагу, що тарифні домовленості на національному рівні мають більш соціальний, ніж економічний характер.
Тристороння процедура узгодження інтересів соціальних партнерів за участю уряду іноді має необов'язковий і формальний характер, бо сторони фактично не несуть відповідальності за зрив домовленостей. На відміну від більшості західних держав, у яких колективні договори і домовленості вважаються нормативними документами на рівні закону, у нас вони в багатьох випадках мають характер рекомендацій.
МОП прийняла низку нормативних актів, що передбачають встановлення положень про заробітну плату шляхом тристоронніх переговорів за участю безпосередньо зацікавлених трудящих та підприємців для того, щоб трудящі змогли отримати належну заробітну плату. МОП виступає за прийняття законів, які забороняють дискримінацію в оплаті праці за будь-якою ознакою.
Коло питань з оплати праці, що регулюються в колективних договорах і угодах, за Законом України "Про колективні договори і угоди" [3] є таким:
Генеральна угода:
o мінімальні соціальні гарантії оплати праці та доходів;
o розмір прожиткового мінімуму, мінімальних нормативів;
o умови зростання фондів оплати праці та встановлення міжгалузевих співвідношень в оплаті праці.
Галузева угода:
o мінімальні гарантії заробітної плати відповідно до кваліфікації на основі єдиної тарифної сітки;
o мінімальні розміри доплат і надбавок з урахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі;
o мінімальні соціальні гарантії, компенсації та пільги у сфері оплати праці;
o умови зростання фонду оплати праці;
o міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення в оплаті праці.
Регіональна угода:
o мінімальні соціальні гарантії оплати праці та доходів;
o розмір прожиткового мінімуму, мінімальних нормативів. Колективний договір:
o всі питання щодо умов оплати праці, в тому числі мінімальна тарифна ставка.
Колективний договір (домовленість) набирає чинності від дня його підписання представниками сторін або від дня, що вказаний в цих актах. Зміни та доповнення до цього договору (домовленості) в період його дії можуть вноситися за домовленістю сторін в порядку, встановленому при його укладанні. Протиріччя, що виникають під час проведення колективних переговорів і укладання колективних договорів галузевих, регіональних домовленостей, розглядаються погоджувальною комісією. Порядок її створення та діяльності встановлюється сторонами.
Протиріччя, що виникають під час проведення переговорів і укладання генеральної домовленості, розглядаються Національною радою з соціального партнерства. У випадку недосягнення домовленості трудовий спір вирішується в законодавчому порядку.
Домовленості укладаються послідовно, починаючи з генеральної. Норми останньої обов'язкові для врахування на подальших рівнях колективних переговорів, а норми галузевої та регіональної - на виробничому рівні як мінімальні гарантії.
Домовленості та колективні договори мають силу міжгалузевих, галузевих і локальних нормативних актів, що регулюють соціально-трудові відносини, і є обов'язковими як для сторін, які їх підписали, так і для органів, що покликані вирішувати колективні та індивідуальні трудові спори. Протягом дії домовленостей і колективних договорів ніхто з представників сторін в односторонньому порядку не може вимагати збільшення (зменшення) розмірів оплати праці та пільг, окрім передбачених.
Норми колективного договору, що припускають рівень оплати праці нижче норм, визначених генеральною, галузевою чи регіональною домовленостями, але не нижче державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть використовуватися тільки у випадку, коли фінансові труднощі підприємства мають тимчасовий характер, тобто - на період їх подолання, але не більше ніж на шість місяців.
Відповідно до чинного законодавства, галузеві та регіональні домовленості, а також доповнення і зміни до них набувають чинності після реєстрації Міністерством праці та соціальної політики України в Мін'юсті України.
Контроль за виконанням колективних договорів і домовленостей здійснюють:
o професійні союзи та інші органи, що представляють інтереси найманих робітників і власників засобів виробництва як сторони домовленостей і договорів;
o органи Міністерства праці та соціальної політики України;
o фінансові органи.
Вищий нагляд за дотриманням умов колективних договорів і домовленостей здійснює генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Економіка праці. Посібник. -Львів, 1999.
2. Журавлев ? В , Карташов С А , Маусов Н К, Одегов Ю Г Персонал, словарь понятий и определений. - М.. Экзамен, 1999.
3. Казановський А В, Колот А М Соціальне партнерство на ринку праці. - Краматорськ. Нац. центр продуктивності, 1995.
4. Киреев В И Международная экономика. - М.. ИНФРА-М, 2000.
5. Колот А М Оплата праці на підприємстві, організація та вдосконалення.-К.. Праця, 1997.
6. Социальные технологии. Толковый словарь. - Москва-Белгород. Луч, Центр социальных технологий, 1995.
7. Экономика и социология труда / Под. ред. Б. Ю. Сербиновского и В. А. Чуланова. - Ростов н/Д. Феникс, 1999.
8. Яковлев ? , Федорова М Формирование и порядок определения цены рабочей силы // Проблемы труда. - М., 1995. - № 12.
Loading...

 
 

Цікаве