WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Управління продуктивністю (пошукова робота) - Реферат

Управління продуктивністю (пошукова робота) - Реферат

компаній.
Oднак не тільки питання оцінки та аналізу продуктивності були у центрі уваги західних фахівців, основний акцент робився і робиться зараз на управління продуктивністю на основі аналізу існуючих стану і можливостей. У книгах, виданих у 70-х і у 80-х роках XX ст., широко почали апробовуватися багатофакторні моделі оцінки продуктивності, багатокритеріальний метод виміру результативності продуктивності, на основі яких формувалися, розроблялися і впроваджувалися програми управління продуктивністю.
Прогнозування продуктивності праці й у нашій країні наприкінці XX століття пройшло декілька етапів. Так, використовувалися про-
гнозування за методом гармонійних важелів, за допомогою методу експотенційного згладжування, використовувалися також авторе-гресійні моделі, об'єднані моделі авторегресії - змінної середньої на основі АРІСС-моделі та багато інших методів, серед яких особливо широко використовувався і використовується нині метод ранжиру-вання підприємств за рівнем використання резервів росту продуктивності праці. Суть цього методу полягає у тому, що на дослідницьких підприємствах, або тих, що вивчаються, існує різнийступінь реалізації кожного з виділених напрямків у динаміці. Використання отриманих значень економіко-організаційно-технічного рівня підприємств дозволяє здійснити ранжирування підприємств за ступенем реалізації окремих напрямків їхнього розвитку.
Для кількісного виміру і визначення положення кожного підприємства в ранговому ряді за ступенем реалізації конкретного чинника, що впливає на показник продуктивності праці працюючих за певний період часу, застосовується бальна система оцінки. В. В. Тонкопрядом була розроблена методика, що заснована на комплексному використанні методів бальної оцінки та вагових коефіцієнтів.
Проте використання одного методу недостатньо, оскільки виграшне положення підприємства щодо окремого чинника виробництва може компенсуватися незадовільним станом по інших чинниках, тому використовується інтегральна оцінка чинників розвитку виробництва. Цей підхід полягає в тому, що інтегральна оцінка є результуючою зважених оцінок всіх чинників виробництва щодо кожного підприємства. Вагові коефіцієнти відповідають питомій вазі змінності чинників, що описуються кожною компонентою:
де ІП; - інтегральний показник, що характеризує рівень чинників виробництва і-го підприємства;
? - питома вага кожного з показників у формуванні у'-ої головної компоненти показника продуктивності праці;
г - бал, що характеризує положення г'-го підприємства щодоу'-го чинника виробництва серед інших підприємств.
Дані, отримані в результаті розрахунків, ранжирування і оцінки, дозволяють наочно простежити динаміку чинників продуктивності праці. Цей методичний прийом дає можливість визначити і виділи-
ти підприємства з високим І низьким ступенем економіко-організа-ційного рівня виробництва, бо статистичні значення головних компонентів у певний момент часу характеризують ступінь досконалості організаційних і технічних умов розвитку підприємств, що досліджуються.
Визначення нормативних значень головних компонентів є одним з етапів методики оцінки економіко-організаційно-технічного рівня підприємства. Чисельними значеннями нормативів є середньогалузе-вий, середньопрогресивний і еталонний рівні. Сукупність інтегральних показників підприємств і нормативних рівнів складає "систему вимірників". Шкали бальних оцінок окремих головних компонентів побудовані у такий спосіб, що дозволяють стимулювати вибір найефективніших напрямків економіко-організаційно-технічного рівня підприємства.
Наявність вимірника дозволила реалізувати підхід до оцінки резервів розвитку і вдосконалення виробництва. Порівняння і оцінка резервів зростання економіко-організаційно-технічного рівня характеризується наближенням до еталонного, середньопрогресивного або галузевого рівнів. Оцінка резервів здійснювалася як щодо всіх цехів, так і окремих чинників виробництва підприємств автосільгоспмашинобудування.
В оцінці рівня використання резервів зростання продуктивності праці необхідно розрізняти еталонний, середньопрогресивний і середньогалузевий рівні. Еталонний економіко-організаційно-технічний рівень характеризується екстремальними значеннями головних компонентів і дозволяє оцінити перспективи і потенційні можливості розвитку підприємств автосільгоспмашинобудування. Середньопрогресивний рівень визначається умовами функціонування кращих підприємств, виявленими в результаті аналізу роботи підприємств галузі. Середньогалузевий рівень визначається за показниками, досягнутими більшою кількістю підприємств.
Загальна оцінка економіко-організаційно-технічного рівня підприємства, під якою розуміється інтегральний показник, використовується як в управлінні процесом виробництва на підприємстві, так і при розробці цільових програм підвищення ефективності виробництва, а також для вибору пріоритетних напрямів розвитку, ранжи-рування підприємств для аналізу. Вона дає можливість оцінити різні варіанти розвитку щодо однорідних груп підприємств, якщо це вирішується на рівні галузі або об'єднань.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Баланда А Л Неформальна зайнятість (методологія І методика дослідження). Автореф. дис. к. е. н. - К., 1999.
2. Бесєдін В ? Прогнозування І розробка програм. Метод, реком. - К., 2000.
3. Богданова Т І Організаційно-економічні аспекти формування структурних трудових ресурсів. Автореф. дис. к. е. н. - Хмельницьк, 1998.
4. Економіка праці. Посібник. -Львів, 1999.
5. Журавлев ? В , Карташов С А , Маусов Н К, Одегов Ю Г Персонал, словарь понятий и определений. - М.. Экзамен, 1999.
6. Завелъский М Г Экономика и социология труда. Курс лекций. - М., 1998.
7. Заяцъ Т А Регіональне відтворення робочої сили (методологія І практика регулювання). Автореф. дис. к. е. н. - К., 1997.
8. Казановський А В, Колот А М Соціальне партнерство на ринку праці. - Краматорськ. Нац. центр продуктивності, 1995.
9. Киреев В И Международная экономика. - М.. ИНФРА-М, 2000.
10. Колот А М Оплата праці на підприємстві, організація та вдосконалення.-К.. Праця, 1997.
11. Лебедев О Т, Канъковская А Р, Филиппова Т Ю Основы экономики. -СПб.. ИД "МиМ", 1997.
12. Левченко О ? Підвищення якості трудового потенціалу. Автореф. дис. к. е. н. - Кіровоград, 1998.
13. Мандебура В О Рівень життя населення та механізми його регулювання. Автореф. дис. д. е. н. - К., 1999.
14. Мікловда В В Ринок праці та механізм його функціонування. Автореф. дис. к. е. н. -Львів, 1999.
15. Мокий ? С, Скамай Л Г, Трубочкина М И Экономика предприятий. - М.. ИНФРА-М, 2002.
Loading...

 
 

Цікаве