WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Нормування праці як основа її організації - Реферат

Нормування праці як основа її організації - Реферат

називається час, що використовується на створення умов для виконання основної роботи. До допоміжного часу відноситься час на встановлення, закріплення і зняття виробу, що виго-
товляється, на пуск І зупинку агрегату, перестановку Інструментів і пристосувань, виміри поверхонь, що обробляються, тощо. Якщо частину цих операцій можна робити одночасно з основною роботою, то цей час не відноситься до допоміжного і до норми не включається. Розміри допоміжного часу визначаються на основі технологічних карт і спеціально розроблених нормативів.
Основний і допоміжний час залежно від ступеня механізації поділяється на три частини: а) машинний (апаратний), б) машинно-ручний, в) ручний.
Поряд з оперативним до норми штучного часу включається час обслуговування робочого місця. Сюди входять затрати часу на змащування, під налагодження обладнання, догляд за робочим місцем тощо. Розмір часу обслуговування встановлюється або на основі нормативів, або у відсотках до оперативного часу.
До складу норми часу включається час на особисті потреби та на відпочинок (на важких та темпових роботах).
Міністерство праці та соціальної політики України і Міністерство економіки України видали наказ "Про заходи поліпшення нормування праці" від 28 грудня 2000 р. № 361/7. У наказі зазначено, що з метою поліпшення нормування праці як важливої складової підвищення ефективності виробництва, зростання продуктивності праці, посилення соціальної захищеності працівників, забезпечення оптимального співвідношення між мірою праці та її оплатою, більш ефективного використання робочого часу за рахунок скорочення його непродуктивних витрат, розвитку та поширення національної нормативної бази з праці, посилення організаційно-методичної і практичної допомоги підприємствам, організаціям з питань нормування праці та на виконання протоколу № 25 засідання Урядового комітету соціального та гуманітарного розвитку від 14 листопада 2000 р. (п. 5), всі організації державної та комунальної форм власності повинні проаналізувати та вжити заходів для підвищення ефективності роботи головних організацій щодо розроблення нормативних і методичних матеріалів з нормування праці, при потребі - вирішити питання про створення підрозділів, що мають забезпечити цю роботу.
Згідно з наказом, органи виконавчої влади повинні забезпечувати розроблення, перегляд, доповнення відповідно до сучасного рівня техніки, технології виробництва і праці та затвердження норм часу,
виробітку, обслуговування, нормативів чисельності (надалі - норм праці) та їх тиражування для підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та господарювання за їх замовленням. Виконавча влада повинна також забезпечувати на підприємствах і в організаціях ведення первинного обліку виконання норм праці, а також визначати спільно з об'єднаннями роботодавців та відповідними профспілковими органами при укладанні галузевих і регіональних угод, колективних договорів порядок прийняття сторонами конкретних зобов'язань щодо поліпшення стану норм праці працівників.
Крім того, в наказі рекомендовано продовжити подальше впровадження нормованих завдань для робітників з погодинною оплатою праці, розрахованих на основі науково обґрунтованих норм праці, за умови повного завантаження і стабільності виробництва.
Оскільки нормуванню праці надається важливе значення, то в наказі зазначається, що вищим організаціям необхідно передбачати у контрактах з керівниками державних (комунальних) підприємств, акціонерних товариств з часткою державного майна їх відповідальність перед власником або уповноваженим ним органом за стан нормування праці на підприємстві, а також забезпечити проведення моніторингу у сфері нормування.
Наказом Міністерства статистики України від 7 вересня 1996 р. № 283 затверджена і діє форма статистичної звітності № 4-ПВ (річна) "Звіт про виконання норм виробітку і стан нормування праці на 1 грудня 200___року".
У господарчій практиці відносно інженерно-технічного персоналу найчастіше використовуються такі види норм:
o часу та виробітку;
o чисельності;
o підлеглості (чисельність робітників, які є підлеглими одній людині);
o співвідношення між різними кваліфікаційно-посадовими групами робітників (між інженерами та техніками).
До функцій інженерно-технічних працівників відносять конструкторську та технологічну підготовку виробництва, проведення стандартизації, контроль за якістю, ремонтне та енергетичне обслуговування, а також охорону праці та виконання правил і норм з техніки безпеки.
Залежно від характеру і змісту виконаних інженерно-технічним персоналом функцій, стану розподілу і кооперації праці, масштабів виробництва та інших чинників застосовуються диференційовані та збільшені методи нормування.
Диференційовані методи застосовуються до інженерно-технічного персоналу тоді, коли зміст функцій виконується достатньо стабільно, а одні й ті ж роботи повторюються більш-менш регулярно. На основі диференційованих методів нормування в багатьох галузях промисловості розроблено трудові нормативи на конструкторські, креслярські,технологічні, інженерні, технічні, копіювальні, друкарські роботи тощо.
Користуючись методами збільшеного нормування, визначають чисельність службовців за функціями управління. Для цього спочатку відбирають найзначущі чинники, що впливають на трудомісткість конкретної функції управління, а також на чисельність службовців. Такими чинниками можуть бути, наприклад, чисельність робітників та одиниць технологічного обладнання, вартість активної частини основних виробничих фондів, обсяг капітальних вкладень тощо.
Для нормування праці фахівців інженерних служб основну роль відіграє класифікація робіт, що виконуються. Для встановлення норм часу на технологічні роботи проводиться їх класифікація за такими прикметами:
o за видом технологічного процесу;
o за видом документів;
o за складністю розробок тощо.
Важливим чинником аналітичного нормування інженерно-технічної праці є документальне оформлення результатів нормування. Воно виконується за допомогою карт організації праці нормованих завдань. Нормовані завдання службовців є найефективнішою організацією застосування нормативів часу. Вони містять обґрунтовані обсяги робіт, які мають виконуватися за певний період часу, що вказаний в плані, з дотриманням встановлених вимог до якості результатів праці.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Абрамов В ?, Данюк В ?, Гриценко А М, Колот А М, Чернов В I Нормування праці. - К.. ВІПОЛ, 1995.
2. Адамчук В В, Ромашов О В, Сорокина ? ? Экономика и социология труда. - М.. ЮНИТИ, 2000.
3. Баланда А Л Неформальна зайнятість (методологія І методика дослідження). Автореф. дис. к. е. н. - К., 1999.
4. Бесєдін В ? Прогнозування І розробка програм. Метод, реком. - К., 2000.
5. Богданова Т І Організаційно-економічні аспекти формування структурних трудових ресурсів. Автореф. дис. к. е. н. - Хмельницьк, 1998.
6. Bayмина О Рынок труда, условная занятость при безусловной безработице // Зеркало недели. - 2002. - 11 берез.
7. Войнатенко М, Наконечна Г Ж Система показників використання трудових ресурсів // Економіст. - 1998. - 4 черв. - № 6.
8. Дідківськал І, Головко Л С Державне регулювання економіки. - К.. Знання-Прес, 2000.
9. Економіка праці. Посібник. -Львів, 1999.
10. Журавлев ? В , Карташов С А , Маусов Н К, Одегов Ю Г Персонал, словарь понятий и определений. - М.. Экзамен, 1999.
11. Завелъский М Г Экономика и социология труда. Курс лекций. - М., 1998.
12. Завиновская Г Т Организация заработной платы в промышленности. - К..Выщашк., 1985.
13. Завтовсъка Г Т Економіка праці. - К.. Вища шк., 2000.
14. Захожай В Б, Калина А В Статистика труда и занятости.- К.. МАУП, 2000.
15. Заяцъ Т А Регіональне відтворення робочої сили (методологія І практика регулювання). Автореф. дис. к. е. н. - К., 1997.
Loading...

 
 

Цікаве