WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Застосування позитивного досвіду зовнішньоторгових режимів провідних зарубіжних країн в умовах формування зовнішньоекономічних зв’язків України - Реферат

Застосування позитивного досвіду зовнішньоторгових режимів провідних зарубіжних країн в умовах формування зовнішньоекономічних зв’язків України - Реферат

(НАФТА), котра була підписана ще в 1992 р. Ця угода між США, Канадою і Мексикою стала продовженням двосторонньої угоди про вільну торгівлю між США і Канадою, підписаної в 1988р. У відповідності з підписаною угодою про північноамериканську інтеграцію протягом наступних п'ятнадцяти років майже всі торгові й інвестиційні бар'єри між країнами-учасницями НАФТА повинні бути ліквідовані, а митні збори - відмінені і скасовані. В канадсько-американській торгівлі вони вже скасовані, тому на черзі - лібералізація товарообміну між цими країнами і Мексикою.
Мексика розраховуєреалізувати такі перевагі як наявність дешевої робочої сили, багатство природних ресурсів, в тому числі нафти і газу, що дозволить прискорити темпи свого економічного розвитку насамперед за рахунок економії на масштабах виробництва і в результаті лібералізації руху капіталу, скоротити період реформування своєї економіки і залучення до числа промислово розвинутих країн до 10-15 років.
Підписавши цю угоду, Канада інституювала свої економічні відносини зі США, котрі не мають аналогів серед інших промислово розвинутих держав, закріпила статус привілейованого торгово-економічного партнера наймогутнішої світової держави і забезпечила доступ до надзвичайно ємного світового ринку. Крім того, Канада розраховує отримати доступ до швидко зростаючого мексиканського ринку в таких галузях, як телекомунікації і зв'язок, обладнання для добувної промисловості, виробництво продуктів харчування. Динамічна індустріалізація Мексики дає змогу Канаді розраховувати на зростаючий попит на канадську сировину (деревину, метали, азбест тощо). НАФТА рівняє шанси канадських і американських фермерів на мексиканському ринку.
США зацікавлені в розвитку НАФТА в зв'язку з тим, що їм все складніше стає протистояти конкуренції з боку ЄС і появі нових економічних союзів в Азії; зацікавлені реалізувати свій науково-технічний потенціал при низьких затратах виробництва, котрі характерні для Мексики; хочуть скоротити потік емігрантів з Півдня, створюючи нові робочі місця безпосередньо в Мексиці; вирішуючи свої еколого-економічні проблеми, бажають раціонально розподіляти витрати з охорони довкілля. В довгостроковому плані НАФТА розглядається США як інструмент для широкого економічного проникнення в Латинську Америку з метою розширення ринків збуту і створення нових робочих місць, а також підвищення конкурентоспроможності продукції.
Визначальною особливістю НАФТА є те, що вона розповсюджується на досить значну територію з населенням 370 млн. чоловік, і володіє досить сильним, завдячуючи США, економічним потенціалом. Північноамериканська інтеграція має асиметричний характер (асиметрія розвитку і асиметрія інтенсивності двосторонніх економічних відносин), оскільки, з одного боку, угоду уклали такі розвинуті держави, як США і Канада, а з іншого - Мексика, котра має великий економічний і демографічний потенціал, але все-таки належить до країн, що розвиваються. Тому асиметричний характер північноамериканської інтеграції визначає різну мету і роль у НАФТА кожної країни-учасниці.
На наш погляд, асиметричний характер північноамериканської торгово-економічної інтеграції не зовсім підходить для утвердження України як рівноправного партнера серед розвинутих держав європейського співтовариства. Україна як рівноправний економічний суб'єкт у світовому економічному просторі в умовах ринкових відносин повинна рівноправно розвивати своє виробництво, вільно пересувати свої товари, послуги, капітали, об'єднувати зусилля для здійснення спільних міжнародних господарських і науково-технічних проектів, а не бути затиснутою сильними конкурентами-союзниками.
Прикладом рівноправного партнерства в торгово-інтеграційних відносинах слугує економічне об'єднання МЕРКОСУР ("Спільний ринок країн Південного конусу"), засноване у 1991 році країнами-фундаторами Бразилією, Аргентиною, Парагваєм, Уругваєм на основі Асунсьонського договору. З січня 1995 р. між країнами введено режим митного союзу, до якого в 1996 р. приєдналися Чилі та Болівія як асоційовані члени. Розглянемо деякі з них.
Бразилія. Економічна криза не обійшла і цю країну, котра в 60-70 рр. мала високі темпи економічного зростання і за обсягом ВВП входила в першу десятку розвинутих капіталістичних країн 1 . Однак в 1968-1980 рр. темпи росту ВВП Бразилії склали 9% на рік, а протягом 1981- 1983 рр. вони знизилися до 1,5%. В 1993 році приріст ВВП підвищився до 4,6%. Це привело до проведення взаємопов'язаної політики в сфері антиінфляційних, кредитно-банківських і валютно-фінансових відносин, а також політики регулювання експортно-імпортних операцій. В Бразилії проводиться політика ліквідації механізму штучного стимулювання експорту за рахунок державної фінансової підтримки і орієнтації на підвищення конкурентоспроможності продукції на світових ринках.
Аргентина. Економічна ситуація в Аргентині в середині 80-х років характеризувалась усіма процесами економічної кризи - падінням виробництва, абсолютним зниженням ВВП, зростанням безробіття, падінням життєвого рівня населення. Такий стан був зумовлений політикою, спрямованою на підтримку імпортозаміщуючого виробництва і пов'язаною із замкнутістю економіки.
У 1989 р. фінансова політика, що проводилась урядом, призвела до того, що показник інфляції наблизився до 5000%. Із середини 1989 р. розпочалося проведення економічної політики, спрямованої на оздоровлення економіки і фінансової ситуації.
Складовим елементом такої політики стали заходи, що визначили розвиток зовнішньоекономічних зв'язків:
o вільний валютний курс, що визначається попитом і пропозицією;
o скорочення податків на експорт та імпорт;
o скасування зборів на імпорт продуктів харчування, сировини і обладнання.
Особливої уваги у зовнішньоекономічній політиці надавалося заходам, котрі стимулювали експорт продукції.
Іншим напрямом зовнішньоекономічної політики стало регулювання іноземних інвестицій.
Незважаючи на те, що національні компанії користуються перевагами в інвестиційній діяльності, існують заходи, що стимулюють залучення іноземних інвестицій (наприклад, звільнення на шість років від спеціального податку, котрий застосовується щодо іноземних інвесторів).
Реалізація зовнішньоекономічної політики Аргентини привела до того, що за період 1985-1991 рр. експорт із країни
Loading...

 
 

Цікаве