WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Міжнародна підприємницька діяльність - Курсова робота

Міжнародна підприємницька діяльність - Курсова робота

перетворень, має порівняно невеликий досвід здійснення спільного підприємництва на власній території. За 1991 - 1995 роки створено понад 3 тисячі спільних підприємств різної галузево - функціональної спрямованості. Найбільша кількість (майже 90 %) МСП створена на двосторонній основі і функціонує у промисловості України. Частка українських партнерів у статутному фонді МСП коливалися від 40 до 90 % і в середньому дорівнювала 57 %.
У створенні МСП на території України взяли участь майже 40 країн світу. Найбільш активні (за кількістю створених спільних підприємств) - США, Німеччина, Швейцарія, Австрія, Польща, Угорщина, Болгарія, Італія, Канада. Загальний обсяг іноземних інвестицій у створення і розвиток МСП на кінець 1995 року становив понад 2,2 млрд дол.. США.
Зараз уже можна констатувати певні тенденції щодо розвитку МСП в Україні. До таких тенденцій належать:
ў відносно висока динаміка процесів створення, розширення масштабів, видів і сфер підприємницької діяльності;
ў переважання партнерів по спільному підприємництву, які належать до промислово розвинених країн, що зумовлено потужністю, стратегічною організацією і мобільністю капіталу цих країн;
ў створення МСП переважно на двосторонній основі і заради здійснення промислової діяльності;
ў орієнтація МСП на продукування видів продукції, якими світовий ринок практично насичений (наприклад, комп'ютерна техніка певних класів, офісні меблі) та сферу різноманітних послуг;
ў обмеженість іноземних партнерів щодо великих за обсягом інвестицій (особливо в обробну промисловість), зумовлена відсутністю надійних гарантій їхнього правового захисту, стратегією виходу на практично малознайомий і тривалий час закритий український ринок;
ў активна участь у формуванні МСП малих зарубіжних фірм і компаній, зорієнтованих на швидку віддачу невеликих інвестицій або комерційну вигоду від разових операцій, нерідко суто посередницьких чи відверто спекулятивних;
ў зосередження МСП передовсім у науково - технічних і виробничо - промислових центрах і регіонах України, зокрема Києві, Київській, Львівській, Донецькій та Одеській областях, бажання і намагання формувати більш - менш потужні центри підприємницької діяльності.
Заслуговує на увагу виявлена аналітичним шляхом низка причин недостатньо високої результативності діяльності МСП з погляду вирішення організаційно - економічних завдань і пріоритетів України у сфері спільного підприємництва. Ці причини можна звести до такого:
потенціал іноземного інвестування виробництва більшості товарів споживчого призначення обмежений загальною експортною орієнтацією найконкурентноспроможніших корпорацій на світовому ринку;
участь іноземних інвесторів у активній структурній перебудові економіки України є зараз ненадійною, оскільки триває їхня заінтересованість у місцевій сировині, металі та продуктах первинної обробки;
масштабне технолого - технічне переоснащення виробництва насамперед у пріоритетних галузях народного господарства ускладнюється завдяки інфернальній (внутрішній) орієнтації інвестиційної політики іноземних фірм, використання МСП як каналу доступу до науково - технічного потенціалу українських суб'єктів господарювання;
переваги використання традиційної товарної й територіальної (географічної) структури експортно - імпортної діяльності обмежують участь МСП у необхідній прискореній диверсифікації виробництва багатьох господарських утворень;
підготовка та підвищення кваліфікації національних кадрів, здатних ефективно керувати підприємницькою діяльністю, входять у певне протиріччя із природним прагненням іноземних партнерів використовувати в основному наявних місцевих працівників високої кваліфікації, не вкладаючи відповідні кошти у формування дійової системи управління персоналом.
Практика сучасного господарювання свідчить про наявність політико - правових, організаційно - структурних та соціально - психологічних проблем створення і функціонування МСП на різних рівнях управління спільним підприємництвом - внутрішньовиробничому, галузевому, регіональному, державному та міжнародному (мал. 6.). Вирішення цих проблем вимагає формування зовнішнього і внутрішнього середовища спільної підприємницької діяльності, власної стратегії розвитку, ефективної системи управління МСП.
Регулювання міжнародної підприємницької діяльності.
Значення і цілі.
Інтернаціоналізація комерційно - господарської діяльності зумовлює необхідність існування чіткого механізму регулювання міжнародного спільного підприємництва, здійснюваного відповідними державними структурами і міжнародними організаціями.
Передовсім детального розгляду потребує державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні, яке відіграватиме винятково важливу роль у реформуванні економіки і підвищенні ефективності використання сучасної системи господарювання. Ця роль значно зростає нині, коли після ліквідації монополії держави на зовнішньоекономічну діяльність підприємства й організації отримали можливість самостійно й безпосередньо налагоджувати зв'язки з іноземними партнерами.
Можна виокремити такі цілі регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання:
" забезпечення збалансованості різних сфер економіки й рівноваги внутрішнього ринку України;
" стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів підприємницької діяльності;
" створення особливо пільгових умов для інтеграції економіки України в систему світового поділу праці та її максимально можливе наближення до ринкових структур розвинутих країн;
" здійснення захисту економічних інтересів України в цілому й окремих суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності зокрема;
" надання рівних можливостейсуб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, розвиток усіх видів підприємництва незалежно від форми власності;
" заохочення конкуренції і подолання монополізму у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Державні і міжнародні органи
Регулювання підприємницької діяльності практично здійснюють державні органи законодавчої і виконавчої влади - Верховна Рада України, Кабінет Міністрів, Національний банк, Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі, Державне управління митного контролю.
До компетенції Верховної Ради України належить таке:
o прийняття, зміна і скасування законів стосовно зовнішньоекономічної діяльності;
o затвердження основних напрямків зовнішньоекономічної політики України;
o розгляд, затвердження і зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
o ратифікація міжнародних договорів України;
o затвердження нормативів обов'язкового розподілу валютного виторгу між державою та місцевими органами влади, ставок і умов оподаткування, митних тарифів, зборів і процедур щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
o встановлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України;
o затвердження списків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню та квотуванню або забороняється.
Кабінет Міністрів України має такі повноваження:
o здійснює конкретні заходи в галузі зовнішньоекономічної політики України відповідно до чинного законодавства;
o координує
Loading...

 
 

Цікаве