WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Аналіз фінансового стану УМГ «Прикарпаттрансгаз» - Курсова робота

Аналіз фінансового стану УМГ «Прикарпаттрансгаз» - Курсова робота

цінних паперів. Серед інших засобів збільшення фінансових результатів мобілізація наявних у підприємства засобів спеціальних фондів, в тому числі резервного, створюваного спеціально з такою метою. Необхідно вивчити можливість отримання кредитів у банках, постачальників, покупців.
Вирішальним способом підвищення ефективності може стати зміна форми господарювання або форми власності.
Аналіз фінансового стану підприємства завершується складанням конкретного плану його зміцнення, який містить виробничі, технологічні та організаційні заходи.
1.4. Основні напрямки аналізу балансу.
Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану служить бухгалтерський баланс підприємства. Його значення настільки велике, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу.
В балансі відображаються ресурси і вимоги на ці ресурси або ж частка участі в них, він служить також індикатором "фінансового здоров'я" підприємства. Відповідно до загальноприйнятих стандартів обліку, баланс розкриває зміст понять активу і пасиву. Активи підприємства відображені в балансі як вартість майна і боргових прав, якими розпоряджається і які контролює підприємство на звітну дату. Пасиви - це зобов'язання підприємства за позиками і кредиторською заборгованістю або джерела утворення господарських засобів, а також власний капітал. Перевищення вартості активів над пасивами становить вартість власних активів підприємства, в тому числі його прибуток.
Актив балансу характеризує засоби підприємства за складом і напрямами використання. За міжнародною термінологією обліку активи, або засоби підприємства, - це господарські ресурси, які "повинні" принести вигоду підприємству. Активи характеризуються трьома основними ознаками, тобто вони повинні: забезпечити економічні вигоди; контролюватися підприємством; бути результатом попередніх подій або операцій.
Активи мають грошову оцінку або можуть бути перетворені в гроші; крім того, активи включають відстрочені платежі, які не є господарськими ресурсами.
Активи балансу поділяються на оборотні й позаоборотні. Оборотні активи - це засоби, використані, продані або спожиті протягом звітного періоду, який, як правило, становить один рік. Позаоборотні активи - це засоби, які використовуються понад один звітний період (рік), вони придбані з метою використання в господарській діяльності і не призначені для продажу протягом року.
Активи включають будівлі, споруди та обладнання, фінансовий лізинг, інвестиції в інші підприємства, довготермінову дебіторську заборгованість; вартість патентів, авторських прав, ноу-хау, тортові знаки та інші нематеріальні активи; ліквідні цінні папери; поточну дебіторську (або комерційну) заборгованість; товарно-матеріальні запаси; наявні кошти і кошти на банківських рахунках, авансові витрати.
Пасив балансу має три основні розділи: "Джерела власних коштів", "Довгострокові пасиви", "Розрахунки та інші пасиви". В першому розділі пасиву балансу представлена інформація про джерела власних активів підприємства. Тут містяться відомості про розміри статутного фонду, спеціальних фондів і цільового фінансування, амортизаційного і ремонтного фондів, доходів майбутніх періодів і балансового прибутку, кредиторської заборгованості по розрахунках за майно і фінансування капітальних вкладень. В цьому розділі наводяться нагромаджені суми спрацювання основних засобів (і нематеріальних активів), МШП, резерву на покриття передбачених витрат і платежів, торгової націнки на нереалізовані товари.
У другому розділі пасиву балансу міститься інформація про довготермінові кредити банків та інші позичені засоби, отримані в певному порядку. У цьому ж розділі показують суму заборгованості банкам за всіма видами прострочених позик.
У третьому розділі пасиву відображаються дані про заборгованості короткотермінового характеру, терміни погашення яких настають протягом року з дня виникнення. У цьому ж розділі показують позики під векселі, видані зі строками платежів, які не перевищують одного року з моменту складання балансу. Заборгованість, оформлену векселями з більшими строками, відносять до довготермінових позичених коштів.
Отже, якщо актив балансу характеризує склад господарських засобів підприємства, то пасив показує, з яких джерел вони утворені. Ці засоби поділяються на власні та залучені. Основними видами залучених джерел є кредити банку і кредиторська заборгованість.
Пасив балансу - це сума зобов'язань підприємства. Наприклад, статутний фонд є зобов'язанням перед власником щодо виділених підприємству основних і оборотних засобів. Кредити банку є зобов'язаннями підприємства перед банком щодо отриманих кредитів на різні цілі.
Кредиторська заборгованість є зобов'язанням перед контрагентами: постачальниками - за отримані товарно-матеріальні цінності та надані послуги, робітниками і службовцями - щодо оплати праці, бюджетом - щодо відрахувань з прибутку та інших платежів. Різного роду фонди і резерви - це зобов'язання адміністрації перед колективом підприємства загалом щодо виробничого і соціального розвитку.
У процесі господарської діяльності засоби підприємства або зростають (на суму отриманого прибутку), або зменшуються (на суму отриманих збитків). Врівноваження активу і пасиву балансу здійснюється шляхом введення в пасив статті "Прибуток" або в актив статті "Збитки". Отже, прибуток можна трактувати як суму власних засобів підприємства, що зростають, а збитки - як суму власних засобів, які "проїли".
З короткого аналізу структури балансу можна зробити висновок, що баланс став більш наочним, і - що особливо - пристосованим для вирішення тих завдань, які постали перед аналізом фінансового стану в ринкових умовах. При колишній методиці аналізу вирішальну роль відігравали порівняння значень статей і розділів балансу з їх нормативними величинами, виявлення причин відхилень від нормативу, виявлення впливу цін на стійкість фінансового стану підприємства. Однією із найважливіших особливостей фінансової звітності, застосовуваної нині, є відсутність у ній планових показників та нормативів. В умовах ринку планування втрачає риси централізованогоадміністративного керівництва підприємством, а служить передусім виробленню гнучкої стратегії і тактики господарської поведінки підприємства, що прагне зміцнити своє становище при швидкій мінливості ринкової кон'юнктури.
Аналіз фінансового стану за звітний період починається з його загальної оцінки за даними балансу. Для того, щоб аналізувати всі перелічені вище моменти, необхідним етапом, що передує проведенню аналізу, є приведення звітного балансу в таку форму, що, з одного боку робить можливим об'єктивний аналіз, а з другого боку, є максимально зручним для проведення аналітичних розрахунків. Згідно з діючими нормативними документами, баланс зараз складається з оцінки нетто, він уже позбавлений основних регулюючих статей. Для сучасного аналізу можна користуватися одним із трьох засобів:
1. Провести аналіз безпосередньо за балансом без попередньої модифікації балансових статей;
2. Побудувати згрупований аналітичний баланс (таблиця 1.4.1.), поєднавши однорідні за складом елементи балансових статей. Таке перегрупування балансу можна виконати різноманітними засобами, навіть об'єднанням
Loading...

 
 

Цікаве