WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів в часі і вплив його на господарську діяльність підприємства - Курсова робота

Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів в часі і вплив його на господарську діяльність підприємства - Курсова робота

автоматичного оброблення інформації, телефони,інше офісне обладнання;
Третя - основні фонди, не включені до першої та другої груп.
Щодо всієї сукупності промислових підприємств України, то в загальному обсязі ОВФ питома вага окремих їхніх видів протягом останніх років коливалась у межах: будівель і споруд - 45-47%; машин і устаткування - 40-42%; у тім числі робочих - 30-32%; транспортних засобів - 2,5-3%. На підприємствах і організаціях аграрного сектора частка в загальній вартості сільськогосподарських ОВФів приблизно становила: будівель, споруд і передавальних пристроїв - 64-65%; силових і робочих машин і устаткування - 14-16%; робочої та продуктивної худоби - 10-12%; багаторічних насаджень - 5-6%; транспортних засобів - 3-4% (у с/г робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження виокремлюються у самостійні види ОВФ). Загальна тенденція динаміки технологічної структури ОВФ характеризується поступовим збільшенням питомої ваги їхньої активної частини.
1.1.3. Оцінка основних виробничих фондів.
Оцінка основних фондів підприємства є грошовим вираженням їхньої вартості. Вона необхідна для правильного визначення загального обсягу основних фондів, їхньої динаміки і структури, розрахунку економічних показників господарської діяльності підприємства за певний період.
У зв'язку з тривалим функціонуванням та поступовим спрацьовуванням засобів праці, постійною зміною умов їхнього відтворення існує кілька видів оцінки основних фондів. ОВФ підприємства оцінюється: залежно від моменту проведення оцінки - за первісною (початковою) чи відновленою вартістю; залежно від стану ОВФів - за повною або залишковою вартістю.
Первісна вартість основних фондів - це фактична їхня вартість на момент уведення в дію чи придбання. Наприклад, нове виробниче приміщення зараховують на баланс підприємства за кошторисною вартістю його будівництва; первісна вартість будь-якого виробничого устаткування, крім оптової ціни, включає витрати на його транспортування й установку на місці використання.
Відновлена вартість основних фондів - це вартість їхнього відтворення за сучасних умов виробництва. Вона враховує ті самі витрати, що й первісна вартість, але за сучасними цінами. Зі зміною умов виробництва й цін на ті самі елементи засобів праці між первісною (початковою) та відновленою вартістю ОВФ виникає розбіжність, яка призводить до ускладнення обліку й поточного регулювання процесу відтворення ОВФів, правильного розрахунку певних економічних показників діяльності підприємства. Тому для забезпечення порівнянності вартісної оцінки ОВФів періодично проводиться їхня переоцінка за відновленою вартістю.
Останню переоцінку основних фондів народного господарства України проведено за станом на 1 травня 1992 року.
Повна (первісна й відновлена) вартість ОВФ - це вартість у новому, не зношеному стані. Саме за цією вартістю основні фонди рахуються на балансі підприємства протягом усього періоду їхнього функціонування.
Залишкова вартість ОВФ характеризує реальну їхню вартість, іще не перенесену на вартість виготовленої продукції (виконаної роботи, наданої послуги). Вона є розрахунковою величиною і визначається як різниця між повною первісною (відновленою) вартістю та накопиченою на момент обчислення сумою спрацювання ОВФ. Залишкова вартість ОВФ на час їхнього вибуття (спричиненого спрацюванням) має назву ліквідаційної вартості. У практиці господарювання її використовують для розрахунків норм амортизаційних відрахувань та визначення наслідків ліквідації спрацьованих ОВФ.
Балансова вартість групи ОВФ підприємства на початок розрахункового року (БВоф) обчислюється за формулою:
БВоф = БВо + Вновф + Вкр + Врек - Вв - АВо,
де БВо - балансова вартість групи ОВФ на початок року, що передував звітному; Вновф - витрати на придбання нових ОВФ; Вкр - вартість здійснення капітального ремонту ОВФ; Врек - витрати на реконструкцію виробничих приміщень і модернізацію устаткування; Вв - вартість виведених з експлуатації ОВФів протягом року, що передував звітному; АВо - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у році, що передував звітному.
Для визначення первісної (балансової) вартості ОВФ на початок наступного за звітним року потрібно враховувати абсолютні величини введення в дію та вибуття протягом звітного року, оскільки останні мають діяти (не діяти) протягом усього наступного року незалежно від дати введення чи вибуття ОВФ у звітному році.
1.2. Показники використання ОВФів.
Показники використання ОВФів здебільшого поділяються на дві великі групи:
- натуральні;
- вартісні.
Інколи додатково виокремлюють ще одну групу показників - умовно-натуральних.
До натуральних показників належить показник продуктивності за одиницю часу роботи устаткування, машин чи механізму. Така продуктивність називається технологічною і вимірюється в натуральних одиницях (шт./год.; км/год.; т/год. тощо). Вона заноситься у технічний паспорт основного фонду. Проте натуральні показники використання ОВФ не дають змоги реально оцінити ступінь використання ОВФів різних видів. Неможливо порівняти продуктивність, наприклад, доменної печі та металорізального верстата. Тому на деяких підприємствах застосовують умовно-натуральні показники. Їх сутність зводиться до того, що продуктивність устаткування, яке має на підприємстві найбільшу питому вагу, беруть за базову. На її основі розраховуються індекси зведення, з урахуванням яких вивчається продуктивність іншого устаткування. У результаті отримують продуктивність в умовно-натуральних одиницях.
Натуральні й умовно-натуральні показники використання ОВФ обчислюються стосовно активної їх частини. Але визначити в натуральних одиницях продуктивність будинків, споруд тощо - майже неможливо. Тому для визначення ефективності використання всіх основних фондів застосовуються вартісні показники.
Вартісні показники можна поділити на три основні групи:
1. Показники, які характеризують технічний стан ОВФ;
2. Показники, які характеризують технічне оснащення підприємства;
3. Показники, які характеризують ефективність використання ОВФ підприємства.
Детально про ці та інші показники йдеться у практичній (розрахунковій) роботі.
1.2.1. Показники ефективності.
Система показників, яка може вичерпно характеризувати ефективність ОВФ, охоплює два блоки: перший - показники ефективності і відтворення окремих видів і всієї сукупності засобів праці; другий - показники рівня використання ОВФ у цілому та окремих їхніх видів. Необхідність виокремлення в самостійну групу показників відтворення засобів праці, які характеризують процес їхнього руху, технічний стан та структуру, зумовлена тим, що відтворювальні процеси істотно й безпосередньо впливають на ступінь ефективності використання застосовуваних у виробництві машин, устаткування та інших знарядь праці.
Чинна система показників ефективності відтворення ОВФ в Україні потребує вдосконалення щодо методики обчислення деяких з них та
Loading...

 
 

Цікаве