WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Основи економіки праці - Реферат

Основи економіки праці - Реферат


Реферат з економіки підприємства
Основи економіки праці
1. Вступ
Для визначення можливостей участі людини в економічних процесах зазвичай використовується поняття "робоча сила" і "людський капітал". Під робочою силою прийнято розуміти здатність людини до праці, а саме сукупність її фізичних та інтелектуальних даних, які можуть бути застосовані у виробництві. Практично робоча сила характеризується, як правило, показниками здоров'я, освіти та професіоналізму. Людський капітал розглядається як сукупність якостей, які визначають продуктивність і можуть стати джерелом прибутку для людини, сім'ї, підприємства і суспільства. Такими якостями зазвичай вважають здоров'я, природні здібності, освіту, професіоналізм, мобільність.
Узагальнюючим показником процесу становлення і розвитку людини в трудовій діяльності є трудовий потенціал суспільства. Словом потенціал зазвичай позначають засоби, запаси, джерела, які можуть бути використані, а також можливості окремих осіб, груп осіб, суспільства в конкретних обставинах.
В усьому світі визнали, що головною виробничою силою є людина. Кожен робітник, окремі групи і суспільство в цілому мають можливості і здібності здійснювати і удосконалювати трудову діяльність, суттєво підвищувати її ефективність.
2. Сутність трудового потенціалу
Термін "потенціал" був введений у науковий обіг 10-15 років тому. Трактування даного терміну означає наявність у когось (окремо взятої людини, первинного трудового колектива, суспільства в цілому) прихованих, ще не виявивших себе можливостей або здібностей у відповідних сферах життєдіяльності. Визначаючи данну економічну категорію, слід мати на увазі, що потенціал (економічний, виробничий, трудовий) становить узагальнену, збірну характеристику ресурсів, прив'язану до місця і часу.
Таким чином, компоненти трудового потенціалу повинні характеризувати:
1. Психофізіологічні можливості участі в суспільно корисній діяльності.
2. Можливості нормальних соціальних контактів.
3. Здібності до генерації нових ідей, методів, образів, уявлень.
4. Раціональність поведінки.
5. Наявність знань і навиків, які необхідні певних зобов'язань і видів робіт.
6. Пропозиція на ринку праці.
Зазначеним аспектам відповідають наступні компоненти трудового потенціалу:
" здоров'я;
" моральність;
" вміння працювати в колективі;
" активність;
" організованість;
" асертивність;
" освіта;
" професіоналізм;
" ресурси робочого часу.
Показники, що характеризують ці компоненти, можуть відноситися як до окремої людини, так і до різноманітних колективів, в тому числі до персоналу підприємства і населення країни в цілому.
Можливості людини по здійсненню в процесі суспільно-корисної діялності широкого комплексу функцій (виробничих, організаційно-управлінських, суспільно-політичних та інших) визначаються такими якостями людини як:
" специфічного (трудового) ресурсу і основи виробництва (якостями індивіда як частини населення);
" головної виробничої сили та суб'єкта виробничих відносин (якостями індивіда як робітника, носія здібності до праці, творця матеріальних та духовних благ);
" члена суспільства (в якості індивіда як особистості, що формується соціумом, члена асоціації працюючих, учасника управління державними справами).
В силу цього сукпна здібність до праці, що визначає міру можливої участі будь-якої людини у суспільно корисній діяльності, може бути охарактеризована не тільки з боку психофізіологічної придатності і професіональної підготовленості до виконання конкретних трудових функцій, але і по часу і витратам праці, а також по ступеню громадянської і духовної зрілості особистості.
Потенціал, виступаючи в єдності просторових і часових характеристик концентрує у собі одночасно три рівні зв'язків і відносин:
" перший рівень, що відображає минуле, тобто такий, що становить сукупність властивостей, накопичених системою в процесі її становлення і обумовлюючих її можливості функціонування і розвитку;
" другий рівень, що характеризує теперишнє з точки зору практичного застосування і використання наявних здібностей;
" третій рівень, що орієнтований на розвиток: в процесі трудової діяльності робітник не лише реалізує свої здібності, але і набуває нових навичок.
3. Трудовий потенціал робітника
Трудовий потенціал особистості формується під впливом таких якостей, як уміння і бажання працювати, інійіативність у праці і господарська заповзятість, творча активність та інше.
Таким чином, можна говорити про трудовий потенціал окремої людини, міста, області, всього суспільства, оскільки він становить сукупність усіх здібностей людини до праці.
Вихідною структуроутворюючою одиницею трудового потенціалу є трудовий потенціал робітника (особистості), що складає основу формування трудових потенціалів вищих структурних рівнів. Крім того, слід враховувати дві важливі обставини. По-перше, до моменту зайнятості людини працею говорити про її робочу силу можна лише умовно як про фізичну та духовну працездатність взагалі, як про можливий потенціальний трудовий вклад. По-друге, результат використання індивідуальної робочої сили - це реальний трудовий вклад робітника, він виражається у конкретному продукті, а також у певному рівні ефективності праці, який був досягнутий робітником.
Трудовий потенціал робітника не є постійною величиною, він безперервно змінюється. Працездатність людини та творчі здібності працівники, що накопичуються в процесі трудової діяльності, зростають в міру розвитку і вдосконалення знань і навичок покращення умов праці і життєдіяльності. Але вони можуть і знижуватись, якщо, зокрема, погіршується стан здоров'я робітника, жорсткішає режим праці і таке інше.
Трудовий потенціал робітника включає:
" психофізіологічний потенціал - здібності і схильності людини, стан її здоров'я, працездатність, витривалість, тип нервової системи і тке інше;
" кваліфікаційний потенціал - обсяг, глибину і різностороннсть загальних і спеціальних знань, трудових навичок і вмінь,
Loading...

 
 

Цікаве