WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Автоматизовані системи, підготовка гнучких комп’ютерних виробників - Реферат

Автоматизовані системи, підготовка гнучких комп’ютерних виробників - Реферат

здійснюється поступово, у безперервному процесі, шляхом нагромадження даних. Наприклад, служба маркетингу визначає перелік виробів, які користуються попитом на ринку і заносить ці дані до відповідної ПЕОМ в зазначену базу даних. Конструктори, розробляючи структуру і склад цих виробів, використовують зазначену інформацію і збагачують її новою. Технологи в свою чергу використовують інформацію, яка в базі накопичена раніше, доповнюють її технологічною (в по операційному розрізі) і нормативною і т. ін. Вся ця накопичена умовна - постійна інформація потім використовується при автоматизації первинного обліку, добавляючи до неї тільки нові дані, які визначають ХТО і СКІЛЬКИ зробив (див. п. 2.1).
Таким чином, безперервність виробничого циклу (служба маркетингу - конструкторська розробка - технологічна підготовка - виробництво - облік - відвантаження виробів - розрахунки з покупцями) повністю відображається в інформаційній системі.
Програмне забезпечення АРМ складається з загального або системного, функціонального або прикладного програмного забезпечення, до якого входить також як самостійна частина математичне програмне забезпечення.
Загальне або системне програмне забезпечення включає операційну систему і прикладні програми, які розширюють її, програмні засоби діалогового режиму тощо. Цей вид забезпечення призначений для управління роботою процесора; організацій доступу до пам'яті, периферійних засобів і мережі; масивами; запуском і процесами виконання прикладних програм, у тому числі і на різних язиках (Бейсік, Паскаль тощо).
Функціональне або прикладне програмне забезпечення призначене для автоматичного рішення для функціональних задач при управлінні об'єктом, у тому числі і задач оптимізації, прогнозування, мережкового планування і управління, іметаційного моделювання тощо. Додаткові засоби програмного забезпечення характеризуються широким діапозоном застосування і масовим виробництвом. Відомі такі найбільш масові програми, які використовуються для:
" система обробки текстів -SUPER STAR, WORD STAR;
" системи машинної (LIZA DRAW) і ділової (LIZA GRAGH) графіки;
" бази даних (d BASE III PLUS, LOTUS);
" системи табличного вводу і обробки даних (VisiCalc, SUPERCALC).
Системна обробка облікової інформації на ПЕОМ може бути реалізована в операційній системі MS DOS версія 3.3 і вище. Язиками програмування є язики маніпулювання даними СУБД FoxBASE, CLIPPER та інші.
Комплекс діалогових (інтерактивних) програмних засобів, які організовані у формі діалогових систем, забезпечують "меню" (для вибрання одного з багатьох діянь), "заповнення шаблону" (для вводу форматованої інформації у вигляді таблиць), "питання - відповідь" (для цілеспрямованого пошуку рішення процеси управління) тощо.
Структурна система комплексів АРМ об'єднується у вигляді глобальних або локальних мереж, в яких мікро - ЕОМ, ПЕОМ, термінали та інші периферійні пристрої взаємозв' язані за допомогою каналів як між собою, так і з однією або кількома середніми або великими ЕОМ. На промислових підприємствах застосовуються локальні мережі, які забезпечують об' єднання великої кількості ПЕОМ розташованих на відстані до 2 км один від одного встановлених безпосередньо на місцях, де виникає, збирається, оброблюється і використовується інформація з метою автоматизації управління виробництва.
Топологічні структури мереж бувають таких основних типів: централізовані, децентралізовані, кільцеві, радіально - кільцеві тощо.
Для реалізації основних функцій локальних мереж (обмін даними поміж користувачами і системами, рішення функціональних задач, занесення і вибирання інформації з бази даних тощо) вони на логічному рівні включають робочу, термінальну, адміністративну, інтерфейсну і комунікаційну систему.
Робоча система повинна реалізувати інформаційні процеси, які пов'язані з організацією, зберіганням, пошуком і обчислювальною обробкою даних.
Термінальна система організує споживання інформаційних ресурсів шляхом управління роботою термінального устаткування, підготовку завдань користувачів, а також забезпечує сполучення з пунктом знаття даних з технологічного устаткування.
Адміністративна система здійснює управління процесами функціонування інформаційної обчислювальної мережі, яка включає облік роботи основних елементів мережі, накопичення статистичних даних, видачу різних довідок і звітів про роботу мережі, контроль за діагностикою несправностей мережі тощо.
Інтерфейсна система реалізує функції, які пов'язані з перетворенням процедури управління і інформації, що передається в умови взаємодій з іншими мережами або нестандартними абонентськими системами.
Комунікаційна система орієнтована на виконання функцій, які пов' язані з забезпеченням взаємодії всіх систем, що управляють потоками даних, їх маршрутизацією і комунікацією.
Визначимо, що локальні обчислювальні мережі забезпечують більш надійну обробку інформації, ніж глобальні. В них складаються умови для наближення кінцевого користувача до засобів обчислювальної техніки і з передумова обробки інформації у момент її виникнення, що сприяє підвищенню оперативності і обгрунтованності прийняття управлінських рішень. Локальні мережі як правило об'єднують тільки однорідні ПЕОМ, мікро - ЕОМ. Вони використовують моноканал або поліканал і топологія їх будується за принципом загальної шини або кільця, які не вимагають створення центрів комунікації.
У системі комплексів АРМ підприємства, в яку ПЕОМ об'єднанні локальною мережею, принципово по іншому організуються інформаційні потоки між користувачами абопроцесами. Наприклад, фактична інформація про рух матеріальних цінностей на складі формується на АРМ завідуючого складу (ланка низового рівня). Потім вона автоматично (відповідно до реґламентуючої інформації керівників і фахівців різних рівнів) передається відповідним користувачам. Так, дані про надходження матеріальних цінностей на склад передаються в ритмі виробництва:
" на АРМ бухгалтера матеріальних цінностей (ланка середнього рівня) для контролю за точністю і вірністю оприбуткування цих матеріалів на складі, а також для формування даних про заготівлю матеріальних цінностей (в тому числі виявлення різниці в цінах постачальників і підприємства), розрахунків з постачальниками тощо;
" на АРМ економістам відділу матеріально - технічного забезпечення (ланка середнього рівня) для контролю за виконанням договірних поставок постачальниками та іншіх операцій;
" на АРМ керівника відділу матеріально - технічного забезпечення (ланка середнього рівня), а в ряді випадків і на АРМ керівника (ланка вищого рівня), який відповідає за забезпеченням цим ресурсом виробництва в цілому, для прийняття рішень особливо по дєфецитній номенклатурі матеріальних цінностей;
" на АРМ старшого бухгалтера (ланка вищого рівння) для зведення даних про матеріальні цінності в рвзних аспектах по підприємству в цілому.
Таким чином, використовуючи комплекси АРМ і їх мережі при застосуванні нової інформаційної технології, можна організувати системну обробку економічної інформації як на об'єкті управління в цілому, так і на його структурних ланках. Проте ПЄОМ,, об'єднані комунікаціями, можуть бути ефективно використані для обробки інформації не тільки на даному об'кті управління, але і його межами.
Використана література
1. Зайцев Н. Г., Твердохлеб Н. Г., Зорин М. А. Машинная обработка информации в производственном объединении. - К.: Техника, 2001. - 152 с.
2. Карагодова Е. А., Антонов В. М., Маслов В. Ф. Автоматизированные рабочие места. - К.: Техника, 2002. - 128 с.
3. Компьютеризация информационных процессов на промышленных предприятиях / В. Ф. Сытник, Х. Сорока, Н. В. Ерёмина и др. - К.: Техника, Катовице: Экономическая академия им. Карола Адамецкого, 1991. - 215 с.
4. Кузьминский А.М., Бонев Ж. Б., Смолянинов В. И. Хозяйственный учёт на микро ЭВМ. - М.: Финансы и статистика; Варна: Георги Бакалов, 2000. - 254 с.
5. Твердохлеб Н. Г. Безбумажная технология в упраклении производством. - К.: Техника, 1991. - 190 с.
6. Твердохлеб Н. Г., Татарчук Н. И., Сендзюк М. А. Машинная обработка экономической информации в промышленности. - К.: Вища шк., 1999. - 416 с.
7. Твердохлеб Н. Г., Твердохлеб Е. Н. Организация информирования руководителей в условиях системной обработки данных на ЭВМ. - К.: Вища шк., 2000. - 167 с.
Loading...

 
 

Цікаве