WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Фінанси господарських суб’єктів - Реферат

Фінанси господарських суб’єктів - Реферат

ринкової економіки, який супроводжується зростанням безробіття, невиплатою зарплати на ряді підприємств, усе більше людей замислюються над можливістю організувати свій власний бізнес, самостійно зайнятися підприємницькою діяльністю.
Громадянин, що бажає зареєструватися як підприємець, повинен представити в органи реєстрації: * документ, що засвідчує його особистість; * копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; * дві фотокартки; * квитанцію про сплату реєстраційного збору; * заповнити реєстраційну картку, яка водночас є заявою про державну реєстрацію. Плата за реєстрацію складає 25 гривень (1,5 неоподатковуваних мінімуми).
Якщо всі документи оформлені правильно, то орган реєстрації повинен протягом 5 робочих днів видати громадянину свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи. У такий спосіб громадянин одержує статус підприємця, але він у даному випадку займається підприємництвом без створення підприємства (для простоти будемо називати такого підприємця індивідуальним підприємцем). Це найпростіша форма підприємництва.
Її перевага полягає в тому, що не треба утворювати підприємство, розробляти статут, створювати статутний фонд, вести бухоблік, звітність та іншу документацію, пов'язану з діяльністю підприємства. Індивідуальні підприємці можуть використовувати спрощену систему оподатковування, про що мова йтиме нижче. Оподатковування індивідуальних підприємців здійснюється, в основному, відповідно до Декрету КМУ "Про прибутковий податок із громадян" від 26.12.92 р. (із змінами від 13.02.98 р.) Але така підприємницька діяльність, на жаль, має й свої недоліки.
Головний з них полягає в тому, що індивідуальний підприємець відповідає за борги від підприємницької діяльності усім своїм майном, включаючи частку сім'ї в майні (див. Закон "Про банкрутство" у ред. від 30 червня 1999 р.). Інший недолік полягає в тому, що податкові органи мають право обстежити житлові помешкання таких індивідуальних підприємців, оскільки вважається, що вони використовують свої житлові помешкання для одержання прибутків. Таким чином, перед нами виникла фігура підприємця.
У зв'язку з цим закономірне питання: "А чи усі громадяни мають право бути підприємцями?" Суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути громадяни України та іноземці, не обмежені законом у дієздатності. (Нагадаємо, що повна дієздатність наступає з 18 років, а також при вступі в шлюб до досягнення цього віку).
Не мають права займатися підприємницькою діяльністю: військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, арбітражу, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, які здійснюють контроль за діяльністю підприємств; особи, котрим суд заборонив займатися визначеними видами діяльності, пов'язаними з підприємництвом, а також особи, що мають непогашену судимість за корисливі злочини.
Але всі перераховані вище особи можуть бути акціонерами й одержувати дивіденди по акціях. Говорячи про підприємництво, необхідно зупинитися на принципах підприємницької діяльності, що визначені в Законі "Про підприємництво".
Справа в тому, що багато громадян, що мають намір стати або вже стали підприємцями, звично оглядаються на органи влади, виходять з того, що з ними треба погоджувати будь-який свій крок, будь-яку дію. Проте це не так, оскільки Закон проголошує свободу підприємницької діяльності. Це означає, що підприємець може без обмежень приймати рішення та здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству.
Свобода підприємництва означає також право будь-якої особи залучати на добровільних засадах майно і кошти юридичних осіб і громадян, використовувати працю найманих робітників, вільно розпоряджатися прибутком, що залишається після виплати всіх передбачених законодавством податків і зборів. Безумовно, свобода підприємницької діяльності не може бути безмежною.
Інтереси охорони навколишнього середовища, національної безпеки, здоров'я громадян потребують введення визначених обмежень у сфері підприємництва. Так, Закон забороняє підприємництво в сфері обороту наркотичних засобів, виготовлення і реалізації бойової зброї і боєприпасів та інші обмеження. Крім цього, для близько 50-и видів підприємницької діяльності потрібно одержати спеціальний дозвіл (ліцензії), на цьому ми детальніше зупинимося в інших розділах книги.
Закон особливо підкреслює, що підприємець зобов'язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати прав та інтересів громадян, підприємств, установ і держави, що охороняються законом. За заподіяний збиток і шкоду підприємець несе майнову та іншу, встановлену законом, відповідальність. Але, передбачаючи юридичну відповідальність підприємця, держава, зі свого боку, бере визначені зобов'язання й на себе.
Так, держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права і створює однакові можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів. Держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист права власності підприємця.
Вилучення державою в підприємця його основних і оборотних коштів та іншого, належного йому, майна не припускається, за винятком випадків, передбачених законодавством. Державні органи і посадові особи можуть давати підприємцям вказівки тільки відповідно до своєї компетенції. У випадку видання цими органами актів, що перевищують їхню компетенцію, підприємець може звернутися в суд із заявою про визнання таких актів недійсними.
Збитки, заподіяні підприємцю внаслідок виконання незаконних указівок державних або інших органів, або їхніх посадових осіб, а також внаслідок неналежного здійснення такими органами або їхніми посадовими особами своїх обов'язків стосовно підприємця, підлягають відшкодуванню цими органами. Збитки, заподіяні підприємцю внаслідок порушення громадянами або юридичними особами його майнових прав, що охороняються законом, також відшкодовуються підприємцю відповідно до чинного законодавства.
Такими є основні принципи підприємницької діяльності, про які необхідно знати тим, хто займається або має намір зайнятися підприємницькою діяльністю.
Отже, ми розглянули найпростішу форму підприємництва - підприємництво фізичних осіб без створення юридичної особи.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчин М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства - К.: "Каравела"; Львів: "Новий світ - 2000", 2001. - 298 с.
2. Грузинов В.П., Грибов В.Д. Экономика предприятия: Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 1998.
3. Економіка підприємства: Підручник / За заг.ред.С.Ф.Покропивного - Вид 2-ге. - К.: КНЕУ, 2000.
4. Економіка підприємства. Збірник практичних задачі і конкретних ситуацій: Навч. Посібник. / За ред. С.Ф.Покропивного. - К.: КНЕУ, 1999.
5. Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисциплін / О.Г.Швиданенко та інші - К.: КНЕУ, 2000.
6. Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник/ За ред. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2001. - 457 с.
Loading...

 
 

Цікаве