WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Санаційна спроможність підприємства, порядок оголошення підприємства бакрутом - Реферат

Санаційна спроможність підприємства, порядок оголошення підприємства бакрутом - Реферат


Реферат на тему:
Санаційна спроможність підприємства, порядок оголошення підприємства бакрутом
ПЛАН
1. Санаційна спроможність підприємства.
2. Порядок оголошення підприємства банкрутом.
3. Альтернативна санація.
1. Санаційна спроможність підприємства
Будь-яке підприємства в умовах ринку може переживати як фінансовий підйом, так і фінансовий спад. В останньому випадку важливе місце займає можливість конкретного підприємства вийти зі скрутної ситуації і залишитися "на плаву". В даному випадку мова йде про санаційну спроможність підприємства.
Отже, санаційна спроможність - це наявність у підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей, які визначають його здатність до успішного проведення фінансової санації. До загальних передумов санаційної спроможності відносять наявність у підприємства потенціалу для майбутньої успішної діяльності, а саме:
а) реальних можливостей збільшення виручки від реалізації, ско-рочення собівартості продукції і на цій основі досягнення майбутньої прибутковості фінансово-господарської діяльності;
б) реальних можливостей досягнення задовільної структури балансу;
в) реальних можливостей забезпечення стабільної ліквідності та платоспроможності.
Санаційне спроможним підприємство буде в тім разі, якщо продисконтована очікувана вартість майбутніх активів (за умови успішної санації) буде більшою за вартість його ліквідаційної маси перед проведенням санації. Оцінюючи санаційну спроможність підприємства, виходять передовсім з його об'єктивних економіко-правових характеристик та показників. Суб'єктивна "моральна спроможність" та готовність власників підприємства та персоналу до кінця боротися за життя підприємства, як правило, відіграють незначну роль.
Рішення про проведення санації підприємства чи про його ліквідацію приймається на підставі висновків санаційного аудиту. Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення вірогідності їхньої звітності та обліку, повноти й відповідності чинному законодавству та встановленим нормати-вам. Аудиторські послуги можуть надаватися у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з читань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-госоподарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності юридичних та фізичних осіб. Санаційний аудит є окремим напрямком діяльності аудиторських фірм. Він має свої особливості як щодо методів, так і щодо об'єктів та цілей проведення. Характерною рисою санаційного аудиту є те, що він здійснюється на підприємствах, які пе-ребувають у фінансовій кризі. Основна його мета полягає в оцінці санаційної спроможності підприємства.
Для досягнення цієї мети в процесі аудиту вирішуються такі завдання:
o проводиться причинно-наслідковий аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства;
o визначається глибина фінансової кризи та можливості її подолання;
o робиться порівняльний аналіз сильних та слабких сторін під-приємства
o здійснюється економіко-правова експертиза наявної в підприємства санаційної концепції;
o робиться висновок про доцільність санації чи ліквідації суб'єкта господарювання.
2. Порядок оголошення підприємства банкрутом
Згідно із Законом України "Про банки та банківську діяльність" підприємство, яке не виконало своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитів, оголошується неплатоспроможним. У такому разі банк зобов'язаний повідомити про це клієнта, його засновників та основних кредиторів, а також орган, який зареєстрував статут підприємства. Крім того, банк публікує оголошення про неплатоспроможність даного суб'єкта господарювання в пресі.
До клієнта, оголошеного неплатоспроможним, банк може вжити таких заходів:
o вимагати дострокового погашення виданих кредитів та призупинити надання нових позик;
o змінити черговість платежів;
o спрямувати безпосередньо на погашення простроченої заборгованості виручку клієнта від реалізації продукції;
o передати оперативне управління діяльністю підприємства адміністрації, призначеній за участю банку;
o реорганізувати підприємство-боржник;
o ліквідувати підприємство-боржник та реалізувати заставлене майно.
У разі неповернення кредитів у строки, визначені кредитною угодою, банк, перед зверненням із заявою до арбітражного суду, може вимагати від боржника опрацювання конкретних заходів для фінансового оздоровлення зі встановленням строків поліпшення його фінансового стану.
Розглянувши запропонований план заходів, банк приймає рішення або продовжити ще на три місяці кредитні відносини із боржником, або, за браком перспектив погашення заборгованості, звернутися з письмовою заявою до арбітражного суду щодо порушення справи про банкрутство боржника. Заява банку щодо порушення справи про банкрутство оподатковується державним митом у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Коли банк виступає в ролі санатора, його заява державним митом не обкладається.
Арбітражний суд визнає боржника банкрутом за відсутності пропозицій щодо проведення санації або незгоди кредиторів з її умовами. У постанові про визнання боржника банкрутом арбітражний суд призначає також ліквідаторів (ліквідаційну комісію) - представників зборів кредиторів, банків, фінансових органів, а також Фонду державного майна, якщо банкрутом є державне підприємство.
З моменту визнання боржника банкрутом:
o припиняється підприємницька діяльність боржника;
o до ліквідаційної комісії переходить право розпорядження майном банкрута й усі його майнові права та обов'язки;
o вважаються такими, що минули, строки всіх боргових зобов'язань банкрута;
o припиняється нарахування пені та відсотків на всі види заборгованості банкрута.
Суттєвим є те, що арбітражний суд на подання боржника, розпорядника майна або кредиторів може визнати недійсною будь-яку операцію з продажу майна боржника, здійснену протягом трьох місяців до початку провадження справи про банкрутство, якщо її здійснено в інтересах зв'язаної з боржником особи. Крім того, може бути анульовано будь-яку угоду боржника щодо продажу майна чи прийняття боргових зобов'язань протягом одного року до початку провадження справи про банкрутство, якщо продаж майна здійсне-но з метою приховування цього майна або несплати боргів, коли боржник в результаті угоди отримав набагато менше, ніж становить реальна ціна майна, а також тоді, коли боржник на момент укладання угоди вже був фактично неплатоспроможним чи став таким унаслідок виконання цієї угоди.
Ліквідаційна комісія (орган, що проводить ліквідацію) оцінює наявне майно ліквідовуваного підприємства, проводить роботу зі стягнення дебіторської заборгованості й розраховується з кредиторами, складаєліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу мають бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), за винятком тих організацій, що повністю утримуються за рахунок бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю.
На жаль, для України характерною є ситуація, коли ліквідаційна комісія складається з представників банків-кредиторів, енергетичних компаній та податкових адміністрацій. Вони, як правило, абсолютно не заінтересовані у "збереженні" боржника, і вся їхня діяльність спрямована на продаж найліквіднішої частини майна - того, на чому базується вся діяльність підприємства. Кошти, виручені від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення претензій кредиторів. При цьому,
Loading...

 
 

Цікаве