WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Організація та наслідки ліквідації збанкрутілих підприємств - Реферат

Організація та наслідки ліквідації збанкрутілих підприємств - Реферат

ліквідації підприємства власники корпоративних прав, емітованих таким підприємством, одержують засоби або майно, вартість яких перевищує балансову (номінальну) вартість таких корпоративних прав, сума перевищення включається в оподатковуваний дохід таких осіб. Коли сума засобів або вартість одержаного майна є меншою за номінальну вартість корпоративних прав, сума збитків відноситься на валові витрати власника, але не раніше повної ліквідації підприємства-емітента. Підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України.
На підставі результатів своєї діяльності ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс і подає його на затвердження до арбітражного суду. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, арбітражний суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо майна банкрута вистачило, щоб задовольнити всі вимоги кредиторів, надалі він вважається вільним від боргів і може продовжити свою підприємницьку діяльність.
Одна із функцій закону про банкрутство полягає в тім, що він повинен сприяти пошуку санаторів та бути інструментом реабілітації підприємств, які опинилися у фінансовій скруті, однак мають значні резерви для успішної фінансово-господарської діяльності в майбутньому. Така реабілітація передбачає фінансову санацію чи реорганізацію юридичної особи.
Можливість прийняття рішення про проведення фінансової санації підприємства в процесі провадження справи про банкрутство передбачена законами про банкрутство в переважній більшості розвинутих країн. Так, американське та японське законодавство спрямоване на те, щоб допомогти підприємству, яке опинилося у складному фінансовому стані, повернути колишню стійкість та платоспроможність. Польський закон про банкрутство 1934 року, який є чинним нині, близький за своєю суттю до американської та японської моделей. Основна його ідея полягає не в негайній ліквідації "хворого" підприємства, а в пошуку механізмів його фінансової санації.
Закон "Про боргову неспроможність підприємств" у Російській Федерації (1998) також передбачає можливість "лікування" підприємства перед оголошенням його банкрутом. Згідно з цим законом період санації може досягати 1,5 року, а якщо йдеться про санацію підприємства-міста (суто російська особливість), то цей період може тривати навіть і 10 років.
Україна щодо цього дотримується такого самого порядку. Наявність реальної можливості відновлення платоспроможності підприємства-боржника та наявність санатора є підставою для проведення санації на ухвалу арбітражного суду.
Як уже було сказано, арбітражний суд може винести ухвалу про проведення санації, якщо після опублікування в засобах масової інформації (офіційному друкованому органі Верховної Ради чи Кабінету Міністрів України) оголошення про порушення справи про банкрутство підприємства поступили пропозиції від осіб, які бажають задовольнити вимоги кредиторів до боржника та виконати його зобов'язання перед бюджетом і цільовими фондами. Натомість указані особи мають право пропонувати свої умови санації чи реструктуризації боржника.
Фізичні та юридичні особи, які виявили бажання стати санато-рами, повинні (згідно зі статтею 10 Закону України "Про банкрутство") подати заяву до арбітражного суду з письмовим зобов'язанням узяти на себе борги особи, проти якої розпочато провадження справи про банкрутство. У цій же заяві мають бути викладені запропоновані умови санації боржника, а також дані про характер майнових відносин між боржником та потенційним санатором. Арбітражний суд залишає заяву без розгляду, якщо особа, котра бажає взяти участь у санації боржника, не запропонувала в заяві умов санації (форму реструктуризації, строки та послідовність виконання борго-вих зобов'язань). Для санатора мотивуючим стимулом може бути ефект синергізму, пов'язаний із новими можливостями внутрішньої кооперації, диверсифікації продукції або ринків збуту товарів, збереження надійного постачальника сировини та матеріалів чи споживача своєї продукції тощо.
Відповідно до статті 12 Закону "Про банкрутство" арбітражний суд спеціальною постановою затверджує умови санації підприємства-боржника, а саме:
1) угоду між боржником і санатором про переведення боргу;
2) умови та порядок санації (реорганізації) юридичної особи боржника;
3) механізм виплати санатором боргу кредиторам (строки, по-слідовність, форми тощо).
Щодо першого пункту слід зауважити, що переведення боргу можливе лише за згодою кредиторів. Рішення зборів кредиторів про переведення боргу вважається схваленим, якщо за нього проголосували кредитори, майнові вимоги яких становлять не менше двох третин загальної суми претензій. Згода кредиторів фіксується в протоколах зборів або комітету кредиторів.
Другою обов 'язковою передумовою переведення підприємства в режим санації є узгодження умов його оздоровлення чи реорганізації, якщо така планується. Суть реорганізації полягає в повній або частковій заміні власників корпоративних прав на користь санатора. Заміна власника, у свою чергу, зумовлює зміну організаційно-правової форми даної юридичної особи. Вибір нових організаційних форм підприємства залежить від цілей санації, власника статутного фонду, обсягів заборгованості та інших факторів.
У законодавстві не визначено критеріїв конкурсного відбору санаторів державних підприємств, що створює простір для вільного прийняття рішень у цій сфері. Зокрема, арбітражні суди допускають участь двох і більше санаторів, які діють на підставі взаємної угоди. Ця угода має містити зобов'язання санаторів задовольнити вимоги всіх кредиторів у погоджені з ними терміни, вказівки на тривалість санації, на розподіл відповідальності санаторів перед кредиторами. узгоджені умови реорганізації підприємства, що перебуває у фінансовій кризі. Розглянемо конкретний приклад з арбітражної практики. Арбітражний суд Черкаської області затвердив умови санації AT "Городищенський цукроворафінадний завод", згідно з якими:
1. Асоціація "Інтерагро" та торговий дім "Р" перебирають на себе заборгованість санованого підприємства та зобов'язуються погасити її протягом 10 днів після затвердження постанови про умови проведення санації.
2. Регіональне відділення Фонду державного майна у Черкаській області передає санаторам пакет акцій кількістю 366788 штук (що становить 21,7% статутного фонду санованого підприємства), який розподіляється між санаторами порівну в кількості 183394 акцій кожному.
3. Учасники санації виконуватимуть прийняті перед кредиторами зобов'язання в повному обсязі танестимуть за їх виконання солідарну відповідальність.
Арбітражний суд повинен затверджувати й результати конкурсного відбору, і погоджені умови санації (реструктуризації) юридичної особи боржника недержавної форми власності. У цих випадках відбір санаторів та погодження з ними умов реструктуризації здійснюється власником майна. Як правило, переважне право на участь у проведенні санації мають власники підприємства-боржника, кредитори та члени трудового колективу підприємства.
Третім елементом санації є погодження між санатором та кредиторами умов виплати боргу. Ці умови включають строки виплати, її послідовність, форми оплати тощо.
Санація затверджується арбітражним судом тільки за погодження умов щодо всіх трьох
Loading...

 
 

Цікаве