WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → 1.Класифікація підприємств малого бізнесу. 2. Спільні підприємства – системи малого бізнесу. 3.Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств - Реферат

1.Класифікація підприємств малого бізнесу. 2. Спільні підприємства – системи малого бізнесу. 3.Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств - Реферат

інвестицій та кредитних ресурсів. Реальний стан грошових ресурсів свідчить про те, що дефіцит фінансових коштів досягнув 35 відсотків валового національного продукту. Таким чином, сьогодні Україна не має достатніх ресурсів для радикальної структурної перебудови.
Створення спільних підприємств - важлива ланка залучення додаткових ресурсів в економічний потенціал України, а також можливість виходу на сучасний рівень техніки, технології та організації виробництва.
Практика міжнародних економічних відносин показала, що спільні підприємства стають останнім часом найбільш комплексною формою промислово-економічного співробітництва, яке включає в себе процеси науково-технічної, виробничої та збутової взаємодії партнерів. До того ж, вони складають частку ринкового сектора економіки. Матеріально-технічне постачання виробництва і збут продукції, фінансування поточних та інвестиційних операцій, добір персоналу, певне соціальне забезпечення своїх працівників ці підприємства здійснюють виключно на основі горизонтальних зв'язків із внутрішніми й зарубіжними партнерами, без будь-якої участі державних органів економічного управління. Основні економічні показники, в тому числі продуктивність праці, фондовіддача, загалом у сукупності спільних підприємств також вищі, ніж на інших підприємствах.
Спільне підприємство - складна форма співробітництва. Для нього характерна така організація, за якої учасники підприємства вкладають власний капітал, а не товар, і тому виникають вимоги гарантій, що забезпечують захист вкладеного капіталу і можливість повернення його за певних обставин. Розвиток спільних підприємств як форми зовнішньо-економічних зв'язків пояснюється перевагами порівняно з іншими формами виробничого співробітництва. До таких переваг належать:
-довгочасність угод про функціонування спільних підприємств;
-можливість комплексного використання зусиль партнерів для взаємодії в усіх передвиробничих, виробничих і збутових сферах;
-об'єднання найбільш сильних взаємодоповнюючих елементів продуктивних сил, які належать партнерам;
-забезпечення контролю з боку партнерів не тільки за виробництвом, а й за процесом реалізації продукції підприємства.
Засновниками спільних підприємств за участю іноземних інвесторів, згідно чинного законодавства України, мають право виступити будь-які суб'єкти зовнішньо-економічної діяльності, а саме:
1. Фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни і особи без
громадянства, які мають громадянську правоспроможність і здатність згідно з законами України постійно проживати на її території.
2. Юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні, які постійно перебувають на її території (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, а також міжнародні організації), у тому числі і підприємства, що належать повністю до власності іноземних інвесторів.
3. Об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які є юридичними особами згідно з законами України, постійно перебувають на її території і яким законами України не забороняється здійснювати господарську діяльність.
4. Структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, що є юридичними особами згідно із законами України (філії, відділення) і які постійно перебувають на її території.
5. Спільні підприємства за участю іноземних інвесторів, зареєстровані як СП в Україні, які постійно перебувають на її території.
6. Держава Україна в особі її органів, місцеві органи державної влади та управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій.
Залучаючи іноземний капітал у спільні підприємства, національний партнер бажає:
- одержати доступ до зарубіжної передової технології;
- поповнити внутрішні джерела нагромадження;
- використати іноземний досвід управління для підвищення ефективності виробництва;
- зменшити непотрібний імпорт і скоротити витрати у вільноконвертованій валюті;
- розширити експорт, особливо готової промислової продукції;
- поліпшити збалансування національної економіки.
3.Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств
Акціонерами можуть бути громадяни (фізичні особи) чи юридичні особи, що прийняли рішення про його установу. Рішення про установу АТ приймається установчими зборами. Число засновників відкритого АТ не обмежено, а закритого АТ не може перевищувати 50 чоловік. Акціонерне товариство може бути створено одним обличчям, що приймає рішення про створення АТ одноосібно. Однак АТ не може бути засновано іншим господарчим товариством, що складається з одного обличчя.
Державні органи й органи місцевого самоврядування не можуть виступати засновниками АТ.
Акціонерні товариства бувають двох типів: закриті і відкриті. Акції відкритих суспільств поширюються у вільному продажі, акціонери можуть відчужувати приналежні їм акції без згоди інших акціонерів цього АТ. Закритим акціонерним товариством визнається суспільство, акції якого розподіляються тільки серед його чи засновників заздалегідь визначеного кола лиц. закриті АТ не мають права проводити відкриту підписку на акції, що випускаються ними.
Установчим документом АТ є статут, вимоги якого обов'язкові для всіх органів акціонерного товариства і його акціонерів. Він повинний містити наступні зведення:
- повне і скорочене фірмове найменування АТ;
- місце його перебування;
- тип АТ (відкрите чи закрите);
- кількість, номінальну вартість, категорії акцій (звичайні, привілейовані) і типи привілейованих акцій;
- права акціонерів
- розмір статутного капіталу АТ.
АТ має фірмове найменування, що містить указівку на організаційно-правову форму і тип АТ (відкрите чи закрите). АТ може мати повне чи скорочене найменування на різних мовах. Статутний капітал акціонерноготовариства складається з номінальної вартості акцій суспільства, придбаних акціонерами. Сума статутного капіталу суспільства визначається національним законодавством країни: в Австралії вона повинна складати як мінімуму 1 млн. шилінгів, у Швейцарії - 50 тис. шв. франків, у Росії - 10 тис. карбованців для закритого суспільства і 100 тис. руб. для відкритого (на 1991 р.). Акціонерне товариство має право випускати звичайні, а також один чи кілька типів привілейованих акцій, номінальна вартість останніх не повинна перевищувати 25% статутного капіталу АТ. При установі акціонерного товариства його акції повинні бути серед засновників. Всі акції суспільства є іменними. Вищим органом керування акціонерного товариства є загальні збори акціонерів, що повинні проводитися щорічно (річні загальні збори акціонерів). На річних зборах акціонерів зважуються питання: про утворення ради директорів (наглядацької ради), ревізійної комісії; твердження річних звітів, рахунків прибутків і збитків АТ, розподіл його прибутків і збитків і ін.
Список використаної літератури
1.Власюк Олександр Степанович Малий і середній бізнес у пошуках місця в стратегії економічного зростання в Україні. - К., 2000
2.Генрі Бонет Деякі аспекти економічної політики і правового регулювання у сфері малого бізнесу. - Л., 2001.
3.Підвисоцький Валентин Генріхович. Проблеми розвитку малого бізнесу на сучасному етапі трансформації економіки України. - Донецьк, 2002.
4.Рыночная экономика. Возникновение, эволюция, сущность. / ред. Валовой Д. К., 2002.
5.Система государственного управления. Учебник. / Пикулькин А. ЮНИТИ. - К., 2001.
6. Жаліло Ярослав Анатолійович. Малий і середній бізнес в Україні: від стратегії зростання до стратегії розвитку. К.2001
Loading...

 
 

Цікаве