WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Аналіз фінансової звітності підприємства (Дипломна) - Реферат

Аналіз фінансової звітності підприємства (Дипломна) - Реферат

запасів. Якщо значення показника менше 1, то поточний фінансовий стан підприємства розглядається як не стійкий.
Оцінка фінансової стійкості
Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність його діяльності в напрямку довгострокової перспективи. Вона пов'язана з загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від зовнішніх кредиторів та інвесторів. Якщо структура "власний капітал - залучені кошти" має значний перекос в сторону боргів, підприємство може збанкротувати, якщо декілька кредиторів одночасно будуть вимагати свої гроші назад в "незручний" час.
Фінансова стійкість у довгостроковому плані характеризується співвідношенням власних та залучених коштів. Але цей показник дає лише загальну характеристику фінансової стійкості. Тому у світовій та вітчизняній аналітичній практиці розроблена система показників, яка наведена нижче.
Коефіцієнт концентрації власного капіталу. Характеризує частку власників підприємства в загальній сумі засобів, авансованих в його діяльності. Чим вище значення даного коефіцієнта, тим більш фінансово стійке, стабільне та незалежне від зовнішніх кредиторів підприємство (нижня границя показника - 0,6).
Коефіцієнт маневреності власного капіталу. Показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка частина капіталізована.
Коефіцієнт співвідношення власних та залучених засобів. Його значення рівне, наприклад, 0,178 означає, що на кожну гривню власних коштів, які вкладені в активи підприємства, приходиться по 17,8 копійок позичених коштів. Ріст показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості і навпаки.
Коефіцієнт структури довгострокових вкладень. Показує, яка частина основних засобів та інших вкладень (І розділ активу балансу) профінансовано за рахунок довгострокових залучених коштів.
Коефіцієнт структури залученого капіталу. Дозволяє встановити частку довгострокових позик у загальній сумі залучених коштів. Цей показник може значно коливатися в залежності від стану кредиторської заборгованості, порядку кредитування поточної виробничої діяльності і т.п.
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів. Характеризує частку довгострокових позик, залучених для фінансування діяльності підприємства поруч з власними коштами.
Не існує єдиних нормативних критеріїв для цих показників. Вони зале-жать від багатьох факторів: галузевої залежності підприємства, оборотності мобільних засобів та інше. Можна сформулювати тільки одне правило, яке "працює" для підприємств будь-якого типу: власники підприємства (акціонери, інвестори, які зробили внесок в уставний капітал) віддають перевагу розумному росту в динаміці частки залучених коштів, кредитори ж (постачальники, банки та інші контрагенти), навпаки, віддають перевагу підприємствам з високою часткою власного капіталу, збільшою фінансовою автономністю.
Оцінка ділової активності
Ділова активність проявляється в динамічності розвитку підприємства, досягненні ним поставленої мети, що відображають вартісні і натуральні показники, ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту своєї продукції.
Показники цієї групи характеризують результати та ефективніть поточної основної виробничої діяльності. Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути отримана в результаті порівняння діяльності даного підприємства і споріднених за сферою вкладення капіталу підприємств. Такими якісними, тобто неформалізованими, критеріями є: широта ринків збуту продукції, що поставляється на експорт, репутація підприємства.
Кількісна оцінка та аналіз ділової активності можуть бути зроблені за двома напрямками:
* ступінь виконання плану згідно з основними показниками, забеспечення заданих темпів їх зростання;
* рівень ефективності використання ресурсів підприємства.
Діяльність будь-якого підприємства може бути охарактеризована з різних сторін. Як правило, основні оцінюючі показники - обсяг реалізації та прибуток. Окрім них в аналізі застосовують показники, які відображають специфіку виробничої діяльності підприємства. Оцінюючи динаміку основних показників, необхідно співставляти темпи їх зміни. Оптимальне їх співвідношення таке:
Тбп > Тр > Так > 100%,
де Тбп ,Тр,Так - відповідно темп зміни балансового прибутку, обсягу реалізації, авансованого капіталу.
Ця залежність означає:
a) економічний потенціал підприємства росте;
b) у порівнянні зі збільшенням економічного потенціалу обсяг реалізації збільшується більш високими темпами, тобто ресурси підприємства використовуються більш ефективно;
c) прибуток збільщується випереджаючими темпами, що свідчить про відносне зниження затрат виробництва.
Таблиця 4
Показники ділової активності
1. Виручка від реалізації
2. Балансовий прибуток
3. Продуктивеість праці
4. Фондовіддіча
5. Оборотність коштів у розрахунках
- в оборотах
- в днях
6. Оборотність виробничих запасів
- в оборотах
- в днях
7. Оборотність кредиторської заборгованості
8. Тривалість операційного циклу
9. Тривалість фінансового циклу
10. Коефіцієнт погашення дебітор-ської заборгованості
11. Обертання власного капіталу
12. Обертання авансованого капіталу
Це співвідношення можна назвати "золотим правилом". Проте можливі відхилення, які не завжди негативні (освоєння нових направлень вкладення капіталу, реконструкція та модернізація діючих підприємств, які зв'язані з значними вкладеннями фінансових ресурсів, в перспективі окупляться). Слід також враховувати інфляцію.
Ще одне направлення оцінки ділової активності - аналіз і порівняння ефективності використання ресурсів підприємства. Відомо безліч показників,що застосовуються в ході такого аналізу. Найбільш розповсюджені наведені в таблиці 4.
Оцінка рентабельності
До основних показників цієї групи, які використовуються для характеристики рентабельності вкладень в діяльність того чи іншого виду, відносяться рентабельність авансованого капіталу та рентабельність власного капіталу. Вони показують, скільки гривень прибутку припадає на одну гривню авансованого (власного) капіталу. При цьому аналізі використовують або балансовий, або чистий прибуток.
Окрім наведених показників обчислюють також коефіцієнти рентабельності всієї продукції вцілому, а також окремих її видів. У першому випадку співставляють прибуток та виручку відреалізації продукції, а в другому - прибуток та виручку від реалізації продукції конкретного виду. У вітчизняній практиці також поширений коефіцієнт рентабельності основної діяльності: відношення прибутку від реалізації до затрат на виробництво реалізованої продукції.
Коефіцієнт рентабельності продукції визначається результативністю роботи звітного періоду; вірогідний і плановий ефект довгострокових інвестицій він не
Loading...

 
 

Цікаве