WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Проблеми ефективного управління корпоративними правами держави на приватизованих підприємствах - Реферат

Проблеми ефективного управління корпоративними правами держави на приватизованих підприємствах - Реферат

управління державними корпоративними правами" (№1195) та інші державні документи.
Однак практика господарювання засвідчила, що ефективного механізму реалізації ДКП так і не було віднайдено. На акції, що належать державі, нараховувалися мізерні дивіденди (близько 0,5% на рік), хоча, на думку фахівців, вони мали б складати як мінімум 10% номінальної вартості таких прав. Причина досить низьких відсотків значною мірою криється в тому, що підприємства штучно занижують прибутковість, аби уникнути сплати податків та реальних дивідендів. Водночас значні кошти від реалізації продукції спрямовуються на матеріальне заохочення працівників, житлове будівництво, розвиток соціально-культурної та побутової інфраструктури. До того ж великі суми через відпрацьовані механізми переказуються у сферу тіньової чи напівтіньової економіки.
Спроби сформувати спеціальні структури з управління ДКП виявилися неефективними. Приміром, нещодавно створене Національне агентство з управління державними корпоративними правами (НАУДКП) було ліквідоване, а його функції знову перебрало на себе ФДМУ. Однак, слід визнати, що і ця структура не в змозі забезпечити належну реалізацію майнових інтересів держави, бо 70 співробітників ФДМУ, що займаються цим напрямом роботи, дуже мало для великої кількості об'єктів, на яких держава має ДКП. Крім того, основним завданням ФДМУ залишається вигідна для держави реалізація державного майна, тому одночасне виконання ним функцій, безпосередньо пов'язаних із практичними проблемами оперативного управління ДКП, навіть із залученням регіональних структур, є дуже складним.
Можна назвати різні причини, через які інститут уповноважених ФДМУ на приватизованих підприємствахне забезпечує реалізацію ДКП. Скажімо, з формально-юридичної точки зору, в акціонерних товариствах, де частка держави представлена контрольним, або блокуючим, пакетом акцій, реальний влив уповноваженого мав би бути більшим, ніж керівництва, що представляє трудовий колектив чи інші структури, які мають на підприємстві корпоративні права. Однак на практиці цього не відбувається.
Отже, можна констатувати, що трансформація відносин (і структури) власності наштовхнулася на протиріччя між цілями демократизації власності, вимогами досягти соціальної справедливості в ході приватизації загальнонародного (державного) майна - з одного боку, та необхідністю налагодити ефективне функціонування приватизованої власності, віднайти ефективного власника, здатного протистояти конкурентному оточенню, - з іншого боку.
Підвищення ефективності й оперативності управління ДКП і забезпечення в цьому плані економічних інтересів суспільства могло б здійснюватися за такими напрямами.
Перше. Організувати продаж на конкурсній або акціонерній основі значної частини корпоративних прав держави стратегічним інвесторам з передовою технологією, які могли б здійснити структурну перебудову, реально включитись у формування ринково-конкурентних механізмів діяльності, розширити реальну податкову базу.
Друге. Всіляко сприяти розвиткові вторинного ринку цінних паперів як умови поступової "міграції" корпоративних прав до рук ефективного власника.
Третє. Беручи до уваги, що значна частина державних корпоративних прав ще довгий час залишатиметься в руках держави, ДКП слід надати статусу привілейованих (з попередньо зафіксованим рівнем річних дивідендів), а оперативне управління ними здійснювати на конкурсній основі з визначенням частки доходу оперативного управляючого в загальних доходах від ДКП, що зафіксовані на даному підприємстві.
Четверте. В регіональних управліннях ФДМУ необхідно створити колегіальні групи управління ДКП, щонайменше для тих регіонів, де держава має високий відсоток підприємств, поставивши оплату їх діяльності в залежність від величини одержаних дивідендів на ДКП. Таким чином, колегіальність стане певною пересторогою проти можливих проявів корупції.
П'яте. Фонд держмайна України має брати активну участь у формуванні ефективно діючих наглядових (спостережних) рад, в яких були б представлені всі групи акціонерів певного підприємства, а частина членів ради працювала б на постійній основі за рахунок коштів підприємства з періодичною обов'язковою ротацією.
Шосте. Посилення державного впливу на приватизовані підприємства з певною часткою державних акцій має забезпечуватися ФДМУ шляхом консолідації корпоративних прав дрібних акціонерів. Це можна реалізувати шляхом створення їх організаційної структури в межах загального складу акціонерів, яка за потреби виступала б спільно з представниками ДКП (здійснення реального впливу на менеджмент, поєднання економічних інтересів різних груп утримувачів цінних паперів приватизованого підприємства тощо).
Сьоме. В ході подальших приватизаційних процесів в Україні слід установити норму, за якою ФДМУ в післяприватизаційному періоді протягом двох - трьох років забезпечуватиме проведення незалежного аудиту та незалежної експертної оцінки ефективності діяльності менеджерського персоналу підприємства на всіх його рівнях і в підрозділах. Наявні корпоративні права держави в поєднанні з консолідованими правами дрібних акціонерів мають бути достатніми для реального впливу на менеджмент з метою забезпечення його ефективності або заміни.
Loading...

 
 

Цікаве