WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Характеристика повної та обмеженої матеріальної відповідальності - Реферат

Характеристика повної та обмеженої матеріальної відповідальності - Реферат

було завдано шкоди майну);
7) службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу. Матеріальна шкода в даному випадку виражається у розмірі виплат, здійснених підприємством незаконно звільненому або переведеному працівнику;
8) керівник підприємства винний у несвоєчасній виплаті зарплати, що призвело до виплати компенсацій.
За умови, що Держбюджет України та місцеві бюджети, юрособи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.
Розмір заподіяної підприємству шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухобліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими законодавством нормами. У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсування матеріальних цінностей, розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди. Розмір шкоди, що підлягає покриттю, заподіяної з вини кількох працівників, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і межі матеріальної відповідальності.
Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за наказом керівника підприємства, а керівниками та їх заступниками - за рішенням вищого органу (загальних зборів акціонерів, власника приватного підприємства тощо). Даний наказ або рішення повинно бути прийняте не пізніше 2 тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернене до виконання не раніше 7 днів від часу повідомлення про це працівникові. Покриття шкоди, що перевищує середній заробіток працівника, здійснюється всудовому порядку.
Обмежена матеріальна відповідальність
Наше суспільство змінюється з кожним днем. І, особливо, змінюються господарські відносини. Будь-яка матеріальна цінність тепер має свого власника, що зацікавлений у її збереженні і цільовому використанні. Хто за це повинен відповідати? Що таке "обмежена матеріальна відповідальність" і в чому її особливості? Як розмежувати відповідальність керівника і відповідальність підлеглого - чи знаєте ви все це?
1. Обмежена матеріальна відповідальність - це відповідальність працівників і посадових осіб підприємства, за нанесений ними збиток підприємству. Відповідальність є обмеженою, оскільки заподіяний збиток відшкодовується в розмірі нанесених збитків, але не вище середньомісячного заробітку.
2. Даний вид відповідальності поширюється на всіх працівників і посадових осіб підприємства, що мають доступ до матеріальних цінностей у процесі виробництва, збереження, використання і т.д.
3. Обмежена матеріальна відповідальність установлюється на підприємстві шляхом видання керівником відповідного розпорядження. У ньому вказується перелік посад, які займають особи на яких покладається обмежена матеріальна відповідальність. Можливе вказання даного переліку посад у колективному договорі, положенні про підприємство і т.д.
4. Обмежена матеріальна відповідальність покладається на:
І) виробничих працівників за псування чи знищення через недбалість:
1) матеріалів;
2) напівфабрикатів;
3) виробів (готової продукції), у тому числі при їхньому виготовленні;
4) інструментів;
5) вимірювальних приладів;
6) спеціального одягу;
ІІ) адміністративний персонал:
а) на персонал, відповідальний за складання документів:
1) за складання дефектних документів, у наслідку чого втрачена можливість стягнення з постачальників чи перевізників вартості відсутніх цінностей;
б) на керівників підприємств, установ, організацій і їхніх заступників, а також керівників структурних підрозділів і їхніх заступників, якщо збиток підприємству, установі, організації заподіяний
1) зайвими грошовими виплатами;
2) неправильною постановкою обліку і збереження матеріальних чи грошових цінностей;
3) неприйняттям необхідних заходів до запобігання простоїв;
4) випуском недоброякісної продукції;
5) розкраданнями;
6) знищенням і псуванням матеріальних і грошових цінностей.
5. Відшкодування збитку здійснюється відповідно до розпорядження власника чи уповноваженого ним органу шляхом утримань із зарплати винного працівника. Розпорядження власника чи уповноваженого ним органу повинне бути видано не пізніше двох тижнів із дня виявлення заподіяного працівником збитку і звернено до виконання не пізніше семи днів із дня повідомлення про це працівнику. Згода працівника для видання власником чи уповноваженим ним органом розпорядження про відшкодування заподіяного працівником збитку законодавством не передбачено.
6. Відшкодування збитку здійснюється за рішенням суду у випадках:
а) якщо розмір збитків перевищує середній місячний заробіток;
б) якщо збиток не перевищує середньомісячний заробіток, але законом установлена відповідальність у межах середньомісячного заробітку;
в) якщо відшкодування не може бути проведене за розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу шляхом відрахування з заробітної плати (наприклад, у випадку припинення трудових відносин підприємства з таким працівником або у зв'язку з закінченням терміну, передбаченого на видання розпорядження про утримання з зарплати винного працівника суми заподіяного збитку).
Loading...

 
 

Цікаве