WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Поточні витрати і ціна продукції підприємства - Реферат

Поточні витрати і ціна продукції підприємства - Реферат

витрат, які називаються нерозподіленими, визнаються витратами звітного періоду, у якому вони виникли і включаються до собівартості реалізованої продукції.
Віднесення нерозподілених постійних загальновиробничих витрат до собівартості реалізованої готової продукції є економічно обгрунтованим, оскільки виробнича собівартість не повинна підлягати різким коливанням, а витрати не знижуватись, а відображатись у тому періоді, коли вони понесені.
Загальновиробничі витрати
Змінні: Постійні
Непрямі витрати на в-во, що Непрямі витрати на в-во, що
змінюються прямо пропорційно залишаються незмінними при
обсягу в-ва зміні обсягів в-ва
Розподіл: пропорційно базі при Розподіл: пропорційно базі при
фактичній потужності звітного нормальній виробничій
періоду потужності
Відносять: на собівартість Розподілені відносяться на
виготовленої продукції собівартість виготовленої
продукції
Нерозподілені відносяться на
собівартість реалізованої
продукції у період їх
виникнення
Таким чином, при визначенні собівартості реалізованої продукції необхідно враховувати виробничу собівартість реалізованої готової продукції і нерозподілені загальновиробничі витрати.
3. Калькулювання - це процес визначення собівартості продукції, який полягає у акумулюванні затрат на виробництво і віднесення їх на готовий продукт. За допомогою калькулювання визначають собівартість одиниці продукції.
Основний принцип підприємницької діяльності - отримання прибутку. Підприємство зобов'язане дотримуватися цього в довготривалому періоді, однак у короткотривалому періоді іноді може його порушувати.
Яка ж має бути ціна товару чи послуг, щоби дотримуватися цих правил ведення господарської діяльності? Інструментом для цього є калькуляція.
Калькуляцію можна визначити як класифікування, реєстрацію і відповідний розподіл затрат для визначення собівартості продукції або послуг.
Розрізняють калькуляцію з повним розподілом затрат (повне каль-кулювання) і калькуляцію за змінними витратами (калькуляція часткових витрат).
Система обліку і калькулювання за повними витратами передбачає, що в собівартість продукції включають усі затрати, пов'язані з процесом виробництва:
- прямі матеріали;
- пряма заробітна плата;
- інші прямі затрати;
- накладні загальновиробничі затрати.
Калькулювання собівартості продукції з повним розподілом затрат може здійснюватись:
- згідно із замовленнями (проектами);
- згідно з процесами;
- на основі виробничої діяльності
Об'єктами обліку при калькулюванні витрат згідно із замовленнями є певні окремі замовлення (проекти). Кожному замовленню надають окремий шифр (номер), який проставляють у первинних документах обліку витрат і за яким здійснюється групування первинних документів (та затрат) за замовленнями.
Прямі затрати відносять на собівартість замовлень на підставі групування первинних документів.
Загальновиробничі затрати, які є непрямими, протягом певного періоду (наприклад, місяця) враховують окремо, на окремих рахунках, а в кінці місяця відносять на собівартість окремих замовлень через їх розподіл.
Фактичну собівартість замовлення визначають лише після його ви-конання. Якщо замовлення налічує багато виробів, то для визначення фактичної собівартості одиниці продукції необхідно загальну суму затрат розділити на кількість виробів.
Калькулювання затрат згідно з процесами (попередільний метод) вико-ристовують у тих виробництвах, де вихідна сировина проходить цілу низку технологічних виробничих процесів, переділів виробництва.
На кожному переділі отримують напівфабрикат, який є вихідною си-ровиною (або матеріалом) для подальшого переділу. На останньому переділі отримують готову продукцію. Цей метод використовують у металургійній, хімічній, текстильній та інших галузях промисловості.
Затрати за цим методом враховують по переділах і видах продукції. Об'єктами калькуляції є напівфабрикати кожного переділу і готова продукція останнього переділу.
Попередільний метод передбачає два варіанти обліку виробничих затрат:
- напівфабрикатний, за яким визначають фактичну собівартість на-півфабрикатів кожного переділу;
- без урахування собівартості напівфабрикатів, за яким облік затрат здійснюють у переділах, але собівартість напівфабрикатів не визначають. Зведенням затрат у переділах підраховують собівартість готової продукції на останньому переділі.
Система калькулювання на основі виробничої діяльності зорієнтована на контроль і скорочення тривалості виробничого процесу, особливо тих операцій, які не збільшують цінності виробу (транспортування, зберігання, контроль, інше), що сприяє зниженню витрат і собівартості продукції.
При цій системі калькулювання виробничі накладні затрати обліко-вують за так званими "центрами виробничої діяльності", а потім розподі-ляють між видами продукції на основі баз розподілу. Тобто для кожного виду затрат визначають свою базу (фактор) розподілу, а потім розрахову-ють величину цих затрат на одиницю фактора їх зміни.
За базу розподілу можуть бути прийняті виробничі показники, кіль-кість співробітників, кількість відпрацьованого часу тощо.
Розглянемо приклад калькуляції витрат на одиницю продукції (проду-кту А і продукту Б). Нам відомо, яка частина основних затрат пов'язана з виробництвом обох продуктів. Непрямі затрати рівномірно розподіляються на обидва продукти. Затрати на одиницю продукції визначають за рахунок ділення валових витрат на кількість виготовлених одиниць (у даному разі 100 одиниць продукту Б).
Калькулювання повних витрат на одиницю продукції
Витрати Валові витрати Продукт А Продукт Б Витрати на 1-цю Б
Матеріали 400 150 250 2,5
Машини і обладнання 150 40 110 1,10
Заробітна платня
110
80
30
0,3
Разом прямих затрат затрат
660
270
390
3,9
Виробничі накладні витрати
50
25
25
0,25
Загальні виробничі витрати
710
295
415
4,15
Адміністративні витрати
30
15
15
0.15
Торгові витрати
50
25
25
0,25
Витрати на збут
20
10
10
0,10
Валові витрати
810
345
465
4,65
Система
Loading...

 
 

Цікаве