WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Персонал п-ва і продуктивність праці - Реферат

Персонал п-ва і продуктивність праці - Реферат

кількість продукції в натуральному виразі:
П=N/Тж
Обсяг випуску в натуральних одиницях Витрати живої праці
Тж=Чис.прац.*Фд
чисельність працівників дійсний фонд роботи 1-го середньоспискового працівника
Дійсний фонд роботи розраховується на основі складання балансу робочого часу:
№ п/п Показники Дні/години
1. Календарний фонд роботи (Фк), дні 365
2. Вихідні і святкові дні 110
3. Номінальний фонд робочого часу 1-го робітника (Фн) 255
4. Втрати робочого часу в днях через:
чергові відпустки
додаткові відпустки
виконання державних обов'язків
декретні відпустки невиходи по хворобі 32
20,5
3,5
1
2
5
5. Явочне число днів (Фн-32) 223
6. Номінальна тривалість робочої зміни, год:
п'ятиденка
шестиденка
8,2
7
7. Скорочення тривалості робочої зміни, год:
для підлітків
для годуючих матерів
0,1
0,1
8. Фактична тривалість робочої зміни, год (8,2-0,2)
8
9. Дійсний фонд робочого часу 1-го середньоспискового робітника, год (223*8)
1784
Трудовий вимірник характеризує кількість продукції в трудовому вираженні на 1-го робітника. Він визначається через трудомісткість:
Пт=(?Ni*ti)/Тж
трудомісткість
?Ni*ti=Тє
трудоємність виробничої програми
Вартісний вимірник характеризує кількість продукції в грошовому виразі на 1-го працюючого:
Пв=(?Ni*Ці)/Тж
Для характеристики динаміки продуктивності праці використовують індекс продуктивності праці:
Іпп=Ппл/Пбаз
продуктивність планова продуктивність базова
Рівень продуктивності праці характеризується показником "виробіток", який показує, скільки продукції виготовляється за одиницю часу на 1-го працюючого:
В=обсяг в-ва/чисельність працівників
Оберненим показником до виробітку є трудомісткість.
У зв'язку із обмеженістю усіх видів ресурсів і трудових зокрема головним чинником нарощування в-ва є забезпечення ефективності їх використання. Для забезпечення росту продуктивності праці на п-ві здійснюють її планування, що знаходить практичне відображення в складанні плану по праці і кадрах, одним із розділів якого є план підвищення продуктивності праці. В процесі планування продуктивності праці виділяють такі етапи:
1. аналіз показників росту продуктивності праці
2. визначення міри впливу факторів на ріст продуктивності праці
3. розробка організаційно-технічних заходів для підвищення продуктивності праці
4. розрахунок потреби в робочій силі
5. визначення рівня і індексу продуктивності праці на плановий період.
Ріст продуктивності праці повинен випереджати ріст заробітної плати.
Існують 2 методи планування продуктивності праці:
1. метод прямого рахунку (обсяг в-ва продукції поділити на кількість ПВП)
2. метод непрямого рахунку (пофакторний метод) дає змогу визначити вплив техніко-економічних факторів на рівень продуктивності праці. До цих факторів належать:
" підвищення технічного рівня в-ва (впровадження нової техніки, модернізація)
" покращення організації в-ва (скорочення непродуктивних втрат, втрат від браку тощо)
" зміна обсягу і структури продукції, що випускається (покращення в-ва).
По кожному із даних факторів розраховують показник відносної економії чисельності робітників, на базі якої визначається сумарна чисельність, і розраховують приріст продуктивності праці у %:
?П=Э?/(Чвих - Э?)*100%
економія сумарна чисельність вихідна
Чвих=Q/Пб - чисельність працівників, розрахована на плановий обсяг випуску при базовій продуктивності праці.
?П=(?Тє ? (100 - ?Тє))*100%
%зниження трудоємкості виробничої програми
3.Оскільки праця - це основа виробничого процесу, то її організація повинна здійснюватися на науковій основі. Науковою є така організація праці, яка ґрунтується на передових досягненнях науки, передовому досвіді, дозволяє поєднувати найкращим чином техніку і людей в єдиному процесі в-ва, забезпечує найефективніше використання всіх видів ресурсів, підвищення продуктивності праці і сприяє збереженню здоров'я людини. Наукова організація праці (НОП) дозволяє вирішувати 3 завдання:
1. економічне, яке полягає в найефективнішому використанні матеріальних і трудових ресурсів і забезпечує підвищення продуктивності праці;
2. психо-фізіологічне: підвищення працездатності людини без шкоди для її здоров'я;
3. соціальне: створення сприятливих умов при організації виробничого процесу.
Основними напрямками НОП є:
1. вдосконалення форм розподілу і кооперації праці. Розподіл праці на п-ві передбачає уособлення окремих груп працівників, кожна з яких виконує визначену частину загального обсягу роботи. Такий розподіл називається функціональним. Всередині кожної функціональної групи виділяють групи працівників за професіями - це професійний розподіл. Крім того, є ще розподіл за кваліфікацією.
2. покращення організації і обслуговування робочих місць. Раціональна організація робочого місця передбачає його правильне планування і оснащення основним технологічним обладнанням, а також забезпечення їх на протязі зміни різними послугами, що дозволяє робітникам виконувати свої безпосередні функції.
3. впровадження передових прийомів і методів праці полягає у детальному вивченні способів виконання окремих елементів роботи різними робітниками, відбір кращих з них і формування на цій основі нових норм праці.
4. вдосконалення нормування праці проводиться на основі здійснених наукових досліджень і досліджень виконання окремих елементів операцій окремими робітниками.
5. вдосконалення матеріального і морального стимулювання праці полягає у створенні в колективі такого клімату, при якому своєчасно б помічався прояв кожної корисної ініціативи. Матеріальне стимулювання праці - це вдосконалення форм і систем оплати праці на п-ві.
6. покращення умов праці. Умови праці - це те зовнішнє середовище, яке оточує
Loading...

 
 

Цікаве