WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Персонал п-ва і продуктивність праці - Реферат

Персонал п-ва і продуктивність праці - Реферат

Тема: Персонал п-ва і продуктивність праці.
1. Персонал підприємства, склад і структура.
2. Продуктивність праці, її вимірювачі і показники.
3. Наукова організація праці та її нормування.
4. Розрахунок чисельності працівників на підприємстві.
1. Персонал підприємства - це провідний мобілізуючий фактор виро-бництва. Його творчий талант і практична робітнича майстерність особливо виразно проявляється в умовах ринкових відносин, де постійно присутня підприємницька конкуренція. Так, інженерна діяльність працівників підприємства має вирішальне значення у виявленні і оцінці попиту, створенні високоякісної продукції, виборі прогресивних технологій, раціональній організації виробництва в цілому, тобто в ефективному поєднанні всіх складових факторів виробництва. В той же час кожне таке мистецьке рішення може залишитися лише побажанням на папері, якщо не буде фахово завершене робітниками у вигляді матеріалізованої продукції.
Саме така, цілеспрямована, гармонійна діяльність колективу забезпечує економічний поступ підприємства.
Всі працівники підприємства залежно від ступеня їх участі у вироб-ничій діяльності діляться на промислово-виробничий і непромисловий персонал.
До промислово-виробничого персоналу (ПВП) належать працівники основних і допоміжних цехів, відділів, служб, науково-дослідних відділів та інститутів (НДІ), проектно-конструкторсько-технологічних відділів і інститутів (ПКТІ), тобто ті, хто безпосередньо пов'язаний з виробничою діяльністю підприємства.
До складу непромислового персоналу входять працівники підрозділів, що не пов'язані з основною виробничою діяльністю підприємства: житлово-комунального господарства, (дитячі, культурно-побутові, медичні, підсобні, сільськогосподарські підрозділи тощо).
ПВП поділяється на такі категорії: ІТП (інженерно-технічні праців-ники); робітники; службовці; МОП (молодший обслуговуючий персонал); учні і охорона.
Найбільш численною категорією працівників, які беруть участь у ви-робничому процесі, є робітники.
Вони поділяються на виробничих (основних), які безпосередньо ви-готовляють продукцію, і допоміжних, які займаються виробництвом про-дукції допоміжного призначення (інструмент, тара, інше), а також обслу-говують технологічний процес (налагоджувальники, ремонтники, комірники, контролери, транспортні робітники і ін,).
В умовах автоматизації виробництва функції різних категорій робіт-ників (операторів, налагоджувальників, ремонтників) суміщаються, і поняття "допоміжні" втрачає свій прямий зміст.
До ІТП належать особи, які виконують на підприємствах дослідницькі, проектні роботи, здійснюють організаційне, технічне, економічне керівництво і управління.
До службовців відносяться працівники, які зайняті діловодством, бухгалтерським обліком, постачанням, збутом, і т. д.
МОП - це працівники, що зайняті технічним забезпеченням процесу управління (кур'єри) а також побутовим обслуговуванням всіх працюючих (гардеробники, технічки, ліфтери та інші).
Охорона - включає працівників сторожової і пожежної служби під-приємства.
Залежно від характеру праці кадри поділяють за професіями і спеціа-льностями.
Професія - це широкий і місткий вид трудової діяльності, що перед-бачає потребу певної сукупності теоретичних знань та практичного вміння, трудових навиків, яких набувають внаслідок спеціальної освіти і виконавчого досвіду (токар, слюсар, бухгалтер тощо).
Поява нових професій - це результат поділу праці або ж її інтеграції, яка відбувається під впливом розвитку науки, технічного прогресу і куль-тури. Розширення і поглиблення цих процесів породжують вужчі прояви професій - спеціальності.
Спеціальність - це один із декількох видів трудової діяльності в рам-ках певної професії, що вимагає специфічних (вузьких) знань та практичного досвіду з конкретного виду роботи
Так, професія слюсаря може поділятися за спеціальностями: слюсар-ремонтник, слюсар-інструментальник, слюсар-складальник тощо. У свою чергу якісний ступінь професійної підготовки працівника тієї чи іншої професії чи виду праці визначається його кваліфікацією. Кваліфікація робітників вимірюється розрядами, які їм присвоюються залежно від досягнутого рівня виконавських можливостей і вміння. В машинобудуванні і металообробці встановлено шість розрядів, найнижчий перший. Для робітників окремих видів спеціальностей, що виконують особливо складні роботи, передбачається вісім розрядів (інструментальники, налагоджувальники автоматичних ліній, гнучких виробничих (систем) модулів, ремонтники верстатів, машин, приладів тощо).
Залежно від рівня підготовленості ІТП і службовців призначають на керівні посади за штатним розписом. Безпосередньо інженери-спеціалісти поділяються на три категорії: перша - найвища, техніки - на дві.
Склад і кількісне співвідношення окремих груп працівників підпри-ємства формують його кадрову структуру. Для кожної галузі промисловості вона виразно специфічна. Особливо це стосується пропорцій між чисельністю робітників й ІТП.
В машинобудуванні і металообробці кадрова структура характеризу-ється таким співвідношеннями, %: робітники 70*80; ІТП 16-18; службовці 2-3; МОП і працівники охорони 1,5*2; учні робітничих професій до 0,2.
Під впливом науково-технічного прогресу, появи складної техніки, технологій частка інженерного персоналу підприємств збільшується, від-повідно зменшується чисельність робітників, підвищується рівень квалі-фікаційних вимог.
2. Продуктивність праці - це кількість продукції, випущеної в одиницю часу на одного працюючого. Виділяють такі фактори, що впливають на продуктивність праці:
" ступінь розвитку науки і міра її використання у в-ві
" кваліфікація працівників
" організація виробничого процесу
" стан в-ва
На практиці використовують 3 вимірники продуктивності праці: натуральний, трудовий і вартісний.
Натуральний вимірник характеризує
Loading...

 
 

Цікаве