WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Економічне становище України в контексті економічної безпеки - Реферат

Економічне становище України в контексті економічної безпеки - Реферат

років незалежності Української держави практично нічого не зроблено для здійснення диверсифікації джерел і шляхів постачання в Україну нафти і газу. Вкрай незадовільно здійснюється будівництво нафтового терміналу поблизу Одеси. Зволікання з введенням у дію цього стратегічного об'єкта слід розглядати як підрив національної безпеки і вживати відповідних заходів.
Викликає стурбованість абсолютна залежність України від поставок з Росії палива для українських атомних електростанцій. На закритому міжнародному тендері, що відбувся на початку 1996 р. і де вирішувалося питання вибору партнера для створення в Україні спільного підприємства по виробництву ядерного палива для АЕС, перевага була надана російському АО "Концерн ТВЕЛ", пропозиції якого зводяться практично до модернізації існуючих виробничих потужностей у Росії із залученням українського капіталу і технологій, що залишає виготовлення основних компонентів ядерного палива за межами України. Національні інтереси України вимагають перегляду такого рішення, яке не відповідає вимогам національної безпеки. Адже ж зрозуміло, що абсолютно недопустимо монопольно залежати від Росії щодо поставок головних стратегічних енергоресурсів - газу, нафти і ядерного палива.
Якщо ще не так давно Україна була експортером електроенергії, то нині змушена навіть частково імпортувати її з Росії для забезпечення стабільності частоти в українській енергосистемі. Через занижену частоту в українській енергосистемі колишні країни-імпортери Східної Європи прийняли рішення про підключення їх до енергосистеми Західної Європи, що загрожує Україні втратити традиційний ринок експорту електроенергії. Збільшення виробництва електроенергії і доведення до необхідного рівня частоти в українській енергосистемі дало б можливість забезпечити її паралельну роботу із енергосистемою східноєвропейських країн, сприяло б стабільному експорту української електроенергії та транзиту російської електроенергії, а також збільшенню валютних надходжень до Державного бюджету України. Нині ж криза платежів паралізує роботу енергетичної галузі, в практику ввійшло відключення від електроенергії цілих регіонів, що негативно впливає на роботу і завдає значних збитків сільському господарству, промисловим підприємствам, установам освіти, культури, медицини та покриває безпросвітнім мороком міста і села України, посилюючи й без того напружену соціальну ситуацію в суспільстві.
Особливо негативно позначається на забезпеченні економічної безпеки ситуація на ринку енергоносіїв. Нині Україна імпортує щорічно енергоносіїв на суму приблизно 15 млрд дол. США, що не врівноважується експортними поставками з України і призводить до дефіциту платіжного балансу зовнішньоекономічної діяльності.
Слід зазначити, що ринки товарів, які виробляються базовими галузями, перетворилися на придатки ринку енергоносіїв. Запровадження бартерних відносин і робота на давальницьких умовах практично виключили виробників з ринкових відносин. Прикриваючись гаслами "захисту національного товаровиробника" та "розвитку ринкових відносин", урядовці різних рівнів, нехтуючи національними інтересами і законом, активно підтримують комерційні структури, діяльність яких на ринку енергоносіїв відзначається антиринковим характером, зате приносить цим структурам та їх покровителям величезні дивіденди. Таким чином, замість ринкової економіки з розвинутими товарно-грошовими відносинами, в Україні утверджується економіка товарних відносин, що веде до спаду виробництва, кризи платежів, зменшення надходжень до Державного бюджету і поглиблення економічної кризи.
Чинним законодавством досі не врегульовані відносини між суб'єктами ринку енергоносіїв. Нині принципи функціонування на цьому ринку встановлюються на основі "неформальних" стосунків суб'єктів підприємницької діяльності з представниками урядових структур, що, звичайно, створює умови для зловживання і корупції. До того ж згідно з чинним законодавством різного роду спільні підприємства, які діють на ринку енергоносіїв, тривалий час були звільнені від сплати податку на прибуток, чого не спостерігалося, мабуть, у жодній країні, а звідси і мільярдні збитки для бюджету. Так само законодавче закріплення пільгових умов для імпортерів нафтопродуктів сприяло деградації нафтопереробної промисловості, яка не отримує сирої нафти.
Особливо криміналізований ринок газу. Відсутність енергетичної біржі не дає можливості зробити тут прозорими операції купівлі-продажу. Завдяки протекціонізму з боку урядовців відбулася монополізація цього ринку недержавними структурами. Так, нещодавно було створено з порушенням законодавства Український газоресурсний консорціум, якому державою надано право здійснювати контрольні функції на ринку газу.
Надання дозволу суб'єктам підприємницької діяльності недержавної форми власності постачати енергоресурси та електроенергію для ліквідних підприємств, комунально-побутових потреб і бюджетних організацій ставить їх у привілейоване становище та призводить до паразитування зазначених суб'єктів за рахунок місцевих і Державного бюджетів. Водночас суб'єктам підприємницької діяльності державної форми власності нав'язали неліквідних споживачів, в результаті чого вони задихаються від кризи платежів. Тому в інтересах держави було б доцільно надати право обслуговувати бюджетні організації і комунально-побутову сферу лише цим суб'єктам.
Значно впливає на економічну безпеку України негативний стан у сільському господарстві. У 1996 р. валова продукція сільського господарства зменшилася порівняно з 1995 р. на 9,0 %. Це значно більше середньорічного темпу зниження виробництва сільськогосподарської продукції, який за1991-1995 рр. становив 5,4 %.
У 1996 р. в Україні одержано 24,5 млн тонн зерна, що на 9,4 млн тонн менше відповідного періоду 1995 р., а урожайність зернових культур становить 19,6 центнера з гектара. Зібраний у 1996 р. врожай зернових культур є навіть дещо менший відповідного врожаю в Україні в передвоєнний 1940 р. (без урахування Закарпатської області) і найнижчий за останні 32 роки.
На початок 1997 р. державне замовлення по заготівлі зерна було виконано лише на 80 % і складало 4 млн тонн.
На врожайність 1996 р., окрім відомої засухи у південних областях, не могло не вплинути порушення технологій при сівбі близько 60 % площ озимини. Під зернові культури практично не вносилися мінеральні добрива, використання яких з 1990 р. зменшилося в 6 разів. Водночас експорт мінеральних добрив зріс лише за січень-липень 1996 року на 120 %.
Недостатня увага приділяється розвитку вітчизняного насінництва. В Україні не вистачає високоякісних сортів насіння, а тому доводиться частково завозити його з інших країн, витрачаючи для цього вкрай обмежені валютні кошти. Фактично не створюються передбачені законодавством державні страхові запаси насіння.
Держава значною мірою втратила вплив на ринки таких стратегічних продуктів, як цукор, олія, спирт, горілка, що негативно вплинуло також і на виконання деяких міжнародних угод. Якщо у 1990 р. ці продукти вироблялися тільки з сировини державних ресурсів і їх ринок був фактично під контролем держави, то в 1995 р. на давальницьких умовах було вироблено 81,7 % цукру, 95 % - олії, 89 % - спирту, близько 50 % - горілки.
Вкрай напружена ситуація склалась у тваринництві, де обсяги продукції останнім часом скоротилися більш ніж на 40 %. За 1995 р. загинуло 700 тис. голів великої рогатої худоби, що дорівнює кількості худоби у Вінницькій або Хмельницькій областях, 2,3 млн голів свиней, що перевищує поголів'я цих тварин у Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській і Харківській областях разом узятих. Станом на 1.01.97 р. у
Loading...

 
 

Цікаве