WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Економічне становище України в контексті економічної безпеки - Реферат

Економічне становище України в контексті економічної безпеки - Реферат

1995 р. виробництво 103 із 121 основних видів продукції. Протягом 1996 р. не зроблено жодного магістрального електровоза, випуск вантажних автомобілів зменшився на 69,6 %, легкових автомобілів - на 88,2 %, автобусів і тролейбусів - відповідно на 52,2 % і 59,4 %, а основних видів сільськогосподарської техніки - від 23,3 % до 97,1 %.
На тлі деградації власного виробництва сільськогосподарської техніки під іноземні кредити було закуплено значну кількість зарубіжної техніки, що прив'язує аграрний сектор до іноземного товаровиробника і нищить власне сільськогосподарське машинобудування.
Скороченням випуску продукції машинобудування скористалися іноземні фірми, які починають посідати чільне місце на українському ринку, закріплюючись на перспективу.
Причинами вкрай незадовільної роботи промисловості є низька конкурентоспроможність значної частини вітчизняної продукції, постійна нестача коштів, криза платежів, особливо заборгованість по зарплатні, низький рівень структурної перебудови, імпорт продукції, яка може вироблятися на підприємствах України, податковий тиск, низька продуктивність праці, безвідповідальність за виконання завдань з боку значної частини керівників підприємств, втрата керованості державним сектором економіки тощо.
Залишається низькою питома вага виробництв із замкненим циклом, що вкрай негативно позначається на забезпеченні економічної безпеки України.
Спостерігається значна затовареність на складах виробничої продукції, що пов'язано з труднощами її реалізації внаслідок низької конкурентоспроможності та низької платоспроможності споживачів. Так, на складах підприємств на кінець 1996 р. знаходився більш як дворічний випуск верстатів з ЧПУ, майже дворічний випуск великих електромашин, ковальсько-пресових машин і кранів мостових електричних.
Відбувся значний спад випуску продукції в галузях наукомісткого виробництва. Відсутність державної підтримки наукомістких, технологічно розвинених галузей сприяє завоюванню вітчизняного внутрішнього ринку іноземними конкурентами і негативно впливає на стан забезпечення економічної безпеки.
В 1996 р. із-за нестабільності фінансового стану промислових підприємств спостерігався подальший спад науково-технічної та інноваційної діяльності. Так, понад 80 % підприємств не виконували роботи, спрямовані на підвищення технічного рівня виробництва та продукції, лише 2 із 100 обстежених підприємств займалися комплексною механізацією та автоматизацією виробничих процесів, тільки кожне п'ятнадцяте підприємство впроваджувало прогресивні технологічні процеси.
Особливо слід наголосити на необхідності збереження й ефективного використання наукового потенціалу, зосередженого в оборонно-промисловому комплексі.
Натомість в Україні оборонний потенціал з кожним роком зменшується. Практично майже не фінансуються науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи. Надзвичайно мізерні кошти виділяються на закупівлю сучасної військової техніки та озброєнь. Україна витрачає нині на оборону близько 3,5 % від загальної суми витрат державного бюджету і спостерігається тенденція до зменшення цього показника.
Світовий досвід свідчить, що сфера оборони є не тільки споживачем національного продукту, але і його творцем. Адже виконання замовлень для потреб оборони - це інвестиції в такі галузі, як машинобудування, радіоелектроніка, легка і харчова промисловості та інші. Вкрай незадовільно використовується експортний потенціал воєнно-промислового комплексу. В той же час розвинені країни, які витіснили Україну з традиційних ринків озброєнь, виділяють їй у вигляді кредитів валюту, яку вона могла б заробляти сама за рахунок експорту озброєнь. Оскільки виробничі можливості воєнно-промислового комплексу України значно перевищують власні оборонні потреби, то вихід на світовий ринок озброєнь має надзвичайно важливе значення для розвитку національної економіки, збереження та розвитку науково-технічного потенціалу.
Слід зазначити, що протягом п'яти років незалежності України практично не здійснювалась науково-обгрунтована структурна перебудова економіки, без чого взагалі немає сенсу говорити про забезпечення економічної безпеки. Окремим структурним змінам був притаманний, як правило, безсистемний, спонтанний характер.
Спостерігається погіршення стану справ у капітальному будівництві. Підприємствами й організаціями всіх форм власності в 1996 р. освоєно капітальних вкладень на 20 % менше ніж у 1995 р. Централізовані капітальні вкладення скоротилися порівняно з попереднім роком на 44 %. На погіршення стану справ у капітальному будівництві впливало зниження господарської активності, низькі фінансові можливості суб'єктів господарювання і обмеженість власних коштів забудовників, дефіцит державного і місцевого бюджетів.
Відзначається нестабільністю ситуація в паливно-енергетичному комплексі, що негативно впливає на забезпечення енергетичної безпеки України. Незважаючи на те, що в 1996 р. порівняно 1995 р. одержано незначний приріст видобутку нафти (0,2 %) і газу (1,4 %), в цілому видобуток первинних енергоносіїв у перерахунку на умовне паливо скоротився на 10,8 %. Зменшилося також у 1996 р. виробництво електроенергії тепловими і гідроелектростанціями відповідно на 16,8 % і 13,0 %. Водночас зросло на 12,8 % виробництво електроенергії на атомних електростанціях, питома вага якої у загальному обсязі електроенергії склала 44 % проти 37 % у 1995 р.
Нафтопереробні підприємства в 1996 р. переробили лише 13,5 млн тонн нафти, що на 20,1 % менше, ніж у 1995 р. У глибокій кризі опинилася також вугільна промисловість, де допущено зниження видобутку вугілля на 16 %.
Таким чином, ситуація, що склалась у паливно-енергетичному комплексі не сприяє зменшенню енергетичної залежності України і негативно впливає на забезпечення економічної безпеки. Використання Росією свого монопольного становища у сфері поставок в Україну енергоносіїв як важеля впливу на Україну вимагає вжиття адекватних заходів. Однак досі залишаються не укладеними угоди щодо поставок в Україну нафти з джерел, альтернативних російським.
Слід зазначити, що Україна є найбільшим у світі імпортером природного газу, посідає третє місце за обсягом його використання і перше місце за споживанням на душу населення. Гіпертрофована структура споживання паливно-енергетичних ресурсівіз завищеною часткою газу та величезною марнотратністю в цій сфері негативно впливає на забезпечення енергетичної безпеки України. Однак, незважаючи на загрозливий стан вітчизняного паливно-енергетичного комплексу, наукова думка в Україні недостатньо зосереджена на розробці актуальних питань енергетичної безпеки.
Нині плата Україні російською стороною за транзит однієї тисячі кубометрів газу на 100 кілометрів становить 1,75 дол. США, що менше, ніж в інших європейських країнах. Так само надзвичайно мізерна плата за зберігання російського газу в підземних газосховищах України. Одночасно Україна розраховується за всі енергоносії, в тому числі і за газ, за світовими цінами. Такий ціновий диспаритет сприяє зростанню заборгованості України за імпорт природного газу. До того ж облік надходження імпортованого в Україну газу здійснюється практично на російській стороні кордону, що не сприяє забезпеченню належного контролю за обсягами його надходження. Нездатність українського уряду відстояти національні інтереси щодо належної оплати Росією наданих їй транзитних послуг призводить до того, що Україна опинилась у ролі хронічного боржника Росії. Так, станом на 1.09.96 р. борг України за поставлений їй у минулому році газ склав 1,828 млрд дол. США (1,120 млрд дол. США - Росії, 0,708 млрд дол. США - Туркменистану).
За п'ять
Loading...

 
 

Цікаве